Page 160 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Cсавці (Mammalia): історія терміна, якому понад 100 років 157

Ключовими подіями стабілізації терміна стали: 1) усталення кореневого «а» (не
«у», ссáчі), 2) видозміна на минулий час формантом «в» (ссáвчі), 3) видозміна
суфіксального «ч» на «ц» (ссáвці), 4) зміщення наголосу на останній склад (ссавцí),
5) формування іменникової однини (ссавéць). Початок його активного вжитку у формі
ссавці (ссавець) для позначення класу Mammalia випав на 1910–1922 роки завдяки
працям І. Верхратського і просвітянській роботі УНТ (НТШ). Тоді ж цей номен
потрапив і до академічних видань УАН та ВУАН (напр., словники і фауністичні огляди
М. Шарлеманя 1920 та 1927 рр.).
Надання переваги цьому номенові в оглядах останнього часу можна пояснити тим,
що він має відповідники у більшості споріднених мов (чеське savci, польське ssaki,
словацьке cicavce, білоруське сысуны). Серед інших географічно близьких мов повний
відповідник до латинського терміна – угорське emlősök (emlő – груди) й румунське
mamifer. Латинський номен mammalia композитний, утворений з mamma (молочна
залоза, груди) + alia (той, що, у якого).
Дискусії про зайвість подвоєння «с» на початку слова (савці vs ссавці), до чого нас
спонукають колеги-орнітологи (Фесенко, 2018: 19–20 та ін.), на переконання автора,
зайві: це однозначна втрата голосної, наявної в частині пов’язаних слів (напр., сисун,
соска, сік тощо), і обидві літери «с» – частина кореня. Відомий лише один приклад
формування спорідненого до «ссавці» номена без подвоєння: у чеського savci; яке,
щоправда, сформоване з нормального ssawci (Staňek, 1843: 15).

Висновки

Розвідка показала, що слову ссавці лише трохи більше 100 років. Воно стало
основним для позначення класу Mammalia і витіснило слово звірі.
Слово формувалося на основі дієприкметника ссущі, з трансформацією в минулий
час (поява інтеркаляру «в») та іменникової форми (зміщення наголосу і усталення
однини): ссáти → ссáчі → ссáвчі → ссáвці → ссавцí → ссавéць.
Стабілізація номена ссавці супроводжувалася втратою широкого трактування
слова звір, яким позначали всіх тварин, і фіксацією його синонімом слова ссавці або
відповідником підкласу плацентарних – Theria, тобто звірів у вузькому сенсі.

Подяка
Автор дякує колегам-зоологам З. Баркасі, І. Мерзлікіну та Г. Фесенку, а також
колегам-мовознавцям Г. Межжеріній і А. Телемку за важливі зауваження.

Абелєнцев В.І., Підоплічко І.Г., Попов Б.М. 1956. Загальна характеристика ссавців.
Комахоїдні, кажани. Київ : Вид-во АН УРСР. 448 с. (Серія: Фауна України;
Т. 1 вип. 1).
Барабаш-Никифоров I.I. 1928. Нариси фавни степової Надднiпрянщини.
Днiпропетровськ : Держ. вид-во України. 137 с.
Болдирєв Р.В., Коломієць В.Т., Критенко А.П. та ін. 1985. Етимологічний словник
української мови. Т. 2 (Д – Копці). Київ : Наук. думка. 572 с.
Болдирєв Р., Коломієць В., Лукінова Т. та ін. 2006. Етимологічний словник
української мови. Т. 5 (Р–Т). Київ : Наук. думка, 704 с. https://bit.ly/3MbeZ9a