Page 69 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

68 Середюк Г. В., Савицька А. Г.

Проведення уроків – це один з напрямків роботи, що сприяє зростанню
професійного потенціалу музейних педагогів, мотивує їх шукати нестандартні, але
обґрунтовані методологією і практикою способи залучення дітей до музейних
цінностей. Що ж стосується шкільних педагогів, то варто зазначити, що для більшості
провести урок в музеї – це справжній виклик. Насамперед це зумовлено стандартами
освітніх шкільних програв, але й чималу роль відіграє небажання виходити із зони
комфорту. Найлегше провести звичний урок, який не потребує ніяких додаткових
затрат енергії та часу. Окрім того, варто відзначити, що зазвичай, час на добирання до
місця призначення та на проведення самого заняття значно перевищує тривалість
уроку. Вчителям предметникам досить складно перебудувати звичайний навчальний
день як для себе, так і для учнів. Зазвичай, їм доводиться домовлятись з іншими
педагогами, або про обмін уроками, або про спільне проведення уроку, або проводити
урок у позаурочний час. Всі ці фактори є перепоною на шляху до повноцінної
реалізації програми "Урок в музеї", оскільки вони часто виступають стримувальним
фактором. Саме тому найчастіше такі уроки відвідують учні молодших класів,
оскільки вчитель має можливість самостійно розпланувати весь навчальний день.
Урок повинен бути вписаний не лише в шкільну програму, йому обов'язково треба
знайти місце й у своїй власній музейної освітній програмі. Якщо цього не зробити,
урок в музеї виявиться одноразовою акцією; він може бути приладнаний до школи, але
чужорідний для музею. Отже, як зробити урок в музеї? З чого почати? Що врахувати?
Будь-що необхідно починати з основ, у випадку із музейним уроком необхідно
мати певний рівень знань щодо побудови уроку, його структури, типів, тривалості
етапів, методів та підходів що застосовуються тощо. В процесі проведення занять було
виявлено, що для створення нових уроків, недостатньо музейного професіоналізму та
креативності. З'ясувалось, що принципово важливо, щоб вони відповідали ядру
шкільної програми, сучасним освітнім стандартам та враховували контрольовані
елементи змісту, які повинні залишатися у кожного школяра в якомусь "сухому
залишку" після уроку для об’єктивного вимірювання його ефективності. Саме тому
важливо перед розробкою та впровадженням музейних уроків ґрунтовно
проаналізувати шкільні навчальні програми усіх класів, виокремити теми, що можуть
бути розкриті у процесі побудови музейної освітньої програми. Далі необхідно чітко,
строго і професійно визначити ті критерії, яким повинен відповідати новий «музейний
продукт». Однією з основних проблем є роз'єднаність шкільної та музейної освіти. Для
розв'язання цієї проблеми достатньо налагодити двосторонню комунікацію. Зокрема,
у Державному природознавчому музеї було проведено три навчально-практичні
семінари для вчителів початкових класів (рис. 4) та 12 навчальних занять для вчителів,
що проходили курси підвищення кваліфікації у 2016-2018 рр.
Варто зазначити, що такі семінари досить ефективні та допомагають знайти
недоліки у взаємодії школи та музею та відшукати ідеї для їх ліквідації. В перший час
така активність з боку музею також забезпечує дієву рекламу самої програми. Проте