Page 23 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

22 Климишин О. С., Позинич І. С.

мірою цю прогалину останнім часом намагається заповнити Державний
природознавчий музей НАН України у Львові (ДПМ) [3, 7, 8].
Як свідчить аналіз спеціальної літератури та електронні ресурси, вивчення форм
співробітництва у сфері музейної педагогіки розглядаються з різних позицій [7-11].
Одними з таких форм у ДПМ є проведення різноманітних музейних уроків і занять та
дитячих акцій, в яких діти є героями історії, казки, легенди, розповіді. Музейні уроки і
заняття є пластичною формою роботи, яка допомагає активізувати рівень відвідування
музею та сприяє ємнісному сприйняттю інформації музейного простору.
П. Фрейре [12] вважає, що сучасна освіта побудована за типом «банківської
освіти», коли учні це «банк», а викладачі – вкладники. При такій освіті учні є
пасивними отримувачами певного обсягу знань, якими вони не вміють користуватися,
інтерпретувати і застосовувати у житті, а найголовніше забувають більшу частину
після отримання оцінки чи похвали. Аби в мозку щось рухалося треба дозволити
запитувати, задіювати різні органи чуття, задіювати уяву, а не просто надавати
інформацію.
З якими труднощами найбільше стикаються діти при навчанні за стандартною
радянською методикою у школах?
- не цікаво на уроках (стандартне викладання матеріалу);
- побоювання дитини бути «погано оціненою» і як наслідок пасивність на заняттях;
- відсутність мотивації;
- відсутність похвали та заохочення;
- перевернуті поняття дисципліни;
- відсутність інтерактивних практик на уроках;
- відсутність використання новітніх технологій на заняттях;
- вчитель-учень не чують один одного.
В останні роки стало відчутним, що усталені підходи до навчання вже чомусь не
працюють як зазвичай. Мабуть основною причиною цього є те, що діти народжені
після 2010 року представляють так зване «нове покоління Альфа» [13]. Для них є
властивим вільне сприйняття нових досягнень у сфері IT, завдяки чому вони мають
доступ до гігантського масиву інформації. Це діти, з якими потрібно домовлятись, їм
необхідно усвідомлювати мету навчання. Вони сприймають заслужену похвалу та
заохочення, тому в процесі занять бажано застосовувати чітку систему мотивації.
Дітям Альфа притаманна самоорганізація та несприйняття обмежень свободи, а
ключовим аспектом відносин з оточуючими є партнерство.
Для таких дітей потрібно застосовувати інші підходи щодо навчання, тому заняття
в музеї передбачають застосування інноваційних педагогічних технологій, у нашому
випадку це – гра із залученням музейних колекцій, експонатів, натуральних
дидактичних матеріалів та ґаджетів. Головним джерелом реалізації педагогічних
ігрових сценаріїв є урок, важливим аспектом якого є ефективний підбір методів та
прийомів його проведення.
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (штат Меріленд,
США), показав, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка
засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, але й на його почуття та
волю [12]. Найбільш ефективним у засвоєнні матеріалу є практична робота, яка
реалізується в природничому музеї у вигляді музейних уроків і занять. Результати цих
досліджень зображено на схемі, яка дістала назву «Піраміда навчання» (рис. 1).