Page 9 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

8 Чернобай Ю.М.

послідовно розглядав природне довкілля як визначальний чинник щодо форм
соціальної поведінки та діяльності людини. Успішний підприємець і одночасно
крупний організатор туристичного та природоохоронного руху, він першим заклав
основи філософії охорони природи, методології, яка в наш час дістала назву
біосферного мислення. Якщо термін "біосфера" в геоморфолога Е .Зюсса був лише як
синонім "обличчя Землі", то енциклопедист В.І. Вернадський вклав в поняття біосфери
біогеохімічного змісту [2]. Безумовно, бачимо тут мережеву цілісність природничо-
гуманітарної думки, яка на той час існувала у Європі, і спричиняла появу холістичних
положень, на кшталт теорії Я.Г. Павліковського про культурологічні функції природи.
Ще раніше ефект антропічної присутності успішно використав В. Дідушицький під час
експонування Галичини на Всесвітніх виставках у Парижі та Відні (1873; 1878). Такий
підхід на той час був настільки незвичним, що викликав загальне захоплення і був
відзначений золотими та бронзовими нагородами [16].
На період 1895-1897 рр. припадає поява в Дублянах молодого та енергійного
асистента Йосифа Пачоського, який на той час пройшов ґрунтовний вишкіл у
господарстві унікального парку "Софіївка" (у 1887 р. закінчив Уманську школу
садівництва), ботанічних садах Київського (1887-1894 рр.) та Санкт-Петербурзького
(1894-1895 рр.) університетів [12].

Рис. 3. Професор Йосиф Конрадович Пачоський (1864-1942).

Освіта Й.К. Пачоського не мала офіційного підтвердження у формі сертифікатів
або дипломів. Пройшовши за конкурсом на посаду асистента кафедри ботаніки Вищої
рільничої школи у Дублянах, Й. Пачоський дістав можливість легітимно увійти до
спільноті спеціалістів вищої кваліфікації. На момент конкурсу він вже був автором
піонерних статей з визначеної ним ботанічної науки – фітосоціології.
Термін "фітосоціологія" був вперше вжитий ним у 1896 р. [26], саме під час роботи
в Дублянах. Проте вже наступного 1897 року він з посади професора ботаніки раптово