Наукові записки Державного природознавчого музею НАНУ - том 11
ПЕРЕДМОВА
Збірники наукових праць музею почали видаватися з 1914 р. під назвою "Rozprawy і wiadomosci z muzeum im. Dzieduszyckich". 3 1940 p. музей перейшов у відання Академії наук і з 1951 р. по 1962 р. було опубліковано 10 томів збірників під назвою "Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР". За рішенням вченої ради музею і за підтримкою Редакційно-видавничої ради НАН України цим випуском поновлюється видання "Наукових записок".
"Наукові записки" призначені для публікації результатів наукових досліджень, проведених у стінах музею або наближених до музейної тематики. Періодичність випуску, як правило, один раз на рік. Мова видання — українська. За рішенням редколегії окремі статті іноземних вчених, матеріали міжнародних нарад і конференцій, повідомлення міжнародного характеру тощо можуть публікуватись на інших, поширених у світі мовах. При цьому додається резюме українською мовою. Окремі випуски "Наукових записок" можуть мати тематичний характер. Основні завдання "Наукових записок":
- оперативне публікування результатів наукових досліджень, матеріалів з історії наукових підрозділів та колекцій, праць з музейного природознавства, експозиційно-фондової роботи тощо;
- поширення наукової інформації про природознавчо- музейну роботу в Україні та за її межами;
- науково-просвітницьке поширення знань з фундаментальних розділів природознавства, охорони природи, а також музейно-колекційної справи, таксидермії тощо;
- послідовна систематизація знань про унікальні об'єкти природи західного регіону України;
- рекламно-інформаційна діяльність в галузі природокористування, екології, охорони природи, екологічного виховання.
Більшість статей 11 тому містять матеріали комплексних наукових досліджень цікавого у багатьох відношеннях фізико- географічного регіону Розточчя і присвячені 10-річчю створення Державного заповідника "Розточчя". В інших статтях наводяться відомості про наукові фонди музею і застосування комп'ютерних методів у ботанічних дослідженнях.
Відповідальний редактор
Бокотей А.А. Видовий склад і чисельність орнітофауни м. Львова // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 5-15.
В роботі приведений орнітофауністичний список м. Львова, що налічує 197 видів. Він оснований на матеріалах власних десятирічних досліджень і інших даних з різних джерел. Зроблені висновки відносно змін у видовому складі птахів цієї території упродовж останніх 150 років.
В работе приведен орнитофаунистический список г. Львова, насчитывающий 197 видов. Он основан на материалах собственных десятилетних исследований и других данных из различных источников. Сделаны выводы относительно изменений в видовом составе птиц данной территории на протяжении последних 150 лет.
Гузій А.І., Бокотей А.А. Звичайний мартин (Larus ridibundus L.) у верхів'ї р. Верешиця // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 16-20.
У роботі на підставі десятирічних досліджень (1985-1994 гг) на риборозплідних ставках в долині річки Верещиця (Розточчя) поданий аналіз динаміки чисельності і гніздової екології озерної чайки. Проводиться аналіз причин змін чисельності птахів залежно від кількості опадів і площі кормових угідь. Аналізуються дати фенофаз залежно від температури повітря. Приводяться матеріали по морфометрії гнізд і яєць озерної чайки.
В работе на основании десятилетних исследований (1985-1994 гг) на рыборазводных прудах в долине реки Верещицы (Росточье) дается анализ динамики численности и гнездовой экологии озерной чайки. Проводится анализ причин изменений численности птиц в зависимости от количества осадков и площади кормовых угодий. Анализируются даты фенофаз в зависимости от температуры воздуха. Приводятся материалы по морфометрии гнезд и яиц озерной чайки.
Сверлова Н.В. Фауна двопарногих багатоніжок (Diplopoda) м. Львова та його околиць // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 21-27.
Досліджений видовий склад диплопод в парках і лісопарках (Львова, а так само на садово-городніх ділянках в його околицях. Всього визначено близько 1 тис. екземплярів, яка відноситься до 15 видів диплопод. Серед них Craspedosoma simile Verh., уперше знайдена нами на Україні. Відмічене збільшення видової різноманітності в напрямі від центру міста до його околиць. Проаналізований вплив урбанізації на різні види і групи двупарноногих багатоніжок.
Исследован видовой состав диплопод в парках и лесопарках (Львова, а так же на садово-огородных участках в его окрестностях. Всего определено около 1 тыс. экземпляров, которые относятся к 15 видам диплопод. Среди них Craspedosoma simile Verh., впервые найденная нами на Украине. Отмечено увеличение видового разнообразия в направлении от центра города к его окрестностям. Проанализировано влияние урбанизации на разные виды и группы двупарноногих многоножек.
Меламуд В.В. Фауна панцирних кліщів (Acariformes, Oribatei) заплави ріки Верещиця // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 28-32.
Розглянутий видовий склад ориіатид, а також проведений аналіз фауністичної подібності орібатоїдних комплексів семи рослинних співтовариств, що становлять сукцесійний ряд лугового болотяного масиву Заливки (Розточчя). Список фауни панцирних кліщів склав 120 видів. В усіх семи рослинні співтовариствах відмічений тільки один вид - Steganacarus striculum, шести - 10 видів, в п'яти - 12, в чотирьох - 10, в трьох і двох співтовариствах по 20 і в одному - 47 видів. Видовий склад орібатид цих співтовариств варіює від 28 до 53 видів, в п'яти співтовариствах - від 38 до 42.
Расмотрен видовой состав орибатид, а также проведен анализ фаунистического сходства орибатоидных комплексов семи растительных сообществ, составляющих сукцессионный ряд лугово болотного массива Заливки (Росточье). Список фауны панцирных клещей составил 120 видов. Во всех семи растительны сообществах отмечен только один вид - Steganacarus striculum, шести - 10 видов, в пяти - 12, в четырех - 10, в трех и двух сообществах по 20 и в одном - 47 видов. Видовой состав орибатид данных сообществ варьирует от 28 до 53 видов, в пяти сообществах - от 38 до 42.
Сусуловський А.С. Хижі нематоди (Mononchida, Nematoda) урочища Заливки заповідника "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 33-40.
На заливному лузі урочища Заливки виявлено 7 видів хижих нематод (Mononchida). Їх кораткі описи приведені в роботі. Особливо слід зазначити, розточанська популяція P.auritus відрізняється від типового матеріалу менш відособленою губною областю і, в середнє слабкіше розвиненими губними папіилами, а також відносно короткими гонадами, в яких міститься не більш розташованих в один ряд овоцитів, проти 10 згідно малюнка першоопису.
На заливном лугу урочища Заливки выявлено 7 видов хищных нематод (Mononchida). Их краткые описания приведены в работе. Особо следует отметить, росточанская популяция P.auritus отличается от типового материала менее обособленной губной областью и, в среднее слабее развитыми губными папиллами, а также относителыно короткими гонадами, в которых содержится не более расположенных в один ряд овоцитов, против 10 согласно рисунка первоописания.
Різун В.Б. Матеріали до фауни жужелиць (Coleoptera, Carabidae) Розточчя і природного районування заходу України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 41-46.
Приведений список 44 видів, зібраних в 1990 р. в Польщі Західному, Середньому (Розточански Парк Народовий) і Східному Розточчі. Запропоновано виключити Надсянський природний район з Передкарпаття (Україна), оскільки він є складовою частиною Сандомирської рівнини (Польща). Межа між Надсянським районом і Передкарпаттям проходить по умовній лінії від долини Дністра в північно-західному напрям г.Судова Вишня і далі на Мостиська і Перемишль.
Приведен список 44 видов, собранных в 1990 г. в Польше Западном, Среднем (Розточански Парк Народовы) и Восточном Росточье. Предложено исключить Надсянский природный район из Предкарпатья (Украина), поскольку он является составной частью Сандомирской равнины (Польша). Граница между Надсянским районом и Предкарпатьем проходит по условной линии от долины Днестра в северо-западном направление г.Судова Вишня и далее на Мостиска и Перемышль.
Яницький Т.П. Фауна златок (Coleoptera, Bupresidae) Розточчя // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 47-50.
На підставі колекційних матеріалів ДПМ НАН України (Львів), власних зборів і літературних даних для фауни Росточья встановлено 51 видів златок, з яких чотири (Diet furcata, Agrilus cyanescens, A. lineola, A. obscuricollis) вперше вказані для регіону. Для кожного виду вказані найбільш важливі кормові рослини. Найчастіше на території регіону трапляються Phaen cyanea, Agrilus biguttatus, A. viridis, Trachys minuta. Рідкісними є Chalcophora marіапа і Poecilonota variolosa.
На основании коллекционных материалов ГПМ НАН Украины (Львов), собственных сборов и литературных данных для фауны Росточья установлен 51 вид златок, из которых четыре (Diet furcata, Agrilus cyanescens, A. lineola, A. obscuricollis) впервые указаны для региона. Для каждого вида указаны наиболее важные кормовые растения. Чаще всего на территории региона попадаются Phaen cyanea, Agrilus biguttatus, A. viridis, Trachys minuta. Редкими являются Chalcophora marіаnа и Poecilonota variolosa.
Харамбура Я.Й. Личинки вищих комах в грунтах заповідника "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 51-55.
Досліджено 8 типів лісу на території Страдчанського і Брещицького лісництва "Розточчя". Визначені видовий склад, чисельність і розподіл по типах лісу личинок вищих комах. Виділений основний комплекс комах з переважанням Elatridae.
Исследованы 8 типов леса на территории Страдчанского и Брещицкого лесничеств "Росточье". Определены видовой состав, численность и распределение по типам леса личинок высших насекомых. Выделен основной комплекс насекомых с преобладанием Elatridae.
Жижин М.П., Кузярін О.Т. Тенденції поведінки видів судинних рослин "Червоної книги України" в зонах впливу підземних водозаборів "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 56-64.
Представлені матеріали про сучасні умови зростання і тенденції поведінки судинних рослин "Червоної книги України" в зонах впливу чотирьох великих водозаборів регіону Розточчя. Приведений список раритетных зникаючих видів, кількість відомих їх місцезнаходжень, і їх приуроченность до елементів рельєфу і фітоценозів.
Представлены материалы о современных условиях произрастания и тенденциях поведения сосудистых растений "Красной книги Украины" в зонах влияния четырех крупных водозаборов региона Росточья. Приведен список раритетных исчезающих видов, количество известных их местонахождений, и их приуроченность к элементам рельефа и фитоценозам.
Климишин О.С. Стан популяцій реліктових трав'яних рослин на Розточчі // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 65-68.
Подана характеристика життєвого стану, вікового стану, чисельності, способів того, що самопідтримання і перспектив популяцій реліктових трав'яних рослин на Розточчі.
Дана характеристика жизненного состояния, возрастного состояния, численности, способов самоподержания и перспектив популяций реликтовых травяных растений на Расточье.
Малиновський А.К. Аналіз сучасного поширення реліктових видів у вирішенні питань історії флор // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 69-75.
Розглянуті основні етапи формування флори рівнин заходу України. Приведені дані по поширенню деяких реліктових видів. На формування їх сучасних ареалів істотний вплив мало дніпровське оледеніння.
Расмотрены основные этапы формирования флоры равнин запада Украины. Приведены данные по распространению некоторых реликтовых видов. На формирование их современных ареалов существенное влияние имело днепровское оледенение.
Чорнобай Ю.М., Залецька О.Ю. Органохімічний і гумусовий стан підстилок у провідних типах лісів Розточчя // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 76-85.
Подана порівняльна оцінка органохімічного і гумусного стану підстилок в 5 лісових угрупованнях Розточчя з контрастними типологічними особливостями. Встановлено, що вже на початкових стадіях детритної трансформації органічної речовини проявляються тенденції, пов'язані із загальним станом екосистеми. Зроблений висновок про можливість використання органохімиіного і гумусного обстежень підстилок і грунтів для підбору об'єктів призначених для заповідання або ведення моніторингу.
Дана сравнительная оценка органохимического и гумусного состояния подстилок в 5 лесных сообществах Росточья с контрастными типологическими особенностями. Установлено, что уже на начальных стадиях детритной трансформации органического вещества проявляются тенденции, связанные с общим состоянием экосистемы. Сделан вывод о возможности использования органохимического и гумусного обследований подстилок и почв для подбора объектов предназначенных для заповедания или ведения мониторинга.
Чорнобай Ю.М., Харамбура Я.Й., Щербакова О.М. Динаміка угруповань фітосапрофагів в опаді лісів Розточчя // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 86-92.
Проведені порівняльні дослідження кількісних змін маси опаду і населення безхребетних фітосапрофагів в трьох контрастно відмінних лісових угрупованнях. Встановлено, що трансформація якісних і кількісних показників детриту супроводжується послідовними змінами угруповань редуцентів. Хвоя сосни і листя дуба відрізняються найбільш високою видовою різноманітністю лісових фітосапрофагів.
Проведены сравнительные исследования количественных изменений массы опада и населения беспозвоночных фитосапрофагов в трех контрастно отличных лесных сообществах. Установлено, что трансформация качественных и количественных показателей детрита сопровождается последовательными сменами сообществ редуцентов. Хвоя сосны и листья дуба отличаются наиболее высоким видовым разнообразием лесных фитосапрофагов.
Климишин О.С., Кулик Т.Г. Структура і стан ботанічних фондів Державного природознавчого музею // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 93-97.
Проаналізований сучасний стан ботанічних фондів в музеї. Загальна чисельність фондів складає 150093 одиниці зберігання, з яких 148154 належать до основного фонду. До їх складу входять водорості (58 зразків), лишайники (1168), гриби (856), мохи (36882) і вищі судинні рослини (111029). Ботанічні фонди музею формуються близько двох століть. Основна частина колекцій представляє територію заходу України. Створена комп'ютерна база даних "Гербарій", в яку введено більше 6 тис. записів.
Проанализировано современное состояние ботанических фондов в музее. Общая численность фондов составляет 150093 единицы хранения, из которых 148154 принадлежат к основному фонду. В их состав входят водоросли (58 образцов), лишайники (1168), грибы (856), мхи (36882) и высшие сосудистые растения (111029). Ботанические фонды музея формируются около двух столетий. Основная часть коллекций представляет территорию запада Украины.
Создана компьютерная база данных "Гербарий", в которую введено более 6 тыс. записей.
Малиновський А.К., Бронштейн І.Г. Застосування інформаційно-пошукових програм в ботанічних дослідженнях // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 98-112.
Подані основні завдання, принципи побудови і роботи інформаційно-пошукової програми - база даних "Флора". Приведені попередні результати аналізу програмного матеріалу по вивченню диференціації рослинного покриву, структури і еволюції флори.
Излагаются основные задачи, принципы построения и работы информационно-поисковой программы - база даных "Флора". Приведены предварительные результаты анализа программного материала по изучению дифференциации растительного покрова, структуры и эволюции флоры.