Наукові записки Державного природознавчого музею НАНУ - том 15
Чорнобай Ю.М. Зодчий власної Ойкумени // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2000. - 15 - С. 5-12.
Біографія і творчий доробок В. Дідушицького (1825-1899), галицького магната, громадського діяча, натураліста і мецената, приклад гармонійного розвитку особистості від народження до завершення головних життєвих справ. Справою всього життя цієї людини стало створення Природознавчого музею у Львові. Він одним з перших зумів виразити через музейну експозицію нерозривний зв'язок людини та природи, безпомилково вгадав прийдешню епоху біосферного мислення.
Биография и творческое наследие В. Дидушицкого (1825-1899), галицкого магната, общественного деятеля, натуралиста и мецената, представляет собой пример гармонического развития личности от рождения до завершения главных жизненных дел. Делом всей жизни этого человека стало создание Природоведческого музея во Львове. Он одним из первых сумел выразить через музейную экспозицию неразрывную связь человека и природы, безошибочно угадал грядущую эпоху биосферного мышления.
Chornobai, Y. The architect own OykumenaThe biography and creative heritage of V. Didushicki (1825-1899), of the galician magnate, public figure, naturalists and mecenates. had showed by itself an example of harmonic development of the person from birth to completion of main life-work. The affair of all life of this man became creation of the Natural History Museum in Lviv. If by one first has manage to express through museum exposure continuons link of the men and nature, correctly has guessed future epoch of the biosphere thinking.
Розглянуто питання походження музеїв, їх класифікацію (зокрема, природничо-наукових). Наведено інформацію про діяльність Міжнародної ради музеїв (ІКОМ). Обговорено проблеми музейної справи як особливої сфери науки та культури та її складової частини музеології. Розглянуто функції та специфічні риси діяльності музеїв. Визначено стратегічні та тактичні завдання організації науково-дослідницької роботи музеїв природничо-наукового профілю в таких напрямках їх діяльності, як наукове комплектування музейних фондів, науково-фондова, аналітико-інформаційна, експозиційна і науково-просвітницька діяльність.
Рассмотрены вопросы происхождения музеев, их классификация (в том числе естественно-научных). Приведена информация о деятельности Международного совета музеев (ИКОМ). Обсуждены проблемы музейного дела как особой сферы науки и культуры и её составной части музеологии. Рассмотрены функции и специфические черты деятельности музеев. Определены стратегические и тактические задачи организации научно-исследовательской работы музеев естественно-научного профиля в таких направлениях их деятельности, как научное комплектование музейных фондов, научно-фондовая, аналитико- ннформационная, экспозиционная и научно-просветительская работа.
Klymyshyn, О. Scientific principles of natural history museums activitiesQuestions of setting up and classification of museums, including natural history ones, have been traced. The information about international Council of Museums (ICOM) activity has been given. Problems of museum work as special sphere of science and culture and museology as its component have been discussed. Functions and specific characteristics of the museums activities have been considered. Strategic and tactic tasks of the research work organisation in the museums of natural history type have been defined. They are the following: storing of exhibits illustrating natural history on the scientific basis, research and stock activities, analytical analyses and information, exhibiting, scientific and educational work.
Дригант Д.М. Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2000. - 15 - С. 24-130.
Детальною кореляцією нижньопалеозойських піщано-глинистих відкладів Львівського і Передкарпатського прогинів, Подільського підняття і Карпат встановлено, що розріз кембрія- нижнього ордовику в них безперервний, а потужності ізохронних стратиграфічних підрозділів витримані на всій площі розвитку. Як і на Волинському піднятті, потужність балтійської серії у жодному місці не перевищує 132 м, бережківської серії - 306 м. Середньо-верхньокембрійські відклади, потужність яких у повних розрізах, як виявилося, не перевищує 98 м, виділені в стривигорську серію, а ізохронні з нею мілководні утвори на Волинському піднятті - в неретвінську. Запропоновано схеми стратиграфічного розчленування нижньопалеозойських утворень на світи. Вік підрозділів обгрунтований знахідками в окремих розрізах мікрофітофоссілій, трилобітів і брахіопод - у кембрії та граптолітів і конодонтів - в ордовику. Середній палеозой на південно-західній околиці Східно-Європейської платформи (Волинське і Подільське підняття, Львівський і Прикарпатський прогини) представлені поліфаціальною товщею лагунних, мілинних і відкритобасейнових відкладів. Для силуру характерна значна міграція фаціальних зон і відносно невелика мінливість потужностей (від 377 до 470 м). Потужності ізохронних підрозділів нижнього девону (в тиверському надгоризонті та дністровській серії), незалежно від їх фаціального складу, витримані на всій площі. Стратиграфічна повнота червонокольорової теригенної дністровської серії у розрізах залежить від глибини занурення окремих тектонічних блоків у момент завершення середньодевонської перерви в осадонакопиченні, яка мала регіональний характер. Фаменсько-турнейське осадонакопичення в палеобасейні було безперервним. Описано детальні схеми стратиграфічного розчленування та кореляції розкритих свердловинами силурійських і девонських відкладів, які розроблені з урахуванням закономірностей просторового розподілу фацій.
Детальной корреляцией нижнепалеозойских песчано-глинистых отложений Львовского и Предкарпатского прогибов, Подольского поднятия и Карпат установлено, что разрез кембрия- нижнего ордовика в них непрерывный, а мощности изохронных стратиграфических подразделений выдержаны на всей площади развития. Как и на Волынском поднятии, мощность балтийской серии нигде не превышает 132 м, бережковской серии - 306 м. Средне - верхнекембрийские отложения, мощность которых в полных разрезах, как оказалось, не превышает 98 м, выделены в стривигорскую серию, а изохронные с ней мелководные образования на Волынском поднятии - в неретвинскую. Предложены схемы стратиграфического расчленения нижнепалеозойских образований на свиты. Возраст подразделений обоснован находками в отдельных разрезах микрофитофоссилий, трилобитов и брахиопод - в кембрии и граптолитов и конодонтов - в ордовике. Средний палеозой на юго-западной окраине Восточно-Европейской платформы (Волынское и Подольское поднятия, Львовский и Предкарпатский прогибы) представлен полифациальной толщей лагунных, отмельных и открытобассейновых отложений. Для силура характерна значительная миграция фациальных зон и относительно небольшая изменчивость мощностей (от 377 до 470 м). Мощности изохронных подразделений нижнего девона (в тиверском надгоризонте и днестровской серии), независимо от их фациального состава, выдержаны на всей площади. Стратиграфическая полнота красноцветной терригенной днестровской серии в разрезах зависит от глубины погружения отдельных тектонических блоков в момент завершения среднедевонского перерыва в осадконакоплении, который имел региональный характер. Фаменско—турнейское осадконакопление в палеобассейне было непрерывным. Описаны детальные схемы стратиграфического расчленения и корреляции вскрытых скважинами силурийских и девонских отложений, которые разработаны с учетом закономерностей пространственного распределения фаций.
Drygant, D. Lower and Middle Paleozoic of the Volyn'-Podillja margin of the East-European Platform and Carpathian ForedeepAccording to recent exact correlation of terrigenous Lower Paleozoic deposits in LViv Depression and Carpathian Foredeep, on Podillja elevation and in the Carpathians, the Cambrian and Lower Ordovician sections in these regions are uninterrupted and the thickness of the synchronogenic subdivisions is unvariable on all area. The thickness of Baltic Series everywhere is such as on Volyn' Elevation and not exceeds 132 m, and thickness of Berezhtsy Series not excceeds 306 m. It is proposed to distinguish the Middle-Upper Cambrian deposits as Stryvigor Series which thickness in full sections, as it showed, not exceeds 98 m, as well as to separate its shallower water synchronogenic equivalents on Volyn' Elevation as Neretva Series. The scheme of stratigraphic division of Lower Paleozoic sequence into suites is given. The age of the deposits is identified by rare findings in different sections of Cambrian microphytofossils, trilobites, brachiopodes and Ordovician graptolites and conodonts. The Middle Paleozoic on the south-western margin of East-European Platform (Volyn' and Podillja elevations, Lviv Depression and Carpathian Foredeep) is composed of lagoonal, shoal and open-marine sediments. Silurian deposits are characterized by considerable migration of facial zones and by relatively slight changing of units thickness (from 377 to 470 m). The thickness of the Lower Devonian synchronogenic units (in Tyver superhorizon and Dniester Series) is unvariable on all area independently of their facial composition. The stratigraphic completeness of Dniester terrigenous red series in sections depends on the depth of dipping of the different tectonic blocks after finish of the Middle Devonian interruption in sedimentation. This interruption was regional. The Famennian-Toumaisian sedimentation in paleobasin was uninterrupted. The elaborate schemes of stratigraphic division and correlation of the Silurian and Devonian sections in boreholes, which are based on investigation of facial diversity of deposits, are given.
Бокотей А.А., Кучинська І.В. Динаміка чисельності берегової ластівки (Riparia rip aria L.) у рівнинній частині верхнього Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2000. - 15 - С. 130-138.
У роботі представлені результати 8-річних досліджень розподілу і чисельності берегової ластівки в рівнинній частині верхньої течії р. Дністер. Особлива увага приділяється розмірам колоній, їх локалізації, часовій і просторовій динаміці. Показано, що в досліджуваному регіоні найпоширенішими та найстабільнішими є колонії середнього розміру (від 100 до 500 гнізд). Встановлено тісний взаємозв'язок між тенденціями зміни чисельності та величиною колоній з одного боку і паводковим режимом річки - з іншого.
В работе представлены результаты 8-летних исследований распределения и численности береговой ласточки в равнинной части верхнего течения р. Днестр. Особое внимание уделяется размерам колоний, их локализации, временной и пространственной динамике. Показано, что в исследуемом регионе наболее распространенными и стабильными являются колонии средней величины (от 100 до 500 гнезд). Установлена тесная взаимосвязь между тенденциями изменения численности и величиной колоний с одной стороны и паводковым режимом реки - с другой.
Bokotej, A., Kuchynska, V. The dynamic of the number of Sand Martin (Riparia riparia) in the lowland part of the upper DnisterThe results of 8-years investigations of Sand Martin distribution and number in the lowland part of the upper Dnister are presented in this paper. The particularly consideration is given for colonies, theirs size, localization, spatial and time dynamic. There is shown, that the medium colonies (100 - 500 nests) are the most numerous and stable in the region. The close relation revealed between the changes of population number and colony size on the one hand and the river flooding rates - on the other hand.
Вовк О.Б. Оцінка екологічного стану грунтів урботехноекосистем Розточчя та Опілля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2000. - 15 - С. 139-146.
Проаналізовано особливості формування антропогенного ґрунтового покриву урботехноекосистем Розточчя та Опілля. У межах техногенно-урбанізованого ландшафту розрізняють два ґрунтових блоки: природно-антропогенний і антропогенний. Наведено показники фізико-хімічного і біологічного стану змінених ґрунтів. Встановлено, що провідний фактор сучасного ґрунтоутворення в урботехноекосистемах - антропогенне навантаження, визначене через його тип, напрям, інтенсивність і тривалість дії.
Проанализированы особенности формирования антропогенного почвенного покрова урботехноэкосистем Расточья и Ополья. В пределах техногенно-урбанизированного ландшафта различают два почвенных блока: естественно-антропогенный и антропогенный. Приведены показатели физико-химического и биологического состояния измененных почв. Установлено, что ведущий фактор современного почвообразования в урботехноэкосистемах - антропогенная нагрузка, определенная через ее тип, направление, интенсивность и продолжительность действия.
Vovk, О. Evaluation of ecological state of soils in urban technogenic ecosystems of Roztochia and OpilljaThe peculiarities of forming anthropogenic soil covering in urban technogenic ecosystems of Roztochia and Opillja have been analyzed. Within technogenic urban landscape two soil blocks were selected, the natural anthropogenic and the anthropogenic one. The indices of physical-chemical and biological conditions in disturbed soils have been cited. The anthropogenic pressure of different types, trends, intensity and duration has been stated to be the key factor of modern soil-forming in urban ecosystems.
Дослідження проведені в 1992-99 рр. у верхній течії Дністра та на риборозплідних ставах басейну верхнього Дністра у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. На прикладі крячків підродини Steminae родів Sterna і Chlidonias вивчені особливості біотопів гніздування, показана топографічна структура їх поселень і розміщення окремих гнізд по гніздових стаціях, визначені топічні та фабричні зв'язки птахів у межах колонії.
Исследования проведены в 1992-99 гг. в верхнем течении Днестра и на рыборазводных прудах бассейна верхнего Днестра во Львовской, Ивано-Франковской и Тернопольской областях. На примере крачек подсемейства Steminae родов Sterna и Chlidonias изучены особенности биотопов гнездования, показана топографическая структура их поселений и размещение отдельных гнезд по гнездовым стациям, определены топические и фабрические связи птиц в пределах колонии.
Dzyubenko, N. Some notes on the spatial structure and functional organization of Terns' settlements in the water ecosystems of the Upper Dniester BasinThe researches was carried out during the period 1992-1999. The materials were collected in the Upper Dniester valley and fish-breeding ponds of the Dniester Basin in Lviv, Ternopil' and Ivano-Frankivsk regions. The peculiarities of nesting habitats of colonial birds, the topography structure of their settlements and arrangement of separate nests in nest sites were studied, taking Terns of subfamilies of the genus Sterna and Chlidonias as a model. The relation between Terns and vegetation within the colony were determined.
Фауна одноденок Українських Карпат нараховує 82 види, з яких 76 вказані для досліджуваної території в останні 5 років. Ще 6 видів відомі з літературних джерел. За результатами досліджень 1995-99 рр. для Українських Карпат вперше описано 25 видів Ephemeroptera, 20 з яких виявилися новими для фауни України. Одну видову назву виключено з фауни Україна як помилкову. Загалом для представників ряду спостерігається загальне збільшення ареалів, що пов'язано, переважно, з фрагментарним вивченням одноденок протягом 130-річної історії досліджень. З іншого боку, у багатьох видів рівнин і передгір'їв спостерігається загальне скорочення чисельності та ареалів через хімічне забруднення води і катастрофічні повені, внаслідок чого змінюється гідрологічний режим окремих ділянок річок і руйнуються типові мікростаціі. З метою збереження типових локалізацій деяких центральноєвропейських видів одноденок пропонується включити до складу Карпатського національного природного парку південні схили г. Хом'як (по всій довжині потоків Богдан і Баранячий) і північні схили хребта Чорногора (принаймні ділянку між г. Говерла та г. Гутин Томнатик) разом з потоками басейнів Прута і Чорного Черемоша.
Фауна поденок Украинских Карпат насчитывает 82 вида, из которых 76 указаны для исследуемой территории в последние 5 лет. Еще 6 видов известны из литературных источников. По результатам исследований 1995-99 гг. для Украинских Карпат впервые описано 25 видов Ephemeroptera, 20 из которых оказались новыми для фауны Украины. Одно видовое название исключено из фауны Украины как ошибочное. В целом для представителей отряда наблюдается общее увеличение ареалов, что связано, в основном, с фрагментарным изучением поденок на протяжении 130-летней истории исследований. С другой стороны, у многих видов равнин и предгорий наблюдается общее сокращение численности и ареалов из-за химического загрязнения воды и катастрофических наводнений, вследствие чего изменяется гидрологический режим отдельных участков рек и разрушаются типичные микростации. С целью сохранения типовых локализаций некоторых центральноевропейских видов поденок предлагается включить в состав Карпатского национального природного парка южные склоны г. Хомяк (по всей длине потоков Богдан и Бараний) и северные склоны хребта Черногора (по крайней мере участок между г. Говерла и г. Гутын Томнатык) вместе с потоками бассейнов Прута и Черного Черемоша.
Godunko, R. Historical changes of the fauna and questions of reservation of mayfly (Ephemeroptera, Insecta) of Ukrainian CarpathiansThe fauna of mayfly of the Ukrainian Carpathians numbers 82 species, 76 species of these were showed for this territory in last 5 years and 6 species are known from literature data. On results of researches of 1995-99 25 species Ephemeroptera are described in first for the Ukrainian Carpathians, 20 species of these are new for fauna of Ukraine. One species name is excepted from species list of Ukraine as a mistake. The increase of areas, characteristic for representatives of order, can be explained by fragmentary study of mayfly during 130 years of history. On the other hand, the general decrease of number and areas of many species with plain and pre-mountain habitats is caused by chemical water pollution and catastrophic floods on account of the hydrological regime of individual parts of waterflow is changed and typical microstations go to rain. It recommended include to composition of Carpathians National Reservation the southern slopes of Khomyak Mt. (on whole area uf Bogdan and Baranii streams) and northern slopes of Chornogora Range (at least the part between Goverla Mt. and Gutyn Tomnatyk Mt.) with streams of Prut river and Chornyi' Cheremosh river basins with the purpose of preservation of typical localities of some Central European species.