Page 14 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

До історії методології цілісності та парадигми природничо-соціальної … 13

інноваційної думки, яка проявилася через появу визнаних світом наукових шкіл у
галузях технологій (бальнеологія, хімія, нафта, агро- та лісопродукція), медицини,
математики та природокористування.
Природничі школи Львівського університету, Природничого музею та Вищої
рільничої школи у Дублянах стали осередками природничо-суспільного вивчення
матеріальних та когнітивних ресурсів регіону, що призвело до видатних узагальнень
світового рівня, зокрема біогеографічної структури зоотаксонів Євразії проф. Б.І.
Дибовського, фітосоціології проф. Й.К. Пачоського, соціально-етичної детермінації
законів еволюції проф. Й. Нусбаум-Гіляровича, природничо-суспільної ідентичності
музеологів В. Поля і В. Дідушицького, теорії і практики охорони природи Я.Г.
Павліковського.
Вкрай важливим завданням є визначення комунікації творчої спадщини Львівсько-
Дублянського природничо-суспільного феномену з онтологічними пошуками ХХ та
ХХІ століть, як обов’язкової умови цілісності коеволюційного процесу.

1. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике //
Вопросы литературы и эстетики. – М.: «Худ. лит.», 1975. – С. 234-407.
2. Вернадский В.И. Биосфера. – М.: Наука, 1967. – 376 с.
3. Голубець М.А. Середовищезнавство (інвайронментологія). – Львів: «Манускрипт», 2010.
– 176 с.
4. Злупко С. Екогомологія – новий науковий напрям сучасності (причини і умови
формування) // Регіональна економіка. – 2004. – № 3. – С. 33-44.
5. Мамфорд Л. Миф машины. Техника и развитие человечества. – М.: Логос, 2001. – 408 с.
6. Одум Г., Одум Э. Энергетический базис человека и природы. – М.: Прогресс, 1978. – 380 с.
7. Пачоский И.К. Метод классификации и единство наук. – Киев: Типогр. газ. "Киевское
слово", 1891. – 88 с.
8. Пачоский И.К. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на агрономическом факультете
Херсонского политехнического института в 1919-1920 г. – Херсон: Изд. студ. комит. с-х.
техникума, 1921. – 346 с.
9. Пачоский И.К. Социальный принцип в растительном царстве // Журнал русского
ботанического общества, 1925. – Т. 10. – С. І-ХІІІ.
10. Подолинський С.А. Труд человека и его отношение к распределению энергии // "Слово".
– Санкт-Петербург, 1880. – № 4/5. – С. 135-211.
11. Подолинський С.А. Вибрані твори. – К: КНЕУ, 2000. – С. 281.
12. Пузанов И.И., Гольд Т.М. Выдающийся натуpалист И.К. Пачоский. – М.: Hаука, 1965. – 88 с.
13. Чернобай Ю.М. Феномен В. Дідушицького у тенденціях новітньої музеології // Наук. зап.
Держ. природозн. музею. – Львів, 2015. – Вип. 31. – С. 3-14.
14. Чернобай Ю. Локальне і глобальне в музейних хронотопах В. Дідушицького та Б.
Дибовського // Зб. "Професор Бенедикт Дибовський – визначний дослідник спільної
природної спадщини Польщі, Білорусі та України". – Львів: "Імперіал", 2018. – С. 148-167.
15. Чорнобай Ю.М. Природознавство і регіональний природничо-інформаційний простір //
Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 1998. – Т. 14. – С. 6-15.
16. Brzęk G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego Twórca. – Lublin: Wyd-wo Lubelskie
Nowe, 1994. – 200 s.
17. Czarnobaj J., Boruszczak M. Doświadczenia W. Hr. Dzieduszyckiego, a współczesne trendy
komunikacji muzealnej // Jan Gwalbert Pawlikowski. Humanist. Wizia ochrony przyrody i
turystyki. – Kraków: Gen. Ośr.Turystyki Górskiej PTTK, 2014. – S. 241-254.
18. Dyakowski B. Badacz dalekiej Północy. – Warszawa: KONTRAST, 2003. – 69 s.+8 zdięć.
19. Dzieduszycki W. Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. – Lwów, 1895. – 238 s.