Page 158 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Cсавці (Mammalia): історія терміна, якому понад 100 років 155

зауважити й щодо етимології німецької назви Säugetier. Вона подібна за значенням,
звучанням і побудовою до назви, що почала звучати й українською: saugen (смоктати)
+ Tier (тварина), тобто Säugetier означає дослівно ссуча (ссача) тварина, тварина, що
ссе (аналогічно до первинних версій в українській і польській, що показано вище).
Можна припустити, що така українська назва могла з’явитися як переклад з німецької
(тобто як книжна назва), власне через брак української назви. Дійсно, давніх збірних
назв тварин в українській мові небагато, а потреби позначити одним словом усіх
ссавців, напевно, й не було, на відміну від родовидів, з якими пращурі мали справу
частіше (миші, кажани, куни) (Загороднюк, 2001).

Формування іменникової форми

Чи не найдавніший іменник на позначення ссавців українською – ссач, поданий у
словнику Є. Желехівського та С. Недільського (Желеховский, Недїльский, 1886).
Поява такого номена примітна тим, що подвоєння першої літери, не характерне для
нашої мови, сформувалося внаслідок редукції першої голосної (сис/ссе). Така
фонетична незручність є ще одним із доказів книжності терміна ссавець, який
формувався на противагу менш однозначному (більш багатозначному з огляду на
польські вжитки, популярні на той час на Галичині) слову звір.

Рис. 2. Сторінка з книжки В. Гнатюка Рис. 3. Фрагмент підручника «Зоологія»
«Звіриний епос» (1916), яка засвідчує І. Раковського (1919): початок розділу
використання номена «ссавці(ї)». «Ссавці».

Крім того, іменниковій формі явно передували дієслово та дієприкметник [ссáти
→ ссáчі (ссач), ссучі → ссáвчі → ссáвці → ссавцí → ссавéць]. Цей ряд має відповідні
хронологічні маркери, що підтверджує саме такий шлях імовірних трансформацій в
процесі формування сучасного номена ссавець.
Так, одне з найдавніших в цьому ряду слово ссачі знаходимо у І. Верхратського у
праці «О кажанах» (Верхратський, 1869: 159) та його пізніших оглядах, схоже на
2
дієприкметникову форму й подібне до тогочасного польського ssace. У мовознавчих
працях І. Верхратського (1864–1910 рр.) терміна ссавець (або ссач) немає, проте в його
підручнику «Зоольоґія...» термін є. Зокрема, у 4-му виданні в заголовку вжито
«Ссавцї» і далі «Огляд ссавцїв» (Верхратський, 1910: 1–50). Ще одне з давніх уживань

2 Це перша теріологічна праця українською (Загороднюк та ін., 2017).