Page 156 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Cсавці (Mammalia): історія терміна, якому понад 100 років 153

номер звірі. Вживання номена ссавці на полюванні чи в описах провінційного життя,
в епосах чи художній літературі мінімально: це простір існування «звірів».
Проте академічна література, як видно з наведених даних, за останні 100 років
зробила виразний ривок до номену ссавці. Попри це, у 6-томному академічному
«Етимологічному словнику української мови» місця для ссавець не знайшлося, хоча
воно мало бути на с. 388 п’ятого тому між срамота і ссати: Болдирєв та ін., 2006;
натомість у томі 2 слово звір є: Болдирєв та ін., 1985: 251.
Цей поступ у поширенні номена ссавці є закономірним з огляду на його
відповідність іншим аналогічним назвам у всіх суміжних мовах (докладніше далі),
проте його становлення, формування як власної назви, як іменника, було довгим і
проблемним, і термін пройшов складні етапи становлення, включно із запозиченнями
і дуже різними видозмінами на основі дієслівних форм типу ссати, дієприкметників
ссущі, ссачі та ін., застосування до них формантів групи -ець (однина) або -ці
(множина; на кшталт вівці, ссавці, млинці).
Проведений пошук показав, що назва ссавці, сформована трохи більше 100 років
тому, була, вочевидь, запозичена з чеської й одночасно стала основою для запозичення
іншими мовами, зокрема польською (Загороднюк, Харчук, 2017). У виданнях, що
реєструють народні назви (напр., у І. Турянина щодо Карпат (Турянин, 1996), у
І. Верхратського аж до його підручника 1910 р. (напр., Верхратський, 1869), ні навіть
у найпізніше виданого у цій серії огляду В. Ніколаєва (Ніколаєв, 1918) і багатьох
інших), цього терміну ссавець або ссавці немає.

Дієприкметникова передісторія

Термін ссавці не був першим позначенням класу Mammalia. Йому передували різні
споріднені слова, якими оперували лише автори підручників і довідників, тобто термін
формувався як «книжний», не як вернакулярна назва. У літературі основною
вернакулярною назвою на позначення класу, як показано вище, було слово звірі, а
вернакулярною основою сучасного ссавці стали різного роду дієприкметники – ссущі,
ссачі, тощо (приклади з посиланнями далі).
Така дієприкметникова форма була не самостійною, а як означення у
словосполученні зі словом «звірі» – звірі ссущі (ссачі). У основі – слово звірі як
синонім до слова «тварини», широко вживане у наукових працях і підручниках XIX й
початку XX ст. на позначення всіх тварин (у польській мові номен zwierzęta й тепер
означає всіх тварин); відповідно, означення ссачі є уточненням на основі
характеристичної ознаки (ссуть молоко матері).
Формування на основі його слова «сисуни» в Україні не набуло поширення (назва
закріпилася врешті за класом Trematoda), хоча прийнятий у низці мов – напр.,
білоруське Сысуны, боснійське Sisari, нижньо-сербське Cycaki, сербське Сисари,
хорватське Sisavac, словацьке Cicavce, словенське Sesalci, сілезійське Cyckocze,
врешті, й польське Ssaki (https://www.wikidata.org/wiki/Q7377). Попри це, поширення
у суміжних мовах назви з коренем «сис» (і відсутність варіантів зі «звір») спонукало
дослідників й авторів підручників оперувати саме з цією основою.
Чому домінував термін звірі й у чому була незручність терміна ссавці? Аналіз
хронологій показує, що термін ссавці входив в обіг саме як дієприкметникова форма.
Так, у «Природничій історії Київського навчального округу» К. Кесслер ужив форму
«Животныя млекопитающiя» (Кесслер, 1851). У ті ж часи в польській мові у вжитку