Page 14 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 14

До історії методології цілісності та парадигми природничо-соціальної …   13

            інноваційної  думки,  яка  проявилася  через  появу  визнаних  світом  наукових  шкіл  у
            галузях  технологій  (бальнеологія,  хімія,  нафта,  агро-  та  лісопродукція),  медицини,
            математики та природокористування.
               Природничі  школи  Львівського  університету,  Природничого  музею  та  Вищої
            рільничої  школи  у  Дублянах  стали  осередками  природничо-суспільного  вивчення
            матеріальних та когнітивних ресурсів регіону, що призвело до видатних узагальнень
            світового  рівня,  зокрема  біогеографічної  структури  зоотаксонів  Євразії  проф.  Б.І.
            Дибовського,  фітосоціології  проф.  Й.К.  Пачоського,  соціально-етичної  детермінації
            законів еволюції проф. Й. Нусбаум-Гіляровича, природничо-суспільної ідентичності
            музеологів  В.  Поля  і  В.  Дідушицького,  теорії  і  практики  охорони  природи  Я.Г.
            Павліковського.
               Вкрай важливим завданням є визначення комунікації творчої спадщини Львівсько-
            Дублянського природничо-суспільного феномену з онтологічними пошуками ХХ та
            ХХІ століть, як обов’язкової умови цілісності коеволюційного процесу.

              1.  Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике //
                 Вопросы литературы и эстетики. – М.: «Худ. лит.», 1975. – С. 234-407.
              2.  Вернадский В.И. Биосфера. – М.: Наука, 1967. – 376 с.
              3.  Голубець М.А. Середовищезнавство (інвайронментологія). – Львів: «Манускрипт», 2010.
                 – 176 с.
              4.  Злупко  С.  Екогомологія  –  новий  науковий  напрям  сучасності  (причини  і  умови
                 формування) // Регіональна економіка. – 2004. – № 3. – С. 33-44.
              5.  Мамфорд Л. Миф машины. Техника и развитие человечества. – М.: Логос, 2001. –  408 с.
              6.  Одум Г., Одум Э. Энергетический базис человека и природы. – М.: Прогресс, 1978. – 380 с.
              7.  Пачоский И.К. Метод классификации и единство наук.  – Киев:  Типогр. газ. "Киевское
                 слово", 1891. – 88 с.
              8.  Пачоский И.К. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на агрономическом факультете
                 Херсонского политехнического института в 1919-1920 г. – Херсон: Изд. студ. комит. с-х.
                 техникума, 1921. – 346 с.
              9.  Пачоский  И.К.  Социальный  принцип  в  растительном  царстве  //  Журнал  русского
                 ботанического общества, 1925. – Т. 10. – С. І-ХІІІ.
              10. Подолинський С.А. Труд человека и его отношение к распределению энергии // "Слово".
                 – Санкт-Петербург, 1880. – № 4/5. – С. 135-211.
              11. Подолинський С.А. Вибрані твори. – К: КНЕУ, 2000. – С. 281.
              12. Пузанов И.И., Гольд Т.М. Выдающийся натуpалист И.К. Пачоский. – М.: Hаука, 1965. – 88 с.
              13. Чернобай Ю.М. Феномен В. Дідушицького у тенденціях новітньої музеології // Наук. зап.
                 Держ. природозн. музею. – Львів, 2015. – Вип. 31. – С. 3-14.
              14. Чернобай  Ю.  Локальне  і  глобальне  в  музейних  хронотопах  В.  Дідушицького  та  Б.
                 Дибовського  //  Зб.  "Професор  Бенедикт  Дибовський  –  визначний  дослідник  спільної
                 природної спадщини Польщі, Білорусі та України". – Львів: "Імперіал", 2018. – С. 148-167.
              15. Чорнобай  Ю.М.  Природознавство  і  регіональний  природничо-інформаційний  простір  //
                 Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 1998. – Т. 14. – С. 6-15.
              16. Brzęk G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego Twórca. – Lublin: Wyd-wo Lubelskie
                 Nowe, 1994. – 200 s.
              17. Czarnobaj  J., Boruszczak M. Doświadczenia W. Hr.  Dzieduszyckiego, a współczesne trendy
                 komunikacji  muzealnej  //  Jan  Gwalbert  Pawlikowski.  Humanist.  Wizia  ochrony  przyrody  i
                 turystyki. – Kraków: Gen. Ośr.Turystyki Górskiej PTTK, 2014. – S. 241-254.
              18. Dyakowski B. Badacz dalekiej Północy. – Warszawa: KONTRAST, 2003. – 69 s.+8 zdięć.
              19. Dzieduszycki W. Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. – Lwów, 1895. – 238 s.
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19