Page 68 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Освітній потенціал наукових природничих колекцій ДПМ НАН України … 67

На жаль, в українських музеях досвід формування, зберігання та використання
освітніх колекцій мінімальний, але потреба у них наростає і тим самим спонукає до
пошуків шляхів щодо їх формування та впровадження. Ніякої документації щодо
інвентаризації та обліку таких колекцій ні на рівні держави, ні у самих музеях наразі
існує. Проте ми вважаємо, що присвоєння інвентарних номерів та ведення супровідної
документації допоможе тримати під контролем стан та убезпечить безперервний
процес поповнення необхідними предметами ці колекції. Важливо розуміти, що вони
повинні не лише мати певну кількість різноманітних предметів, але й відповідати
основній вимозі – окрема колекція підібрана під конкретне заняття, або блок занять. У
такому випадку, у музейного педагога не виникатиме труднощів із підготовчим
процесом. Витрачений час на розробку будь-якого заняття, що містить орієнтовний
конспект уроку, основні слайди та добре сформована освітня колекція скорочує час на
підготовку у десятки разів у майбутньому.
Робота з учителем і зі школою стала одним із пріоритетних напрямків для кожного
музею. Досвід показує, що музейні освітні програми обов’язково повинні
координуватися з навчальними планами шкіл. Так, щоб спланувати самостійне
відвідування музею з класом, вчителю необхідно було б лише довести до відома
музейних фахівців. Музей може надати йому готові пакети методичних матеріалів для
самостійної роботи в експозиції, інтерактивні експозиційні зони, навчальний простір,
що відповідають потребам сучасної освіти, а також підібрані за різними темами
шкільної програми "музейні валізки" або ж освітні колекції, які можна
використовувати на уроці. Налагодивши освітній процес та канали комунікації у музеї
до чітких і зрозумілих для всіх учасників правил можна отримати безперервний потік
користувачів освітніми програмами.
Моделі та механізми взаємодії між освітніми та музейними структурами мають свої
особливості для кожної окремо взятої установи як зі сторони школи, так і зі сторони
музею. Проте головна мета залишається незмінною: поглиблення знань учнів з різних
предметів шкільної програми, транслювання культурного досвіду і формування
системи ціннісних орієнтирів. Найбільш бажаними як в шкільному, так і в музейній
освіті стає навчання, що ґрунтується не на інформуванні школярів, а на провокаціях,
що викликають дискусії, спонукають до появи власної точки зору, особистого
розуміння, справжнього сприйняття і глибокого засвоєння знань.

Рис. 4. Учасники музейного навчально-практичного семінару, що проводився у
Державному природознавчому музеї.