Наукові записки Державного природознавчого музею НАНУ - том 31
Чернобай Ю.М. Феномен В. Дідушицького у тенденціях новітньої музеології // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 3-14.
Розглядається ґенеза методологічних рішень В. Дідушицького під час створення систематичних природничих колекцій у ХІХ ст. та наступних кроків до створення регіонального природничого музею, здатного до корпоративних трансформацій відповідно до соціально-економічних та цивілізаційних змін. Сам Природничий музей у Львові є наявним прикладом переходу від прогресивного у ХІХ ст. картезіанського світогляду до синтетичного еволюціонізму ХХ ст., а у ХХІ ст. знаменується інноваціями інтерактивних мережевих експозицій, як гнучких комунікативних структур у вигляді внутрішніх та зовнішніх хронотопів.
Рассматривается генезис методологических решений В. Дидушицкого при создании систематических естественных коллекций в XIX в. и последующих шагов к созданию регионального естественноисторического музея, способного на корпоративные трансформации в соответствии с социально-экономическими и цивилизационными изменениями. Сам Природоведческий музей во Львове является показательным примером перехода от прогрессивного в XIX в. картезианского мировоззрения к синтетическому эволюционизму ХХ в., а в XXI веке знаменуется инновациями интерактивных сетевых экспозиций, как гибких коммуникативных структур в виде внутренних и внешних хронотопов.
Chernobay Y. The phenomenon of V. Didushiсkі in the trends of the museology contemporaryThe genesis of the methodological decisions by V. Didushicki when creating systematic and natural collections in the XIX century and follow-up to the creation of regional natural history museum, capable of enterprise transformation in accordance with the socio-economic and civilization changes. The Natural History Museum in Lviv is a good example of the transition from the progressive for the XIX century Cartesian looking to synthetic evolutionism of the XX century. And in the XXI century marked by innovation interactive network presence as a flexible communication structures in the form of internal and external chronotopes.
Розглянуто різні форми діалогу природничих музеїв з аудиторією та проаналізовано перші здобутки Державного природознавчого музею НАН України у цій царині внаслідок активізації його освітньо-виховної діяльності, що пов’язано із завершенням тривалого капітального ремонту і поступовою інтеграцією музею в життя громади.
Рассмотрены различные формы диалога естественнонаучных музеев с аудиторией и проанализированы первые достижения Государственного природоведческого музея НАН Украины в этой области в результате активизации его образовательно-воспитательной деятельности, что связано с завершением длительного капитального ремонта и постепенной интеграцией музея в жизнь общины.
Klymyshyn O., Diakiv Kh., Pozynych I. Educational aspects of the communication of natural-historical museumsVarious forms of dialogue with the audience natural-historical museums and analyzed the achievements of the first State Natural History Museum of Ukraine in this area due to its activation of educational activity, which is associated with the end of a long overhaul and gradual integration of the museum in the community.
Проаналізовано місце і роль порталу Державного природознавчого музею НАН України в мережі Інтернет. Наведено основні етапи його створення і перспективи подальшого розвитку. Проведено детальний аналіз структури сайту, особливостей його функціонування у стінах музейної установи. Проаналізовано основні статистичні показники відвідуваності сайту, особливості цільової аудиторії, тощо.
В статье проанализированы место и роль портала Государственного природоведческого музея НАН Украины в сети Internet. Проанализированы главные этапы его создания и последующее развитие. Проведен детальный анализ структуры сайта, особенностей его функционирования в стенах музейного учреждения. Также детально проанализировано основные статистические показатели посещаемости сайта, особенности структуры целевой аудитории и т.д.
Klymyshyn O., Gural R. Portal of the State Natural History Museum of NAS of Ukraine on the InternetThe article analyzes the role and place of the site of the State Museum of Natural History of NAS of Ukraine on the Internet. Analyzed the main stages of its creation and subsequent development. A detailed analysis of the structure of the site, the features of its functioning in the walls of the museum institution. Also analyzed in detail the main site traffic statistics, structural features of the target audience, etc.
Серед матеріалів науково-допоміжного фонду знаходиться колекція черепашок екзотичних молюсків (переважно морських, а також наземних і прісноводних). Станом на кінець березня 2015 р. у ній визначено 195 видів з 64 родин і 3 класів. Частина матеріалів поки що визначена лише до роду або навіть до родини, особливо серед двостулкових молюсків. Обговорюються можливі форми експозиційного використання черепашок екзотичних молюсків.
Среди материалов научно-вспомогательного фонда находится коллекция раковин экзотических моллюсков (преимущественно морских, а также наземных и пресноводных). По состоянию на конец марта 2015 г. в ней определено 195 видов из 64 семейств и 3 классов. Часть материалов пока еще определена только до рода или даже до семейства, особенно среди двустворчатых моллюсков. Обсуждаются возможные формы экспозиционного использования раковин экзотических моллюсков.
Gural-Sverlova N.V. Exotic molluscs in collection of State Museum of Natural History of NAS of Ukraine and possibilities of their exhibition employmentThe shell of the exotic molluscs (mainly the marine ones and the freshwater and land molluscs also) are among the materials of the scientific-subsidiary collection. To the end of March 2015 195 species from 64 families and 3 classes were determined. The part of the materials for the present was determined only to genus or even to the family, specially among the bivalves. The possible forms of the exhibition employment the shells of the exotic molluscs are discussed.
Протягом 2014 р. до малакологічного фонду музею було передано збори наземних молюсків із Виноградівського р-ну Закарпатської області України. Загалом у зборах представлені 17 видів молюсків, які належать до 15 родів та 8 родин. Особливий інтерес мають знахідки Xeropicta derbentina – степового виду, розповсюдженого на півдні України, на Кавказі та в Малій Азії. Декілька екземплярів Cryptomphalus aspersa були завезені до м. Виноградів автотранспортом, очевидно, з північної Італії.
На протяжении 2014 г. в малакологический фонд музея были переданы сборы наземных моллюсков из Виноградовского р-на Закарпатской области Украины. В целом в сборах представлено 17 видов моллюсков, принадлежащих к 15 родам и 8 семействам. Особый интерес представляют находки Xeropicta derbentina – степного вида, распространенного на юге Украины, на Кавказе и в Малой Азии. Несколько экземпляров Cryptomphalus aspersa были завезены в г. Виноградов автотранспортом, очевидно, из северной Италии.
Gural-Sverlova N.V., Gleba V.M. New passing in malacological collection of State Museum of Natural History of NAS of Ukraine from Transcarpathian RegionFor 2014 year in the malacological collection of the museum the materials of the land molluscs collected in the Vinogradiv district of the Transcarpathian Region of Ukraine were passed. That material includes 17 species of the molluscs belonging to 15 genus and 8 families. The special interest presents the discoveries of Xeropicta derbentina – the steppe species distributed on the south of Ukraine, on the Caucasus and in Asia Minor. A few specimens of Cryptomphalus aspersa were delivered in Vinogradiv by the motor transport, apparently from northern Italy.
Капрусь І.Я., Гоблик К.М. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 45-58.
Оцінено можливості використання угруповань колембол для зооіндикації ґрунтів Закарпатської низовини. Запропоновано 8 біомаркерів екологічної якості ґрунтів (біотичний індекс середовища Di, індикатор екологічної цінності ґрунту ІЕЦ, індекс біотопної приуроченості Песенка Fij, структура домінування і склад домінантних видів, спектри життєвих форм та екологічних груп, а також таксономічний спектр із шести найбагатших видами родин колембол). Виділено вісім фауністичних категорій для оцінки природоохоронної цінності ґрунтової біоти в конкретних біотопах: 1 види з "Червоної книги України", 2 в типових оселищах, 3 ендемічні карпатські і східно-карпатські, 4 реліктові, 5 локально поширені монтанні, 6 на межі свого ареалу в районі дослідження, 7 –з диз’юнктивним ареалом, 8 рідкісні, а також 31 індикаторний вид колембол для оцінки раритетності їхніх угруповань.
Оценены возможности использования группировок колембол для зооиндикации почв Закарпатской низменности. Предложено 8 биомаркеров экологического качества почв (биотический индекс среды Di, индикатор экологической ценности почвы ИЭЦ, индекс биотопной приуроченности Песенка Fij, структура доминирования и состав доминантных видов, спектры жизненных форм и экологических групп, а также таксономический спектр из шести самых богатых видами семейств коллембол). Выделено восемь фаунистических категорий для оценки природоохранной ценности почвенной биоты в конкретных биотопах: 1 – виды из "Красной книги Украины", 2 – в типичных местообитаниях, 3 – эндемические карпатские и восточно-карпатские, 4 – реликтовые, 5 –локально распространенные горные, 6 – на границе своего ареала в районе исследования, 7 – с дизъюнктивным ареалом, 8 – редкие, а также 31 индикаторный вид коллембол для оценки раритетности их группировок.
Kaprus’ I.J., Goblyk K.M. Ecological and sozological evaluation of soils of the Transcarpathian Lowland with using Collembola communitiesThe evaluation of the possibility of using Collembola communities for zooindication of soils of the Transcarpathian Lowland was conducted. Eight biomarkers of ecological quality of soil were proposed (Di biotic index of environment, IEVS indicator of ecological value of the soil, Pesenko Fij index, dominance structure and composition of dominant species, spectra of life forms and biotopic groups, as well as the taxonomic relation of the six most rich families of Collembola). Eight faunistic categories for evaluation of sozological value of siol biota in concrete habitats were separated: 1 – species from the "Red Book of Ukraine", 2 – in typical habitats, 3 – Carpathian and Eastern Carpathians endemics, 4 – relic taxa, 5 – mountain locally distributed species, 6 – species on the border of their distribution in the study area, 7 – species with disjunct areas, 8 – rare taxa and 31 indicator species of Collembola for the evaluation of rarity their communities.
Проведено порівняльний аналіз таксономічної та екологічної структури угруповань колембол Правобережного Лісостепу України. На території лісостепу Подільської височини виявлено 135 видів колембол, що належать до 61 роду і 17 родин. З’ясовано, що структура домінування і спектри життєвих форм досліджених угруповань лісостепової зони мають регіональну специфіку, обумовлену фауногенетичними процесами в окремих меридіональних секторах, а також зміною біотопних преференцій видів на довготному екологічному градієнті. Співвідношення біотопних груп колембол в конкретних оселищах можна розглядати як індикатор екологічного режиму едафотопів лісостепу. Підтверджено раніше висловлене припущення, що лише невелику кількість видів колембол можна віднести до групи типово лісостепових форм і їх склад змінюється за меридіональним вектором. На основі проведених досліджень класифіковано колембол за їхньою біотопною приуроченістю в межах Правобережного Лісостепу України.
Проведен сравнительный анализ таксономической и экологической структуры группировок коллембол Правобережной Лесостепи Украины. На территории лесостепи Подольской возвышенности выявлено 135 видов коллембол, относящихся к 61 роду и 17 семействам. Выяснено, что структура доминирования и спектры жизненных форм исследованных группировок лесостепной зоны имеют региональную специфику, обусловленную фауногенетическимы процессами в отдельных меридиональных секторах, а также изменением биотопических преферендумов видов по долготному экологическому ґрадиенту. Соотношение биотопических групп коллембол в конкретных местообитаниях можно рассматривать как индикатор экологического режима эдафотопов лесостепи. Подтверждено ранее высказанное предположение, что лишь небольшое количество видов коллембол можно отнести к группе типично лесостепных форм и их состав изменчив по меридиональному вектору. На основе проведенных исследований классифицированы коллемболы по их биотопической приуроченности в пределах Правобережной Лесостепи Украины.
Kaprus’ I.J., Makhlynets T.M. Features of Collembolan fauna and populations of the right-bank sector of forest-steppe zone of UkraineComparative analysis of taxonomic and ecological structure of the Collembola community in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was conducted. At the forest-steppe of the Podillya Hill were found 135 species of Collembola, belonging to 61 genus and 17 families. It is shown that the structure of domination and spectra life forms of studied communities of the steppe zone have regional specificity which condition due faunogenetic process in some meridional sectors, as well as changes in habitat preferences of species on the longitudinal gradient of environment. Correlation of biotopic groups of Collembola in specific habitats can be considered as an indicator of ecological regime of the forest-steppe edafotops. Confirmed previously suggested that only a small number of Collembola species can be attributed to a group of typical forest-steppe forms and their composition varies by meridional vector. Based on the investigations, Collembola species were classified according to their biotopical preferences within the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
Білонога В.М. Вплив фрагментації на структурно-функціональну організацію популяцій рослин // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 73-80.
Розглянуто питання просторової фрагментації популяцій рослин під впливом зовнішніх чинників. Проведено аналіз результатів досліджень щодо проблеми руйнування цілісності популяцій рослин, причини та негативні наслідки фрагментації. Оцінку процесів, які ініціюють фрагментацію і функціонування окремих фрагментів популяцій, пропонується здійснювати з використанням підходів, що використовуються при вивченні наслідків фрагментацій оселищ. Фрагментація популяції є наслідком виникнення ізоляційних бар’єрів між окремими групами особин і, часто, супроводжується зменшенням загальної її площі та чисельності. Визначальним у функціонуванні фрагментованої популяції є її "геометрія", щільність і конфігурація бар’єрів, а також, біологічні особливості виду.
Рассмотрен вопрос пространственной фрагментации популяций растений под влиянием внешних факторов. Проанализированы результаты исследований, касающихся проблемы разрушения целостности популяций растений, причины и негативные последствия фрагментации. Оценку процессов, инициирующих фрагментацию и функционирование отдельных фрагментов популяций, предлагается проводить с использованием подходов, которые используются при изучении последствий фрагментации местообитаний. Фрагментация популяций является следствием возникновения изоляционных барьеров между отдельными группами особей и, часто, сопровождается уменьшением общей её площади и численности. Определяющим в функционировании фрагментированной популяции является её "геометрия", плотность и конфигурация барьеров между фрагментами, а также биологические особенности вида.
Bilonoha V.M. Effect of fragmentation on structural and functional organization of populations of plantsThe problem of spatial fragmentation of populations of plants caused by external factors is considered. Results of studies of the problem for destroying of the integrity of plant populations that causes fragmentation and its negative consequences, published by different researches, are analyzed. Assessment of processes that initiate fragmentation, as well as functioning of individual fragments populations is proposed to carry out using the approaches used in studying the effects of fragmentation of habitats. Fragmentation of populations associated with the emergence of insulating barriers between groups of individuals and, usually, accompanied with loss of its total area and depopulation. The most important in functioning of fragmented populations is its "geometry", permeability and configuration of barriers between different fragments as well as biological features of species.
Бублик Я.Ю. Еколого-біологічні особливості і таксономічна структура ксилотрофних асколокулярних грибів (клас Dothideomycetes) НПП "Сколівські Бескиди" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 81-88.
Проаналізовано таксономічну структуру і еколого-біологічні особливості ксилотрофних локулоаскоміцетів (клас Dothideomycetes) у лісових екосистемах НПП "Сколівські Бескиди". На мертвому субстраті 11 видів деревних рослин ідентифіковано 27 видів асколокулярних грибів з 19 родів, 13 родин, 4 порядків, 2 підкласів (Dothideomycetidae, Pleosporomycetidae), класу Dothideomycetes, підвідділу (Pezizomycotina), що належать до відділу Ascomycota.
Проанализированы таксономическая структура и эколого-биологические особенности ксилотрофных локулоаскомицетов (класс Dothideomycetes) в лесных экосистемах национального природного парка "Сколевские Бескиды". На мертвой древесине 11 видов древесных растений идентифицировано 27 видов ксилотрофных локулоаскомицетов из 19 родов, 13 семейств, 4 порядков, 2 подклассов (Dothideomycetidae, Pleosporomycetidae), одного класса Dothideomycetes подотдела (Pezizomycotina), относящихся к отделу Ascomycota.
Bublyk Ya. Ecological and biological features and taxonomic structure of xylotrophic loculoascomycetes fungi (Class Dothideomycetes) from NNP "Skolivski Beskidy"The article provides a taxonomic structure, and ecological and biological characteristics of xylotrophic loculoascomycetes fungi (Class Dothideomycetes) in forests ecosystems from National Nature Park "Skolivski Beskidy". In the dead wood 11 species of woody plants identified 27 species of xylotrophic loculoascomycetes from 19 genera, 13 families, 4 orders, 2 subclasses (Dothideomycetidae, Pleosporomycetidae), class Dothideomycetes, subphylum (Pezizomycotina), that belonging to the phylum Ascomycota.
Гуштан Г.Г., Орлов О.Л. Умови існування орібатид (Acari: Oribatida) в лучних біотопах Закарпатської низовини // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 89-96.
Проаналізовано характеристики природних умов лучних біотопів Закарпатської низовини в період дослідження (2013-2014 роки). З’ясовано загальний характер їхнього впливу на формування щільності та видового багатства орібатид вивчених типів лук. Важливими для формування угруповань орібатид є едафічні умови лучних біотопів. До них належать тип ґрунту, його гранулометричний склад, ступінь оглеєння, кислотність, хімічний склад, щільність будови, температура та вологість.
Проанализированы характеристики естественных условий луговых биотопов Закарпатской низменности в период исследования (2013-2014 годы). Выяснен их общий характер влияния на формирование плотности и видового богатства орибатид изученных лугов. Важными для формирования группировок орибатид является почвенные условия луговых биотопов. К ним относятся тип почвы, ее гранулометрический состав, уровень оглеения, кислотность, химический состав, плотность строения, температура и влажность. Проведенные исследования показали, что сообщества орибатид на различных луговых биотопах Закарпатской низменности имеет отличные параметры синэкологической структуры. Их плотность на различных лугах, в градиенте влажности эдафотопах, обнаруживает тенденцию роста в направлении: сухие злаково-разнотравные → низинные сенокосные → высокотравные гигрофитные → пойменные. В свою очередь, наибольшим количеством видов панцирных клещей характеризуются высокотравные гигрофитные и сухие злаково-разнотравные, а наименьшей – пойменные и низинные сенокосные луга. Низкие показатели видового богатства последних объясняется ежегодными паводками в весенний период (на пойменных) и относительно низкой степенью влажности (на низменных сенокосных лугах). Высокие значения двух других формируются, главным образом, благодаря высокому уровню влажности почвы и отсутствию стресс факторов (на высокотравных гигрофитных) и за счет специализированных форм в зимне-весенний период – когда субстрат имеет высокий уровень влажности.
Hushtan H.H., Orlov O.L. The existence conditions of oribatid mites (Acari: Oribatida) of meadow habitats of Transcarpathian lowlandThe characteristics of natural conditions of meadow habitats of Transcarpathian lowlands during the study period was analyzed (2013-2014 years). It is shown how they impact on the density and species diversity of oribatida on investigated meadows. Soil conditions of the meadow habitats are important for formation of the oribatida groups. They include the type of soil, its grain size, degree of gleying, acidity, chemical composition, density, structure, temperature and humidity. The studies have shown that grouping of oribatida in different meadow habitats of Transcarpathian lowlands has excellent options of synecological structure. Density of shell mites groups in the humidity gradient of soil in different types of meadows increases in this order: dry grassland → lowland hay → hygrophilous tall-herb → floodplain. The greatest number of oribatida species have hygrophilous tall-herb and dry grassland. The lowest number of shell mites is in floodplain and lowland hay meadows. Low species richness of latest is connected with annually floods in the spring (in floodplain) and relatively low level of humidity (in lowland hay meadows). High values of the other two are formed mainly due to the high level of soil moisture and lack of stress factors (in hygrophilous tall-herb meadows) and by specialized forms in the winter-spring time when the substrate has a high level of humidity.
Ліщук А.В. Розподіл трофічних груп личинок мух-дзюрчалок (Diptera, Syrphidae) у Широколистянолісовій зоні України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 97-106.
Проведено аналіз трофічних груп личинок мух-сирфід геоботанічних районів Широколистянолісової зони України. Загалом у всіх районах переважали представники трофічних груп афідофагів надземних та сапрофагів водних. Трофічні групи фітофагів та афідофагів підземних найбагатше представлені у Теребовлянсько-Копичинському, Бучацько-Борщівському та Новоселицько-Кельменецькому геоботанічних районах, що, очевидно, пов’язане з різноманітнішою флорою цих районів. Трофічна група ксилосапрофагів максимально представлена в Немирово-Магерівському та Новоселицько-Кельменецькому геоботанічних районах з максимально збереженими масивами старовікових лісів. Співвідношення трофічних груп личинок мух-дзюрчалок в певному ценозі може слугувати індикатором його стану.
Проведен анализ трофических групп личинок мух-сирфид геоботанических районов Широколиственнолесной зоны Украины. В целом во всех районах преобладали представители трофических групп афидофагов надземных и сапрофагов водных. Трофические группы фитофагов и афидофагов подземных наиболее богато представлены в Теребовлянско-Копычинском, Бучацко-Борщевском и Новоселицко-Кельменецком геоботанических районах, что, очевидно, связано с более разнообразной флорой этих районов. Трофическая группа ксилосапрофагов максимально представлена в Немирово-Магеровском и Новоселицко-Кельменецком геоботанических районах с максимально сохраненными массивами старовозрастных лесов. Соотношение трофических групп личинок мух-журчалок в определенном ценозе может служить индикатором его состояния.
Lishchuk A.V. The distribution of trophic groups of syrphid flies (Diptera, Syrphida) larvae by geobotanic region the zone of deciduous forests UkraineThe analysis of trophic groups of syrphid flies larvae of geo-botanical areas the zone of deciduous forests of Ukraine. In general, all areas dominated by trophic groups aphidophagous-aboveground and saprophagous-water. Trophic groups of phytophagous and aphidophagous-underground richest presented Terebovlya-Kopychyntsi, Buchach-Borschiv and Novoselytsia-Kelmenets geo-botanical areas clearly associated with diverse flora in these areas. Trophic group most represented in xylo-saprophagous Nemyriv-Maheriv and Novoselytsya-Kelmenetsi geo-botanical areas with the highest amounts of preserved old-growth forests. Value trophic groups of larvae of trophic groups in some communities may serve as an indicator of its condition.
На території кар'єрів глиняної сировини рівнинної частині Львівської області було виявлено 57 видів мохоподібних (6 – печіночних і 51 – листостеблових), приналежних до 40 родів із 22 родин. З них 8 є новими для синантропної фракції бріофлори України, 4 – рідкісними для неморальною зони України (Pellia epiphylla, Pogonatum urnigerum, Ditrichum flexicaule, Trichodon cylindricus), 1– занесений до Червоної книги бріофітів Європи (Physcomitrium eurystomum).
На территории карьеров глиняного сырья равнинной части Львовской области было обнаружено 57 видов мохообразных (6 – печеночников и 51 – листостебельных), принадлежащих к 40 родам из 22 семейств. Из них 8 являются новыми для синантропной фракции бриофлоры Украины, 4 – редкими для неморальной зоны Украины (Pellia epiphylla, Pogonatum urnigerum, Ditrichum flexicaule, Trichodon cylindricus), 1 – занесен в Красную книгу бриофитов Европы (Physcomitrium eurystomum).
Ragulina M.E. Moss flora of clay-pit row materials of lowland part of Lviv regionOn territory of clay-pit row materials of lowland part of Lviv region have been found 57 species of Bryobionta (6 hepatics and 51 leafy mosses) of 40 genius and 22 families. Eight of which are new to synanthropic fraction of Ukrainian bryoflora, 4 – regional-rare to nemoral zone of Ukraine (Pellia epiphylla, Pogonatum urnigerum, Ditrichum flexicaule, Trichodon cylindricus), 1 – protected by Red Data Book of European Bryophytes (Physcomitrium eurystomum).
Омельчук О.С. Екологічна структура рослинного покриву заплавних дубових лісів Закарпаття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 113-118.
Представлено результати екологічного аналізу рослинного покриву заплавних дубових лісів Закарпаття. Із використанням шкал H. Еllenberg визначено екологічні індекси для видів рослин стосовно світлового й термічного режимів, вологості ґрунту, кислотності ґрунту та вмісту мінерального азоту. Визначені головні екологічні фактори, які впливають на процеси формування та диференціацію рослинного покриву.
Представлены результаты экологического анализа растительного покрова пойменных дубовых лесов Закарпатья. С использованием шкал H. Еllenberg определены экологические индексы для видов растений относительно светового и термического режимов, влажности почвы, кислотности почвы и содержания минерального азота. Определены главные экологические факторы, влияющие на процессы формирования и дифференциации растительного покрова.
Omelchuk O.S. Ecological structure of vegetational cover of Transcarpathia wetland oak forestsResults of the ecological analysis of vegetational cover of Transcarpathia wetland oak forests. H. Ellenberg’s scales are used to determine ecological indices of plants species in relation to light and thermal conditions, continentality, soil humidity, soil acidity and contant of mineral nitrogen. Main ecological factors that influence the processes of formation and differentiation of vegetational cover are defined.
Гураль Р.І. Личинкові стадії трематод в прісноводних молюсках басейну верхів’я Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 119-130.
Восьмирічні паразитологічні дослідження популяцій прісноводних молюсків, які населяють 7 типів гідротопів в басейні верхів’я Дністра, виявив 29 видів личинкових форм трематод з 6 груп. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися стилетні церкарії (14 видів), найменшим – Furcocercariae (1 вид). В систематичному відношенні найбільш інвазійованими виявились легеневі молюски – 24 види личинкових форм трематод. Відносно подальшого поширення гельмінтозних захворювань найбільшу загрозу становлять водойми кар’єрного типу і меліоративні канали, найменшу – "лісові мікробіотопи" і заплави річок.
Восьмилетние паразитологические исследования популяций пресноводных моллюсков, населяющих 7 типов гидротопов в бассейне верховья Днестра, выявили 29 видов личиночных форм трематод из 6 групп. Наибольшим видовым разнообразием характеризировались стилетные церкарии (14 видов), наименьшим – Furcocercariae (1 вид). В систематическом отношении наиболее инвазированными оказались представители легочных моллюсков – 24 вида личиночных форм трематод. Среди них наибольшее количество паразитов выявлено у представителей семейства Lymnaeidae. Относительно распространения гельминтозных заболеваний наибольшая угроза исходит от водоемов карьерного типа и мелиоративных каналов, наименьшая – от "лесных" микробиотопов и пойм рек.
Gural R. The larval stage trematodes in freshwater snails in upper basin DnisterThe eight year’s parasitological investigations of the populations of the freshwater molluscs inhabiting seven types of the water biotopes in the upper basin Dnister revealed 28 species of the larval forms of Trematoda from 6 groups. Xiphidocercariae were characterized by the greatest species variability (14 species), Furcocercariae was presented only by 1 species. In the systematical relation the representatives of Pulmonata proved the most invaded, 24 species of the larval forms of Trematoda were found in their organism. Among them the least quantity of the parasites was found in Lymnaea auricularia (1 species), the most quantity of the parasites was found in Lymnaea stagnalis and Lymnaea palustris (9 species). The largest threat of the spreading of the helminthes diseases comes from the pond on the site of quarries and the melioration channels, the least threat comes from the forest small ponds and the floodplains river.
Досліджено видовий склад епігеобіонтних павуків Ужанського національного природного парку (Українські Карпати). Виявлено 79 видів павуків, що належать до 20 родин. Наведено їх анотований перелік. Три рідкісні види павуків – Dysdera dubrovninnii Deeleman-Reinhold, 1988, Xysticus lineatus (Westring, 1851) і Talavera aperta (Miller, 1971), вперше зазначені для Українських Карпат.
Исследован видовой состав эпигеобионтных пауков Ужанского национального природного парка (Украинские Карпаты). Выявлено 79 видов пауков, которые принадлежат к 20 семействам. Приведен их аннотированный список. Три редких вида – Dysdera dubrovninnii Deeleman-Reinhold, 1988, Xysticus lineatus (Westring, 1851) и Talavera aperta (Miller, 1971), указаны впервые для фауны Украинских Карпат.
Hirna A., Kanarsky Yu., Koval N. Epigeic spiders of the National Nature Park "Uzhans’kyi"Epigeic spider species composition of the National Nature Park "Uzhans’kyi" is studied. The annotated list which includes 79 spider species, belonging to 20 families, is created. The three rare spider species – Dysdera dubrovninnii Deeleman-Reinhold, 1988, Xysticus lineatus (Westring, 1851), and Talavera aperta (Miller, 1971), are recorded from the Ukrainian Carpathians for the first time.
Середюк Г.В. Золотоочки (Insecta: Neuroptera, Chrysopidae) фауни України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 141-148.
В результаті багаторічних досліджень та аналізу літературних даних на території України зареєстровано 27 видів золотоочок із 9 родів. Види Chrysoperla lucasina та Chrysoperla pallida ідентифіковані вперше. Зональний розподіл показав, що найвищим видовим різноманіттям характеризуються Українські Карпати.
В результате многолетних исследований и анализа литературных данных на территории Украины зарегистрированы 27 видов златоглазок с 9 родов. Виды Chrysoperla lucasina и Ch. pallida идентифицированы впервые. Зональное распределение показало, что самым высоким видовым разнообразием характеризуются Украинские Карпаты.
Seredyuk G.V. Green lacewings (Insecta: Neuroptera, Chrysopidae) fauna of UkraineAs a result of field research and literature analysis 27 species of 9 families green lacewings were registered in Ukraine. Species Chrysoperla lucasina, Ch. pallida are recorded for the first time in Ukraine. Zonal distribution showed that the highest species diversity is in Ukrainian Carpathians.
Данилюк К.М. Флора судинних рослин Крайових і Зовнішніх Ґорґан: созологічні та синантропізаційні аспекти, цікаві знахідки // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 149-158.
Проаналізовано синантропну та раритетну складову флори судинних рослин Крайових і Зовнішніх Ґорґан (Українські Карпати). Загалом, спонтанну флору судинних рослин на досліджуваних теренах складають 960 видів. Синантропний компонент нараховує 270 видів, 144 з яких – апофіти, 126 – адвентивні види (з них археофіти – 66 видів, кенофіти – 60). Виявлено нові для Українських Карпат види-ергазіофіти: Robinia viscosa та Rhus typhina. У Крайових і Зовнішніх Ґорґанах ростуть 41 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, 2009. 19 трапляються у лісових фітоценозах, 15 видів – у лучних, широку еколого-ценотичну амплітуду мають 5 видів, – трапляються як у складі лучних, так і лісових угруповань. Описано нові місцезнаходження трьох погранично-ареальних видів: Pedicularis sceptrum-carolinum, Spiranthes spiralis та Senecio paludosus L. subsp. paludosus.
Проанализированы синантропная и раритетная составляющие флоры сосудистых растений Краевых и Внешних Горган (Украинские Карпаты). Спонтанную флору сосудистых растений на исследуемых территориях составляют 960 видов. Синантропный компонент насчитывает 270 видов, 144 из которых – апофиты, 126 – адвентивные виды (из них археофиты – 66 видов, кенофити – 60). Выявлены новые для Украинских Карпат виды-ергазиофиты: Robinia viscosa и Rhus typhina. В Краевых и Внешних Горганах произрастает 41 вид сосудистых растений, включенных в Красную книгу Украины, 2009. 19 видов встречаются в лесных фитоценозах, 15 – в луговых, широкую эколого-ценотических амплитуду имеют 5 видов – встречаются как в составе луговых, так и лесных сообществ. Описаны новые местонахождения трех погранично-ареальных видов: Pedicularis sceptrum-carolinum, Spiranthes spiralis и Senecio paludosus L. subsp. paludosus.
Danylyuk K. Flora of vascular plants Marginal and External Gorgany's: sozological and synanthropization aspects, interesting findsSozological and synanthropization aspects of vascular plants flora Marginal and External Gorgany's are described. Spontaneous vascular plants flora consists of 960 species in the study areas. Synanthropic component includes 270 species, 144 of which apophytes, 126 adventive (archeophytes – 66 species, kenophytes – 60). New for the Ukrainian Carpathians species-ergasiophytes Robinia viscosa and Rhus typhina were identified. 41 species of vascular plants listed in the Red book of Ukraine, 2009 there are in Marginal and External Gorgany Gorgany. 19 there are in forest phytocenoses, 15 species – in meadow, broad ecological-coenotic amplitude have 5 species (can be found in the composition of the meadow and forest communities). Describes the new location of the three edge-areal species: Pedicularis sceptrum-carolinum, Spiranthes spiralis and Senecio paludosus L. subsp. paludosus.
Червоний Є.В. Демократизація музею: основні засади та успішні приклади реалізації // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 159-164.
В статті розглянуті основи демократизаційних процесів у діяльності музейних інституцій. Наведено та проаналізовано успішні приклади використання принципів демократизації у світових та українських музеях.
В статье рассмотрены основы демократизационных процессов в музейных учреждениях. Представлены и проанализированы успешные примеры использования принципов демократизации в мировых и украинских музеях.
Chervonyi E. Museum democratization: basic principles and successful examples of realizationIn article basis of democratization in museums have been described. Successful examples of democratic principles usage in the world and Ukrainian museums presented and analyzed.
Karolczak K. Maecenas, philanthropist and collector (to the 190th anniversary of the birth of V. Didushytsky – founder Natural History Museum in Lviv) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 165-178.
Засновник Природничого музею у Львові граф Володимир Дідушицький (1825-1899) – один з найбагатших аристократів Галичини ХІХ століття. З юності, захоплений місцевою флорою і фауною, підтримував дослідження в області природознавства. В 1880 році передав свій музей у громадську власність, але не припинив його фінансування, запровадивши для цього в 1893 році так звану Поторицько-Заріцьку Ординацію Дідушицьких. Був щедрим покровителем культури і науки, підтримував художників, фінансував випуск наукових праць і підручників, запроваджував стипендії, що дозволяло навчання здібної молоді. Зібрав твори мистецтва, які стали частиною галереї Манчинських-Дідушицьких, відкритої вже після його смерті (1909). Значно збільшив фонд, отриманої у спадок від свого батька, Поторицької бібліотеки і забезпечив доступ до неї громадськості, заснувавши на її основі бібліотеку Крайової Шкільної Ради. Міжнародне визнання принесли йому світові виставки у Відні (1873) і Парижі (1878), де він був спочатку відповідальним за експозицію Галичини, а потім і усієї Австро-Угорщини. Ініціював створення промислових і ремісничих шкіл краю, сприяв розвиткові народної творчості, першим відкрив для Європи гуцульські вироби. Шанований при імператорському дворі у Відні, удостоєний звання спадкового члена Державної ради, в той же час він не відчував себе комфортно в політичній діяльності, хоч під тиском обставин і змушений був певний час обіймати крісло спікера парламенту Галичини у Львові. Був членом-кореспондентом Академії наук у Кракові, почесним доктором Львівського університету, членом багатьох європейських наукових товариств, знаним в середовищах натуралістів і, зокрема, орнітологів. Кілька галицьких міст на чолі зі Львовом надали Володимиру Дідушицькому почесне громадянство, а отримана ним за життя загальна повага в мультикультурному середовищі Львова і донині об’єднує поляків і українців.
The founder of the Lviv Museum of Natural History was Count Volodymyr Didushytsky (1825-1899), one of the wealthiest aristocrats of the 19th century Galicia. Fascinated by the local fauna and flora from the young age, he supported scientific research in the field of so-called natural history. In 1880 he presented the Museum to the state of Galicia, yet he did not cease to finance its activities: to that aim, in 1893 he created an entail on the Potorytsya-Zarichchya estates of the Didushytsky family. He was a generous patron of science and culture: he sponsored publication of scientific works and textbooks, and funded scholarships for the education of the youth. He collected works of art, which constituted the Manchynsky-Didushytsky Gallery, opened after his death (1909). He substantially extended the Potorytsya library of the Didushytsky family, which he inherited from his father, and he opened it for the public. He also funded the library of the National School Board. He received international acclaim for the world exhibitions in Vienna (1873) and Paris (1878); he was responsible for the Galicia exposition in the former, and then for the whole Imperial exposition in the latter. On his initiative, industry and crafts schools began to be established in the country; he promoted folk culture and showed Europe the art of the Hutsuls. Though esteemed at the imperial court in Vienna, and awarded hereditary membership of the State’s Council, he did not feel at home in politics. He was, however, forced by the circumstances to take the position of the Speaker of the Diet of Galicia in Lviv. He was an associate member of the Academy of Arts and Sciences in Krakow, an honorary doctor of the Lviv University, and a member of many European scientific societies, respected among the naturalists – especially ornithologists. Several Galician cities, first of all Lviv, awarded him honorary citizenship. Common regard and reverence that he earned in his lifetime in the multicultural society of Lviv made him a prominent figure that even now unites Poles and Ukrainians.
Karolczak K. Mecenas, filantrop i kolekcjoner (do 190-lecia urodzin W. Dzieduszyckiego – twórca Muzeum Przyrodniczego we Lwowie)Twórcą lwowskiego Muzeum Przyrodniczego był Włodzimierz hr. Dzieduszycki (1825-1899), jeden z najbogatszych arystokratów w dziewiętnastowiecznej Galicji. Od młodości zafascynowany rodzimą fauną i florą wspierał badania prowadzone w zakresie tzw. historii naturalnej. Muzeum przekazał w 1880 r. na własność krajowi (Galicji), ale nie zaprzestał jego finansowania, powołując w tym celu do życia w 1893 r. ordynację poturzycko-zarzecką Dzieduszyckich. Był hojnym mecenasem kultury i nauki, wspierał artystów, finansował wydawanie prac naukowych i podręczników szkolnych, fundował stypendia umożliwiające kształcenie młodzieży. Gromadził dzieła sztuki, które weszły w skład Galerii Miączyńskich-Dzieduszyckich, otwartej już po jego śmierci (1909). Znacznie powiększył i udostępnił dla publiczności odziedziczoną po ojcu Bibliotekę Poturzycką Dzieduszyckich, ufundował bibliotekę Radzie Szkolnej Krajowej. Międzynarodowe uznanie przyniosły mu wystawy światowe w Wiedniu (1873) i Paryżu (1878), gdzie najpierw odpowiadał za ekspozycję Galicji, a potem całej monarchii austro-węgierskiej. Inicjował zakładanie w kraju szkół przemysłowych i rękodzielniczych, promował kulturę ludową, odkrył przed Europą wyroby huculskie. Szanowany na dworze cesarskim w Wiedniu, obdarzony godnością dziedzicznego członka Rady Państwa, nie czuł się dobrze w działalności politycznej, chociaż zmuszony okolicznościami zasiadł na krótko w fotelu marszałka Sejmu Krajowego we Lwowie. Był członkiem korespondentem Akademii Umiejętności w Krakowie, dr h.c. Uniwersytetu Lwowskiego, członkiem wielu europejskich towarzystw naukowych, cenionym w środowiskach przyrodników, a zwłaszcza ornitologów. Kilka miast galicyjskich, na czele ze Lwowem przyznało mu honorowe obywatelstwo, a powszechny szacunek uzyskany za życia w wielokulturowym środowisku Lwowa sprawia, że i obecnie łączy Polaków i Ukraińców.
До 85-річчя від дня народження академіка М.А. Голубця // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 179-180.
Видатному українському вченому, лісівнику, екологу, натуралісту-мислителю Михайлу Андрійовичу Голубцю у 2015 році виповнюється 85 років від дня народження. З цієї нагоди уся спільнота Державного природознавчого музею НАН України, серед якої чимало учнів ювіляра, звертається до нього з щирими та теплими словами привітання.
Вовк О.Б. Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2014 році // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2015. - 31 - С. 181-182.