Page 8 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

До історії методології цілісності та парадигми природничо-соціальної … 7

управлінських рішеннях В. Дідушицький демонстрував гармонійне поєднання
глибоких традицій європейського колекціонування з повагою до вихідної природи
емпіричного пізнання цілісної суті природної спадщини громади.

Рис.2. Імператор Франц Йосиф (фото середини 50-х років XIX ст.).

Коли члени Галицького господарського товариства відкривали 9 січня 1856 року
Рільничу школу в Дублянах, вони ще не могли уявити, яка цікава та наповнена
важливими справами історія закладається у скромних стінах тодішнього осередку
практичного землеробства. Упродовж 20 років тривало визрівання неординарного
аграрно-економічного закладу, та лише від 1876 року почався власне статус Вищої
рільничої школи в Дублянах.
Таким чином, на останню чверть ХІХ ст. у столиці Галичини склалася потужна
плеяда хронотопів природничо-освітнього профілю. Це були Природничий музей
Дідушицьких, Ботанічний сад Львівського університету та зовсім відмінний від усіх
інших Зоологічний музей Львівського університету, створений професором
Б. Дибовським у 1884 р. на основі Кабінету природи та привезених ним колекцій з
теренів Євразії. Пізніше, у 1910 р. до цієї плеяди долучився Природничо-
етнографічний музей НТШ, де стараннями його куратора, орнітолога Остапа
Мацілінського з’явилися унікальні опудала птахів. До того ж музеї Б. Дибовського та
О. Мацілінського зберігали досить об’ємні етнографічні колекції [19].
Мислення природничників все далі наближалося до оцінок діяльності людини, як
важливого чинника формування "обличчя Землі". Це виразне, радше естетичне,
визначення австрійського геоморфолога Е. Зюсса щодо земної поверхні, пізніше
розвинув до культурологічного (можливо, цивілізаційного) рівня професор
Дублянської Вищої рільничої школи Я.Г. Павліковський [27]. Будучи фаховим
економістом та промотором державної політики в галузі охорони природи, він