Page 13 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 13

12                            Чернобай Ю.М.

                                   була здавна: вона буде неодмінно нести у собі особливості творінь культури. Тільки,
                                   маємо надію, не тої філістерської і варварської культури, яка з любові  до природи
                                   зробила собі модну сукню або трактує її як засіб нових спекулянтських зисків, але
                                   культури  справжньої,  внутрішньої  культури  Духа  і  Серця.  Гасло  повернення  до
                                   природи – це не гасло зречення культури – то гасло боротьби культури справжньої
                                   проти псевдокультури, то гасло боротьби за найвищі культурологічні чесноти" [цит.:
                                   28, с. 100].

























                                      Рис. 4. Професор Ян Ґвальберт Павліковський (1860-1939).

                                      Природне середовище зумовлює процес інтеграції пізнавальних та рекреаційних
                                   мотивацій  з  мотиваціями  онтологічними  [15;  17].  На  тлі  цього  зв’язку  формується
                                   прагнення  до  духовного  підходу,  визнання  світоустрою,  що  стоїть  над  людиною  і
                                   природою. З порівняння Львівського та Дублянського хронотопів випливає, що для
                                   першого властивим є пріоритет  когнітивності, за яким стоять традиції, дотримання
                                   усталених форм пізнання, тоді як для другого пріоритетом є практичний досвід, тобто
                                   пошуки  нових  форм  господарювання  та  інновацій,  спрямований  на  поліпшення
                                   добробуту   спільноти,   який   спирається   на    економіку,   раціональне
                                   природокористування.

                                      Висновки

                                      Парадигма природничо-суспільної цілісності, коеволюційного розвитку біотичних
                                   систем  з’явилася  на  етапі  науково-технічної  революції  ХІХ  ст.,  коли  діяльність
                                   людини досягла глобального рівня.
                                      Засадничі  уявлення  біотичної  еволюції  склалися  з  уявлень  про  організацію
                                   економічних систем людської спільноти.
                                      Хвиля бурхливого економічного розвитку, яка докотилася до галицького регіону
                                   на  межі  ХІХ-ХХ  ст.,  спричинила  не  менш  бурхливу  активність  наукової  та
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18