Page 28 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

DOI: 10.36885/nzdpm.2020.36.27-40

УДК 57.082.544: 599.362.2: 630*15

2
1
Загороднюк І. В. , Черемних Н. М.

МИШІВКИ (SICISTA) У ФАУНІ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ ЗООЛОГІЧНИХ
КОЛЕКЦІЙ ПРИРОДНИЧИХ МУЗЕЇВ НАН УКРАЇНИ

Матеріали стосовно знахідок мишівок в Україні вкрай неповні і вимагають
верифікацій, тому оцінками відносної рясноти видів і їхнього поширення обрано обидві
академічні колекції України — Державного природознавчого музею (ДПМ) та
Національного науково-природничого музею (ННПМ) НАН України. Проаналізовано
збори мишівок, накопичені в ДПМ та ННПМ за весь період існування його зоологічних
колекцій: за фактичними датами матеріал охоплює період 1928–1999 років (кілька серій
зразків атрибутовані фондовиками як «1900–1915», без пояснень, в усіх випадках мова
про колекції О. Браунера). Загалом в колекціях є 87 зразків 4-х видів, що формують дві
групи видів. Загалом описано деталі знахідок 26 S. betulina, 12 S. strandi, 6 S. severtzovi,
43 S. loriger. Для останнього виду знахідки наведено окремо для трьох серій — на схід
від Дніпра (22), на захід (14), в Криму (4). Кожну знахідку наведено із зазначенням всіх
важливих деталей (колекція, номери, типи зразків, місцезнаходження, дата, колектор),
і для всіх проблемних даних дано відповідні коментарі: щодо визначення видів, щодо
публікації даних, щодо місцезнаходження, дати або колектора. Стан колекцій і стан
записів про них такий, що кількість уточнень значно перевищує кількість записів. Тому
користування опублікованими каталогами (насамперед каталогу ссавців ННПМ) є вкрай
нерекомендованим: фактично всі записи вимагають корекцій, пов’язаних як з
проблемами некоректного переписування первинної етикеткової інформації, так і її
некоректною інтерпретацією. Фактично ця праця є першою спробою ревізувати наявні
матеріали, проте ревізія не повна через неможливість переглянути одночасно всі зразки
і всі первинні етикетки. Аналіз розподілу вибірок за місяцями року показав, що всі види
колектовані переважно у травні-липні (67,8 % зразків), а весь пік сезонної активності,
судячи по датам здобування зразків, охоплює 6 місяців і триває з квітня до вересня.
Розглянуто питання наповнення колекцій. Пік наповнення колекцій випав на періоди
1920+, 1940+ та 1980+ років (зібрано по близько 20–25 особин мишівок), після 2000 року
жодного поповнення зоологічних колекцій цією групою гризунів немає.
Ключові слова: зоологічні колекції, мишівки, фауна України, Державний природознавчий
музей НАН України, Національний науково-природничий музей НАН України.

Серед ссавців фауни України мишівки (рід Sicista Gray, 1827) являють собою
найменш відому та одну з найбільш утаємничених груп, що значною мірою пов’язано
з одразу кількома факторами:
1) мишівки майже ніколи не йдуть у стандартні пастки, 2) мишівки активні тільки
близько 6 місяців у році; 3) мишівки нечасто стають жертвами хижих птахів, а у
стосунку до сов ми взагалі часто маємо лише зимові пелетки; 4) мишівки є виразними
екзантропами і зустрічаються тільки у заповідних або в наближених до природного
стану екосистемах; 5) природна щільність мишівок (принаймні сучасна) настільки
низька, що сподіватися на зустрічі цих гризунів не завжди можна.
Попри це, ці види не лише трапляються на теренах України та суміжних країн, але
й представлені доволі різнорідними формами, що об’єднуються у дві групи видів —
«лісові мишівки» (Sicista betulina sensu lato) та «степові мишівки» (S. subtilis sensu lato).