Page 13 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

12 Чернобай Ю.М.

була здавна: вона буде неодмінно нести у собі особливості творінь культури. Тільки,
маємо надію, не тої філістерської і варварської культури, яка з любові до природи
зробила собі модну сукню або трактує її як засіб нових спекулянтських зисків, але
культури справжньої, внутрішньої культури Духа і Серця. Гасло повернення до
природи – це не гасло зречення культури – то гасло боротьби культури справжньої
проти псевдокультури, то гасло боротьби за найвищі культурологічні чесноти" [цит.:
28, с. 100].

Рис. 4. Професор Ян Ґвальберт Павліковський (1860-1939).

Природне середовище зумовлює процес інтеграції пізнавальних та рекреаційних
мотивацій з мотиваціями онтологічними [15; 17]. На тлі цього зв’язку формується
прагнення до духовного підходу, визнання світоустрою, що стоїть над людиною і
природою. З порівняння Львівського та Дублянського хронотопів випливає, що для
першого властивим є пріоритет когнітивності, за яким стоять традиції, дотримання
усталених форм пізнання, тоді як для другого пріоритетом є практичний досвід, тобто
пошуки нових форм господарювання та інновацій, спрямований на поліпшення
добробуту спільноти, який спирається на економіку, раціональне
природокористування.

Висновки

Парадигма природничо-суспільної цілісності, коеволюційного розвитку біотичних
систем з’явилася на етапі науково-технічної революції ХІХ ст., коли діяльність
людини досягла глобального рівня.
Засадничі уявлення біотичної еволюції склалися з уявлень про організацію
економічних систем людської спільноти.
Хвиля бурхливого економічного розвитку, яка докотилася до галицького регіону
на межі ХІХ-ХХ ст., спричинила не менш бурхливу активність наукової та