Page 161 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

158 Загороднюк І.В.

Булахов В.Л., Пахомов О.Є. 2006. Біологічне різноманіття України.
Дніпропетровська область. Ссавці. Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр.
ун-ту. 356 с.
Верхратський И. 1869. О кожанахъ. Правда. Письмо наукове и литературнє. Т. 3
(17). С. 150–151; Т. 3 (18). С. 158–160.
Верхратський І. 1910. Зоольоґія на низші кляси шкіл середних. Видання IV. Львів :
Печатня Загальна. 214 с.
Гнатюк В. (упорядн.). 1916. Українські народні байки (звіринний епос). Т. 1–2.
Львів : Наукове товариство ім. Шевченка. 559 с. https://bit.ly/2PITHj5
Гораль А. 2019. Особові Назви з суфіксом -ець в українській мові кінця XX –
початку XXI століття. Roczniki Humanistyczne. T. 67(7). S. 207–220.
DOI: http://dx.doi.org/10.18290/rh.2019.67.7-14
Делеган І.В. 2005. Біологія лісових птахів і звірів. Львів : Поллі. 600 с.
Желеховский Є., Недїльский С. 1886. Малоруско-німецкий словар. Т. II. Львів : Друк.
товариства им. Шевченка. 632 с.
Загороднюк І. 2001. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви.
Вісник Національного науково-природничого музею. Т. 1. С. 113–131.
Загороднюк І. 2005. Монографічні видання і збірки, присвячені теріофауні України.
Novitates Theriologicae. Pars 5. С. 74–77.
Загороднюк І. 2016. «Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? Праці
Теріологічної Школи. Т. 14. С. 16–33. doi: http://doi.org/10.15407/ptt2016.14.016
Загороднюк І., Харчук С. 2017. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і
вернакулярних назв ссавців. Вісник Національного науково-природничого музею.
Т. 15. С. 43–72. DOI: http://doi.org/10.15407/vnm.2017.15.037
Загороднюк І., Пархоменко В., Харчук С. 2017. Іван Верхратський та його огляд
біології кажанів і хіроптерофауни Галичини (1869). Праці Теріологічної Школи.
Т. 15. С. 10–27. DOI: http://doi.org/10.15407/ptt2017.15.010
Загороднюк І., Харчук С. 2020. Історична, етимологічна та біогеографічна розвідки
щодо українських назв ссавців роду Spermophilus. Theriologia Ukrainica. Т. 19.
С. 66–89. DOI: http://doi.org/10.15407/TU1908
Загороднюк І., Харчук С. 2022. Ласка Mustela nivalis як символ року 2021 в Україні:
огляд досліджень, особливостей та етимології. Novitates Theriologicae. Pars 13.
С. 147–158. DOI: http://doi.org/10.53452/nt1363
Кесслер К.Ф. 1851. Животные млекопитающiя. Труды Коммисiи для описанiя
губернiй Кiевского учебнаго округа. Кiевъ. 88 с.
Корнєєв О.П. 1952. Визначник звірів УРСР. Київ : Радянська школа. 216 с.
Корнєєв О.П. 1965. Визначник звірів УРСР (вид. ІІ). Київ : Радянська школа. 236 с.
Мигулін О.О. 1929. Визначник звірів України. Харків : Держ. вид-во України. 96 с.
Мигулін О.О. 1938. Звірі УРСР (матеріали до фауни). Київ : Вид-во АН УРСР. 426 с.
Михайличенко Н.Є. 2009. До історії розвитку та дослідження форманта –ець.
Філологія. Мовознавство. Наукові праці. Т. 119(106). С. 45–50.
Ніколаєв В.Ф. 1918. Матеріяли до терминольогії по природознавству. Ч. I. Назви звірів,
птиць, комах та інших животин. Полтава : Електр. друк. Я. Е. Брауде. 60 с.
Покорный А. 1874. Зоологія с образками. Прага: Книгопечатня Богеміи. 388 с.
https://bit.ly/38EoRoc