UA EN
 


Наукові записки Державного природознавчого музею НАНУ - том 34

Обкладинка т. 34 Обкладинка т. 34 зворот

Музеологія * Музеология * Museology
Архіпова Х.І., Данилюк К.М. Засади зовнішньої комунікації Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 3-9.

Розглянуто визначальні тенденції розвитку комунікаційних стратегій провідних природничих музеїв світу. На основі Стратегії розвитку Державного природознавчого музею НАН України, визначено головні цілі, завдання та канали комунікації з основними сегментами аудиторії музею.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,2 Mb)
Архипова К.И., Данылюк Е.Н. Основы внешней коммуникации Государственного природоведческого музея НАН Украины

Рассмотрены определяющие тенденции развития коммуникационных стратегий ведущих естественнонаучных музеев мира. На базе Стратегии развития Государственного природоведческого музея НАН Украины, определены главные цели, задачи и каналы коммуникации с основными сегментами аудитории музея.

Arkhipova Kh., Danylyuk K. Basics of the external communication of State Natural History Museum NAS of Ukraine

The main tendencies of development of communication strategies of the leading natural history museums of the world are considered. Based on the Strategy for the Development of State Natural History Museum NAS of Ukraine, the main goals, tasks and channels of communication with the main segments of the audience of the museum are developed.




Чернобай Ю.М. Академік М.І. Вавилов у хронотопі гостьової книги Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 9-18.

В книзі відвідувачів Державного природознавчого музею НАН України зберігся підпис академіка М.І. Вавилова від 1 серпня 1940 р. І час появи автографа, і наступні трагічні події, пов’язані з долею великого вченого, надають його візитові до старого львівського музею особливого сенсу і особливої суспільно-наукової вартості. У статті зроблено ретельний огляд подій та учасників останнього періоду життя М.І. Вавилова.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,5 Mb)
Академик Н.И. Вавилов в хронотопе гостевой книги Государственного природоведческого музея НАН Украины

В книге посетителей Государственного природоведческого музея НАН Украины сохранилась подпись академика Н.И. Вавилова от 1 августа 1940 г. И время появления автографа, и последующие трагические события, связанные с судьбой великого учёного, придают его визиту в старый львовский музей особый смысл и особую социально-научную ценность. В статье сделан тщательный обзор событий и участников последнего периода жизни Н.И. Вавилова.

Chernobay Yu.N. Academician N.I. Vavilov in the chronotope of the guest book of State Natural History Museum NAS of Ukraine /p>

The book of visitors to the of State Natural History Museum NAS of Ukraine preserved the signature of Academician N.I. Vavilov from August 1, 1940. And the time of the appearance of the autograph, and the subsequent tragic events associated with the fate of the great scientist, give him a visit to the old Lviv׳s museum of special meaning and special social science value. The article makes a thorough review of the events and participants of the last period of life of N.I. Vavilov.<




Климишин О.С., СавицькаА.Г. Історія становлення і сучасна структура бріологічного гербарію Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 19-28.

Розглянуто історію створення та формування бріологічного гербарію Державного природознавчого музею НАН України. Наведено колекторів та вчених-ботаніків, що формували основний науковий фонд бріологічного гербарію, серед яких А.С. Лазаренко, К.О. Улична, В.М. Мельничук, М.П. Слободян та інші. Дано перелік зразків мохоподібних, що внесені до Червоної книги України. Описані рідкісні зразки (серед них дублети та ексикати) з територій інших країн, а також зразки, що датуються кінцем 19 сторіччя.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Климишин А.С., Савицкая А.Г. История формирования и современная структура бриологического гербария Государственного природоведческого музея музея НАН Украины

Рассмотрена история создания и формирования бриологического гербария Государственного природоведческого музея НАН Украины. Упомянуты основные коллекторы и ученые-ботаники, которые формировали основной научный фонд бриологического гербария, в том числе А.С. Лазаренко, К.А. Уличная, В.М. Мельничук, М.П. Слободян и другие. Приведен перечень образцов мохообразных, внесенных в Красную книгу Украины. Описанные редкие образцы (среди них дублеты и эксикаты) с территорий других стран, а также образцы, датируемые концом 19 века.

Klymyshyn O.S., Savytska A.G. History of formation and modern structure of the bryolological herbarium of the State Natural History Museum of the NAS of Ukraine

The history of formation of the bryological herbaria of the State Natural History Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine is considered. Many collectors and scientists-botanists took part in the formation of the main scientific fund of the bryological herbaria, among them A. Lazarenko, K. Ulychna, V. Melnichuk, M. Slobodian and others. The article contains a list of samples of bryophytes, which are included in the Red Book of Ukraine. Rare samples (including doublets and exsiccates) are described from territories of other countries, as well as specimens dating to the end of the 19th century.




Ходзінський В.П., Черемних Н.М. Кріт звичайний (Talpa europaea L., 1758) у фондах Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 29-36.

Опрацьовано експонати (n=280 екз.) крота звичайного (Talpa europaea L.,1758) з фондів Державного природознавчого музею НАН України. Основний матеріал зібрано в травні-серпні 23 колекторами у період 1868-1998 рр. Проведено морфометрію 86% особин крота, 52% особин перед препаруванням було зважено, стать встановлено у 81% особин, вік – у 73% ос. Натуралії крота з фондів музею здобуті або знайдені на території Болгарії (1 місце збору) та шести областей заходу України (30 місць збору). Співвідношення статей особин крота, експонати яких зберігаються у фондах музею, становить 1,0 : 0,7 (♂ : ♀), вікових груп – 1,0 : 0,3 (ad. : subad.).

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,4 Mb)
Ходзинский В.П., Черемных Н.М. Крот обыкновенный (Talpa europaea L., 1758) в фондах Государственного

Изучена коллекция натуралий (n=280 экз.) крота обыкновенного (Talpa europaea L.,1758) из фондов Государственного природоведческого музея НАН Украины. Основной материал собран в мае-августе 23 коллекторами в период 1868-1998 гг. Проведена морфометрия 86% особей крота, 52% особей перед препарированием были взвешены, пол установлен в 81% особей, возраст – в 73%. Натуралии крота из фондов музея добыты или найдены на территории Болгарии (1 место сбора) и шести областей запада Украины (30 мест сбора). Соотношение полов особей крота, экспонаты которых хранятся в фондах музея, составляет 1 ,0 : 0,7 (♂ : ♀), возрастных групп – 1,0 : 0,3 (ad. : subad.).

Khodzinskyi V.P., Cheremnykh N.M. Mole (Talpa europaea L., 1758) in funds of the State Natural History Museum of the NAS of Ukraine

The natural collection (n = 280 specimens) of the mole (Talpa europaea L., 1758) from the collections of the State Natural History Museum of the NAS of Ukraine was studied. The main material was collected in May-August by 23 collectors during the period 1868-1998. Morphometry of 86% of mole specimens was carried out, 52% of the individuals were weighed before preparation, the sex was set at 81% of individuals, and the age – 73%. Natural mole from the museum's funds are extracted or found in Bulgaria (1 gathering place) and six regions of West of Ukraine (30 collection sites). The ratio of the sexes of mole individuals, exhibits which are stored in the museum's funds, is 1.0 : 0.7 (♂ : ♀), age groups – 1.0 : 0.3 (ad. : subad.).




Данилюк К.М., Савицька А.Г., Середюк Г.В., Коновалова І.Б. Музей, як платформа екологічного виховання дітей із особливими потребами // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 37-42.

Розглянуто роль природознавчого музею у навчально-виховному процесі та інтеграції дітей з вадами зору у активне суспільно-культурне життя. Розроблена освітня програма для дітей із вадами зору – «Музей дітям: природа на дотик», основу якої складають заняття із зоології, ботаніки та екології. Програма створена на базі музею із залученням спеціалістів Львівської спеціальної загальноосвітньої школи- інтернату №100 I-III ступенів. Описані основні етапи впровадження програми та основні засоби для її проведення.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,2 Mb)
Данилюк К.М., Савицкая А.Г., Середюк А.В., Коновалова И.Б. Музей, как платформа экологического воспитания детей с особыми потребностями

Рассмотрена роль природоведческого музея в учебно-воспитательном процессе и интеграции детей с нарушениями зрения в активную общественно-культурную жизнь. Разработана образовательная программа для детей с нарушениями зрения – "Музей детям: природа на ощупь", основу которой составляют занятия по зоологии, ботанике и экологии. Программа разработана на базе музея с привлечением специалистов Львовской специальной общеобразовательной школы-интерната № 100 I-III уровня. Описаны основные этапы внедрения программы и основные методы ее проведения.

Danylyuk K., Savitska A., Seredyuk G. , Konovalova I. Museum as a platform for environmental education of children with special needs

The role of the Natural History Museum in the educational process and the integration of children with visual impairments in active social and cultural life are considered. Educational program for visually impaired children "Museum for children: nature to the touch" was developed. Its basis consists of zoological, botanical and ecology classes. The program was developed on the basis of the museum with the involvement of the specialist from Lviv Special Secondary School № 100 I-III Degrees. The main stages of the implementation of the program and the main methods of conducting are described.



Екологія * Экология * Ecology
Бедернічек Т.Ю., Партика Т.В. Вміст водорозчинних вуглеводів як індикатор якості кріогенних ґрунтів // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 43-48.

Вміст водорозчинної органічної речовини у ґрунті є важливим індикатором його якості та впливає на його фізичні, хімічні та біологічні властивості. Цей показник широко застосовують для оцінки та параметризації більшості зональних ґрунтів. Проте в окремих випадках темпи утворення водорозчинних органічних сполук можуть значно перевищувати швидкість їхньої деструкції. За таких умов доцільно проводити кількісну оцінку не лише фракції водорозчинної органічної речовини в цілому, а й визначати її якісний склад. Перш за все це стосується виокремлення найдоступнішої для агентів мінералізації складової – водорозчинних вуглеводів. У цій роботі здійснено оцінку вмісту водорозчинних вуглеводів та водорозчинної органічної речовини у ґрунтах Прибережної Антарктики під різними едифікаторами. Встановлено, що водорозчинні вуглеводи можуть складати до 50% від усіх водорозчинних органічних сполук в ґрунті. Обґрунтовано доцільність подальших досліджень, спрямованих на оцінку та параметризацію ґрунтів Прибережної Антарктики за цими показниками для з’ясування їхньої вразливості до глобальних кліматичних змін.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Бедерничек Т.Ю., Партика Т.В. Cодержание водорастворимых углеводов как индикатор качества криогенных почв

Содержание водорастворимого органического вещества в почве является важным индикатором её качества и влияет на физические, химические и биологические свойства почвы. Этот показатель широко применяют для оценки и параметризации большинства зональных почв. Однако в отдельных случаях темпы образования водорастворимых органических соединений могут значительно превышать скорость их деструкции. При таких условиях целесообразно проводить количественную оценку не только фракции водорастворимого органического вещества в целом, но и определять ее качественный состав. Прежде всего, это касается выделения самого доступного для агентов минерализации компонента – водорастворимых углеводов. В работе осуществлена оценка содержания водорастворимых углеводов и водорастворимого органического вещества в почвах Прибрежной Антарктики под разными эдификаторами. Установлено, что водорастворимые углеводы могут составлять до 50% от всех водорастворимых органических соединений в почве. Обоснована целесообразность дальнейших исследований, направленных на оценку и параметризацию почв Прибрежной Антарктики по этим показателям для выяснения их уязвимости к глобальным климатическим изменениям.

Bedernichek T., Рartyka Т. Content of water-soluble carbohydrates as a quality indicator of cryogenic soils

The content of water-soluble organic matter in the soil is an important indicator of its quality and affects physical, chemical and biological properties of soil. This indicator is widely used for assessment of most zonal soils. However, in some cases, accumulation rates of water-soluble organic compounds in soil may significantly exceed the rate of their destruction. If so, it is more important to quantify not only the fraction of water-soluble organic matter as a whole but also to determine its composition. In this context, it is important to determine the content of the most labile and available for microorganisms compound – water-soluble carbohydrates. In this paper, the content of water-soluble carbohydrates and water-soluble organic matter in soils of Coastal Antarctica was estimated. Soils under three different plant communities were studied. We found that water-soluble organic matter of studied soils may contain up to 50% of carbohydrates. Hence, further research is needed to study other soils of Coastal Antarctica to determine their vulnerability to global climate change.




Гураль Р.І., Гураль-Сверлова Н.В. Прісноводні і наземні молюски урбанізованих біотопів Луцька // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 49-54.

Станом на 2008 р. на території Луцька було достовірно зареєстровано 33 види прісноводних і 14 видів наземних молюсків, анотований перелік яких наведено у статті. Вимагає додаткового підтвердження вказівка щодо присутності у р. Стир Planorbis carinatus. Отримані дані можуть бути використані для моніторингу антропогенних змін наземних і прісноводних малакокомплексів міста.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Гураль Р.И., Гураль-Сверлова Н.В. Пресноводные и наземные моллюски урбанизированных биотопов Луцка

По состоянию на 2008 год на территории Луцка достоверно зарегистрированы 33 вида пресноводных и 14 видов наземных моллюсков, аннотированный перечень которых приводится в статье. Требует дополнительного подтверждения указание на присутствие в р. Стырь Planorbis carinatus. Полученные данные могут быть использованы для мониторинга антропогенных изменений наземных и пресноводных малакокомплексов города.

Gural R.I., Gural-Sverlova N.V. Freshwater and land molluscs of urban biotopes in Lutsk

As of 2008, 33 species of freshwater and 14 species of land molluscs were authentically registered for the territory of Lutsk City, an anotated list of which is given in the article. It is necessary to confirm in addition the presence of Planorbis carinatus in the Styr River. The data obtained can be used to monitoring of the anthropogenic changes in the land and freshwater malacomplexes of the city.




Малиновський А.К. Основні напрями та результати досліджень фітоінвазій // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 55-68.

Метою роботи є узагальнення основних напрямів та результатів досліджень, пов'язаних з експансією інвазійних видів рослин. Розглядаються основні гіпотези, які пояснюють успішність інвазійних видів – відсутність природних ворогів у вторинному ареалі, вплив гібридизації та алелопатії на процеси інвазій, гіпотеза "порожніх ніш", поява нових генотипів з виразними пристосувальними ознаками, швидкий розвиток генетичних ознак, пов’язаних з тиском природного добору у нових умовах середовища, значення біоекологічних особливостей інвазійних видів – за морфологічною та біоморфологічною пластичністю, екологічною універсальністю, еколого- фітоценотичними стратегіями, особливостями репродукції тощо. Інвазія чужинних видів спричинена насамперед антропогенною трансформацією природного середовища, яка посилюється змінами клімату. Зростання ступеня натуралізації чужинних видів призводить до модифікації типів оселищ, втрати окремих популяцій природних видів. Процеси натуралізації інвазійних видів підтримуються комплексом специфічних для видів різних систематичних груп чинників. Ефективному контролю за інвазією чужинних видів перешкоджають відсутність дієвої системи моніторингу та інформування. Обґрунтовується потреба у побудові моделей поведінки інвазійних видів і перевірка прогнозів їхньої інвазійної активності.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Малиновский А.К. Основные направления и результаты исследований фитоинвазий

Целью работы является обобщение основных направлений и результатов исследований, связанных с экспансией инвазионных видов растений. Рассматриваются основные гипотезы, объясняющие успешность инвазионных видов – отсутствие естественных врагов во вторичном ареале, влияние гибридизации и аллелопатии на процессы инвазий, гипотеза "пустых ниш", появления новых генотипов с выразительными приспособительными признаками, развитие генетических признаков, связанных с давлением природного отбора в новых условиях среды, значение биоэкологических особенностей инвазионных видов – биоморфологическая пластичность, экологическая универсальность, особенности репродукции и т. д. Инвазия чужеродных видов вызвана прежде всего антропогенной трансформацией среды, которая усиливается изменениями климата. Повышение уровня трансформации среды приводит к возрастанию натурализации чужеродных видов, как следствие модификации типов местообитаний, потери отдельных популяций природных видов. Процессы натурализации инвазионных видов поддерживаются комплексом специфических для видов различных систематических групп факторов. Эффективному контролю за инвазией чужеродных видов препятствуют отсутствие действенной системы мониторинга и средств информирования. Обосновывается необходимость создания моделей поведения инвазионных видов и проверка прогнозов их инвазионной активности.

Malynovskyі A.К. Main directions and results of researches of phytoinvasion

The aim of this work is to generalize the main trends and the research results related to the expansion of invasive plant species. The main hypotheses that explain the success of invasive species are reviewed. The hypotheses are: absence of natural enemies in the secondary area, influence of hybridization and allelopathy on the processes of invasion, the hypothesis of vacant niches, the emergence of new genotypes with expressive adaptive features, the rapid development of genetic traits associated with the pressure of natural selection in new environmental conditions, the importance of bioecological features of invasive species – by morphological and biomorphological plasticity, ecological versatility, ecological-phytocoenic strategies, features of reproduction, etc. Invasion of non-native species is primarily caused by anthropogenic transformation of the natural environment, which is aggravated by climate change. The increasing level of transformation of the environment leads to an increase in the degree of naturalization of non-native species, and as a consequence to modification of types of habitats and to a loss of individual populations of natural species. Processes of naturalization of invasive species are supported by a set of specific various systematic groups of factors. The lack of an effective monitoring system and information tools prevents effective control of invasive non-native species. The necessity to construct models of the behavior of invasive species and to check the predictions of their invasive activity is substantiated.




Гуштан К.В. Різноманіття амфібіотичних комах (Іnsecta: Еphemeroptera, Рlecoptera, Оdonata) екосистем басейну річки Латориця // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 69-74.

Встановлено таксономічне та екоморфологічне різноманіття амфібіотичних комах (Insecta:Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) екосистем басейну річки Латориця. Загалом виявлено 52 види амфібіотичних комах (7 видів веснянок, 32 – одноденок та 13 видів бабок) Встановлено раритетну складову досліджуваного регіону. Для басейну Латориці встановлено 3 типи екоморф личинок бабок, 5 типів екоморф личинок одноденок та 3 типи веснянок.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Гуштан Е.В. Разнообразие амфибиотических насекомых (Insecta: Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) экосистем бассейна реки Латорица

В результате проведенных исследований изучено таксономическое и экоморфологическое разнообразие амфибиотических насекомых в экосистемах бассейна реки Латорица. Всего установлены 52 вида амфибиотических насекомых (32 вида поденок, 7 – веснянок, 13 видов стрекоз). Основу численности и биомассы сообщества на исследованных локалитетах составляют представители семейств Baetidae та Heptageniidae. Исследована раритетная составляющая этого региона. Для бассейна реки Латорица установлены 3 типа экоморф личинок стрекоз, 5 типов личинок поденок и 3 типа веснянок. Экоморфологическая структура стрекоз представлена классами реофильно-дрифтовых личинок и реофильно-велоксных личинок с ложкообразной маской. Наибольшее видовое разнообразие поденок зафиксировано в 4 типах экоморф: сифлонуроидные (47% от видового разнообразия), плоскотелые (32%), личинки с "бивнями" (12%) и крышечножаберные (9%). Среди веснянок доминируют 3 типа: литофильные криптобионты (42%), фитофильные криптобионты (31%) и криптобионты щелей (27%).

Hushtan K.V. The diversity of amphibiotic insects (Insecta: Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) of Latorica river basins ecosystems

The taxonomic and eco-morphological diversity of amphibiotic insects in the ecosystems of the Latoritsa River basin was studied. Оf all 52 species of amphibiotic insects have been identified (32 species of Ephemeroptera, 7 species of stoneflies, 13 species of dragonflies). The main of the number and biomass of the community in the studied localities of the Latoritsa River basin is the families Baetidae and Heptageniidae. The rarity components of this region are investigated. The 3 types of Odonata, 5 types of Ephemeroptera and 3 types of Plecoptera larvae for Latoritsa river basin are discovered. The ecomorphological structure of dragonflies is represented by the following classes: rheophilic drifting and rheophilic velox larvae with spoonlike labium. The largest species diversity of the Ephemeroptera was recorded in 4 types of eco-morphs: siphlonuroides (47% from species diversity), plane-plots (32%), larvae with "tusks" (12%) and "kryshkovoziabrovi" larvae (9%). Among the Plecoptera there are 3 dominant type: lithophilous cryptobionts (42%), phytophilic cryptobionts (31%) and cryptobionts of gaps (27%).




Гуштан Г.Г. Різноманіття панцирних кліщів (Аcari: Оribatida) лучних екосистем басейнів річок Латориця та Боржава // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 75-80.

Встановлено таксономічне та екологічне різноманіття панцирних кліщів (Acari: Oribatida) в лучних екосистемах басейнів річок Латориця та Боржава. Для дослідженої території встановлено видовий склад орібатид, що включає 109 видів з 57 родів 40 родин. Виявлено представників панцирних кліщів, які належать до 12 морфоекотипів, 4 біотопних груп та 6 екологічних груп за гігропреферендумом.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Гуштан Г. Г. Разнообразие панцирных клещей (Acari: Oribatida) луговых экосистем бассейнов рек Латорица и Боржава

Исследовано таксономическое и экологическое разнообразие панцирных клещей в экосистемах бассейнов рек Латорица и Боржава. Для этой территории установлен видовой состав панцирных клещей, включающий 109 видов из 57 родов 40 семейств. В качественном отношении доминируют такие семейства панцирных клещей: Oppiidae, Suctobelbidae, Brachychthoniidae, Scheloribatidae, Oribatulidae. Самым богатым качественным составом представлены орибатиды из следующих родов: Suctobelbella, Scheloribates, Oppiella, Achipteria, Ramusella, Steganacarus, Notrus, Scutovertex, Ceratozetes, Punctoribates. Исследовано экологическое разнообразие панцирных клещей. Для бассейнов рек Латорица и Боржава установлены 12 морфоэкотипов (МЕТ) орибатид. Наиболее представлены 4 МЕТ – оппиоидный, орибатулоидный, галюмноидный и гипохтоидный (10-26 видов на морфоэкотип). Исследованным экосистемам присущи представители 4 биотопных групп панцирных клещей: лесные, лесолуговые, луговые и эвритопные виды. Изучены сообщества орибатид, составляющие 6 экологических групп по гигропреферендуму. К ним относятся гирофилы, гигро-мезофилы, мезофилы, мезо-ксерофилы, ксерофилы и эврибионты. Самыми разнообразными в качественном отношении является лесная биотопная группа и виды- гигрофилы (31 и 30 видов соответственно).

Hushtan H. H. The diversity of oribatid mites (Acari: Oribatida) of grassland ecosystems of Latorica and Borzhava river basins

The diversity of oribatid mites (Acari: Oribatida) of grassland ecosystems of Latorica and Borzhava river basins As a result of our research, taxonomic and ecological diversity of oribatid mites in the ecosystems of the basins of the Latoritsa and Borzhava rivers has been established. For the studied territory, the species composition of the oribatid mites is established, which includes 109 species (57 genus, 40 families). The dominant qualitatively are the following families of oribatid mites: Oppiidae, Suctobelbidae, Brachychthoniidae, Scheloribatidae, Oribatulidae. The richest qualitative composition is represented by the Oribatida of the following genera: Suctobelbella, Scheloribates, Oppiella, Achipteria, Ramusella, Steganacarus, Notrus, Scutovertex, Ceratozetes, Punctoribates. The ecological diversity of oribatid mites is investigated. There are 12 morphoekotypes (METs) of Oribatida for the Latoritsa and Borzhavy river basins. The most represented are 4 METs (10-26 species per morphoecotype). For the investigated ecosystems, representatives of 4 biotope groups of oribatid mites: forest, forest-meadow, meadow and eurytopic species. The studied groups of Oribatids are 6 ecological groups by hygropreferendum. These include hygrophilous, hygro-mesophilous, mesophilous, meso-xerophilous, xerophilous and eurybiontic. The most diverse in terms of quality are the forest biotopic group and species-hygrophilous (31 and 30 species, respectively).




Позинич І.С. Відновлення рослинності староорних земель на Передкарпатській височині // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 81-86.

У ході формуючої демутаційної сукцесії на покинутих орних землях кількісні показники відносно постійних ценопопуляцій доволі подібні, хоча на третій стадії знижуються майже удвічі, а на завершальній стадії світлих дубових лісів зростає представництво ценопопуляцій рідкісних видів: Epipactis helleborine, Leucojum vernum, Galanthus nivalis.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,2 Mb)
Позыныч И.С. Возобновление растительности старопахотных земель на Предкарпатской возвышенности

В процессе формирующей демутационной сукцессии на заброшенных пахотных землях количественные показатели относительно постоянных ценопопуляций довольно схожи, хотя на третьей стадии снижаются почти в два раза, а на завершающей стадии светлых дубовых лесов растет представительство ценопопуляций редких видов: Epipactis helleborine, Leucojum vernum, Galanthus nivalis.

Pozynych I. Vegetation recovery of old-arable lands by vegetation in the Forecarpathian Upland

In the process of forming succession on abandoned arable lands, the quantitative indices relative to the permanent cоenopopulations are quite similar, although in the third stage they decrease almost twofold, and at the final stage of light oak forests the representation of cоenopopulations of rare species increases: Epipactis helleborine, Leucojum vernum, Galanthus nivalis..



Зоологія
Капрусь І.Я. Значення природно-історичних факторів у хорології різноманіття колембол // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 87-98.

становлено, що природно-історичні чинники мають важливе значення у формуванні сучасних ареалів колембол. Однак, в хорології різних груп колембол роль екологічних та історичних чинників є різною з огляду на еволюційну історію таксону та його адаптивний потенціал. Значення реґіонально-фауногенетичних процесів у формуванні сучасних ареалів колембол Євразії зростає в напрямку з півночі на південь. Основні центри ендемізму колембол помірного поясу зосереджені в гірських реґіонах, а також на прилеглих до них височинних територіях, які могли слугувати основними рефугіумами колембол під час останнього зледеніння. Рівнинні фауни мають в основному міграційне походження. Сформульовано гіпотезу про переважання автохтонних процесів у формуванні регіональних фаун колембол на території України та їх мультиреґіональну післяльодовикову колонізацію.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,3 Mb)
Капрусь И.Я. Значение природно-исторических факторов в хорологии разнообразия коллембол

Установлено, что природно-исторические факторы имеют важное значение в формировании современных ареалов коллембол. Однако, в хорологии различных групп коллембол роль экологических и исторических факторов различна, в связи с эволюционной историей таксона и его адаптивным потенциалом. Значение регионально-фауногенетичних процессов в формировании современных ареалов коллембол Евразии возрастает в направлении с севера на юг. Основные центры эндемизма коллембол умеренного пояса сосредоточены в горных регионах, а также на прилегающих к ним возвышенностях, которые могли служить основными рефугиумами коллембол во время последнего оледенения. Равнинные фауны имеют, в основном, миграционное происхождение. Сформулирована гипотеза о преобладании автохтонных процессов в формировании региональных фаун коллембол на территории Украины и их мультирегиональную послеледниковую колонизацию.

Kaprus I.Ja. The significance of historical factors for the cholology of Collembola diversity

It is established that historical factors are important in the formation of modern areas of Collembola. However, the role of ecological and historical factors in the chorology of separate groups of Collembola is different in connection with the evolutionary history of the taxa and their adaptive potential. The significance of regional faunogenetic processes in the formation of the modern areas of the Collembola of Eurasia is increasing in the north-south direction. The main centers of endemism of Collembola of the temperate zone are concentrated in mountainous regions, as well as in the hills adjoining them, which could serve as the main collembolan refugia during the last glaciation. The faunae of plains are mainly of migratory origin. The hypothesis on the predominance of autochthonous processes in the formation of regional collembolan faunae on the territory of Ukraine and their multiregional postglacial colonization is formulated.




Романь А.М., Франчук М.В., Бокотей А.А., Дзюбенко Н.В. Риби, як складовa раціону лелеки чорного (Сiconia nigra), у місцях його регулярного живлення // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 99-110.

Вивчено видовий склад та стан популяцій риб у місцях регулярного живлення лелеки чорного з території Рівненського природного заповідника. Обстежено 13 локалітетів, де виявлено вісім видів риб (Scardinius erythrophthalmus, Leucaspius delineates, Gobio gobio, Cyprinus carpio, Misgurnus fossilis, Esox lucius, Perca fluviatilis, Perccottus glenii) з п’яти родин. Найпоширенішими з них є в’юн і щука (відмічені в 50% локацій), а також окунь і ротань головешка (відмічені в 30% локацій). Гідрологічні умови водойм, що є кормовими стаціями лелеки чорного в межах Рівненського природного заповідника, нестійкі – за рахунок значного коливання рівня води і, відповідно, суттєвої зміни її гідрохімічного складу. Регулярні пересихання чи промерзання спричиняють суттєві коливання якісного і кількісного складу іхтіофауни: виживають лише найстійкіші види – в’юн і ротань головешка.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,6 Mb)
Романь А.М., Франчук М.В., Бокотей А.А., Дзюбенко Н.В. Рыбы, как составляющая рациона черного аиста (Сiconia nigra), в местах его регулярного питания

Изучены видовой состав и состояние популяций рыб в местах регулярного питания черного аиста на территории Ривненского природного заповедника. Обследованы 13 локалитетов, где обнаружены восемь видов рыб (Scardinius erythrophthalmus, Leucaspius delineates, Gobio gobio, Cyprinus carpio, Misgurnus fossilis, Esox lucius, Perca fluviatilis, Perccottus glenii) из пяти семейств. Наиболее распространены из них вьюн и щука (отмечены в 50% локаций), а также окунь и ротан (отмечены в 30% локаций). Гидрологические условия водоемов, являющиеся кормовыми стациями черного аиста в пределах Ривненского природного заповедника неустойчивы – за счет сильного колебания уровня воды и, соответственно, существенных изменений ее гидрохимического состава, из-за регулярных пересыханий или промерзания вызывают существенные колебания качественного и количественного состава ихтиофауны. Выживают только наиболее стойкие виды – вьюн и ротан.

Roman А.М., Franchuk M.V., Bokotey А.А., Dzyubenko N.V. Fish as diet component of Black Stork (Сiconia nigra) in places of its regular feeding

Fish species composition and state of fish populations in places of Black Stork regular feeding on the territory of Rivne Nature Reserve were studied. In total, 13 localities were studied and 8 species of fish belonging to 5 families were found (Scardinius erythrophthalmus, Leucaspius delineates, Gobio gobio, Cyprinus carpio, Misgurnus fossilis, Esox lucius, Perca fluviatilis, Perccottus glenii). The most common among them are Weatherfish and Northern Pike (found at 50% of locations). Also, European Perch and Chinese Sleeper (detected at 30% of locations). Hydrological conditions of water bodies in places of Black Stork foraging are very unstable because of big water level fluctuations, and because of periodical drying out in summer and total freezing in winter. The mentioned reasons cause changes of hydrochemical parameters and, therefore, fluctuations in fish species richness and numbers. Only the most insensitive species can survive – Weatherfish and Chinese Sleeper.




Струс Ю.М. Чисельність та поширення лучних куликів в поліській частині долин річок Случ та Горинь: аналіз методом моделювання в Мaxent // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 111-124.

Проаналізовано розміщення гніздових поселень та чисельність чайки (Vanellus vanellus), коловодника звичайного (Tringa totanus) та грицика великого (Limosa limosa) в поліських частинах долин річок Случ та Горинь (Рівненська область, Україна) з акцентом на моделюванні їх поширення методом максимальної ентропії. На основі наявних у відкритому доступі даних дистанційного зондування Землі та ГІС шарів, створених на їх основі, побудовано моделі поширення трьох видів в долинах Случа і Горині та досягнуто якості моделей на рівні AUC від 0,837 до 0,913 на тестових даних. Проаналізовано вклад окремих предикторів в моделі для кожного з видів та встановлено, що найбільш інформативними серед них виявились шари лісового покриву території, покриття заростями чагарників, покриву сільськогосподарських угідь, індексів MNDW та NDVI, відстані до річок та висоти над рівнем моря. Показано, що на основі відкритих даних можна успішно моделювати в M

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,8 Mb)
Струс Ю.М. Численность и распространение луговых куликов в полесской части долин рек Случь и Горынь: анализ методом моделирования в Maxent

Проанализировано размещение гнездовых поселений и численность чибиса (Vanellus vanellus), травника (Tringa totanus) и большого веретенника (Limosa limosa) в Полесских частях долин рек Случь и Горынь (Ровенская область, Украина) с акцентом на моделировании их распространения методом максимальной энтропии. На основании имеющихся в открытом доступе данных дистанционного зондирования Земли и ГИС слоев, созданных на их основе, построены модели распространения всех трех видов в долинах Случя и Горыни и достигнуто качества моделей на уровне AUC от 0,837 до 0,913 на тестовых данных. Проанализирован вклад отдельных предикторов в модели для каждого из видов и установлено, что наиболее информативными среди них оказались слои лесного покрова территории, зарослей кустарников, сельскохозяйственных угодий, индексы MNDWI и NDVI, расстояния до рек и высоты над уровнем моря. Продемонстрировано, что на основании открытых данных можно успешно моделировать в Maxent распространение чибиса, травника и большого веретенника в условиях Полесья.

Strus Iu.M. Numbers and distribution of grassland waders in Polissian part of Sluch and Goryn valleys: analysis by modeling in Maxent

Location of breeding colonies and numbers of Lapwing (Vanellus vanellus), Redshank (Tringa totanus) and Black-tailed Godwit (Limosa limosa) in valleys of Sluch and Goryn rivers (Rivne region, Ukraine) were analyzed, making emphasis on modeling approach in Maxent. Using open GIS data and satellite imagery as background layers distribution models for all three species were built. According to the results of ROC statistics, we achieved models with AUC in the range from 0,837 to 0,913 on test data. Analysis of the contribution of individual predictors into models shows that most important were layers of forest and shrub coverage, arable lands, MNDWI and NDVI indices, elevation and distance to rivers. It was shown, that using only data in open access it is possible to build good distribution models for Lapwing, Redshank and Black-tailed Godwit in circumstances of Polissia.



Ботаніка * Ботаника * Botany
Павлюк Н.І., Пірогов М.В. Фітопатогенні гриби Українського Розточчя (збори весняного періоду 2016–2017 років) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 125-134.

У статті наведено дані про сучасне видове різноманіття фітопатогенних грибів Українського Розточчя, що розвивають своє спороношення, статеве чи нестатеве, у весняний період. Дослідження здійснено у 2016 та 2017 роках, у ході якого виявлено 38 видів фітопатогенних грибів, які належать до двох царств (Stramenopiles та Fungi), чотирьох відділів, семи класів, восьми порядків, 12 родин та 21 роду. Серед визначених видів вісім – Cercospora ficariae, Erysiphe buhrii, Peronospora chrysosplenii, P. ranunculi, Pseudopeziza trifolii, Puccinia komarovii, P. variabilis та Septoria posoniensis, виявились новими для мікобіоти Українського Розточчя, а решта видів вже відомі для цієї території згідно із даними інших дослідників. Аналіз представленого списку видів за систематичним положенням рослин-живителів показав, що на представниках голонасінних рослин виявлено лише один вид грибів, решта видів виявлено на представниках покритонасінних рослин. Найбільше видів, а саме 11, виявлено на представниках родини Ranunculaceae та чотири види на представниках родини Asteraceae. На представниках інших 19 родин виявлено переважно по одному-два види фітопатогенних грибів.

Резюме / Resume Скачати в pdf (1,4 Mb)
Павлюк Н.И., Пирогов М.В. Фитопатогенные грибы Украинского Расточья (сборы весеннего периода 2016-2017 годов)

Представлены данные о современном видовом разнообразии фитопатогенных грибов Украинского Расточья, развивающие спороношение, половое или бесполое, в весенний период. В ходе исследований, проведенные в 2016 и 2017 годах, обнаружены 38 видов фитопатогенных грибов, принадлежащих к двум царствам (Stramenopiles и Fungi), четырем отделам, семи классам, восьми порядкам, 12 семействам и 21 роду. Среди обнаруженных видов восемь – Cercospora ficariae, Erysiphe buhrii, Peronospora chrysosplenii, P. ranunculi, Pseudopeziza trifolii, Puccinia komarovii, P. variabilis та Septoria posoniensis, оказались новыми для микобиоты Украинского Расточья, остальные виды уже известны для этой территории согласно данным других исследователей. Анализ представленного списка видов согласно систематическому положению растений-хозяев показал, что на представителях голосеменных растений обнаружен лишь один вид грибов, а остальные виды – на представителях покрытосеменных растений. Больше всего видов, а именно 11, обнаружено на представителях семейства Ranunculaceae и четыре вида на представителях семейства Asteraceae. На представителях других 19 семейств обнаружены преимущественно по одному–два вида фитопатогенных грибов.

Pavliuk N., Pirogov M. Phytopathogenic fungi of the Ukrainian Roztochya (collected in the spring of 2016 and 2017 years)

The data on the current phytopathogenic fungi diversity of the Ukrainian Roztochya, which developing their sexual or unsexual sporulation in the springtime in the paper are given. In 2016 and 2017 year, the studies were conducted. In result of the research, 38 species of phytopathogenic fungi were identified. The determined species belong to two Kingdoms (Stramenopiles and Fungi), 4 Divisions, 7 Classes, eight Orders, 12 Families and 21 Genera. Among identified species eight, Cercospora ficariae, Erysiphe buhrii, Peronospora chrysosplenii, P. ranunculi, Pseudopeziza trifolii, Puccinia komarovii, P. variabilis та Septoria posoniensis, are new for biota of the Ukrainian Roztochya. Other species are already known for this territory according to data of the other researchers. Only one species on the leaves of Pinophyta was collected, other species parasitized on the leaves and stems of Magnoliophyta. Among them 11 species on the plants of Ranunculaceae and 4 species on the plants of Asteraceae were found. On plants of other 19 families, mainly one or two species of phytopathogenic fungi were collected.



Короткі повідомлення * Краткие сообщения * The brief messages
Гураль-Сверлова Н.В., Обедніна І.С. Перша знахідка синантропного наземного молюска Оxychilus translucidus (Gastropoda, Pulmonata, Zonitidae) на Закарпатті // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 135-136.


Ювілейні дати * Юбилейные даты * Anniversaries
До 70-ліття від дня народження д.б.н. О.С. Климишина // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 137-142.


Хроніка * Хроника * Current issues
Вовк О.Б. Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2017 році // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 143-144.



Чернобай Ю.М. Наукова конференція "Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 145-150.



Правила для авторів // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2018. - 34 - С. 151.