Page 5 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

4 Чернобай Ю.М.

дикої природи в 1952-1969 рр. Девіду Броуеру (David Brower). Фраза прийшла з
англійської мови – "Think globally, act locally". Проте справжнім автором цієї гучної
фрази є Патрик Геддес (Patrick Geddes) – шотландський біолог, соціолог і
містобудівник. За освітою він був зоологом, довгий час співпрацював з Т. Гекслі. До
того ж, понад 30 років П. Геддес обіймав посаду професора ботаніки елітарного
шотландського Університету Данді. Ця талановита людина дивним чином поєднувала
світогляди ботаніка та урбаніста. Така когнітивна інтеграція природничо-соціальних
критеріїв осмислення реальних проектних проблем зумовила появу двох
фундаментальних праць ботаніка-урбаніста – "Розвиток міста" (1904 р.) та "Еволюція
міст" (1915 р.) [24], які не втратили актуальності й на сьогодні. П. Геддес ще за
молодості зазнав впливу радикальної на той час еволюційної теорії Дарвіна, а пізніше
читав в Единбурзькому університеті лекції з біології – тому він запровадив закони
біології та еволюції у теорію середовищного містобудування. Як біолог, він розумів,
яке значення для дарвінівського природного добору мають середовище та спадковість.
Керуючись цими біологічними поняттями, він у проектах завжди виступав за
збереження історичних будівель та щиро трактував місто як найкращу форму життя
людини на вищому етапі розвитку цивілізації.
У книзі "Еволюція міст" [20] П. Геддес виклав ідею, що місто – це інструмент
еволюції. Він вважав, що розвиток міста – лише частина більш масштабної системи, а
тому міське планування стосується й комунікації міста з навколишнім сільським
довкіллям, де драма людської історії не менш важлива, ніж географія [5]. Отже, згідно
Геддеса, еволюція має всезагальний характер, а біотична еволюція є системним
елементом цього глобального процесу. Далі, соціально спрямоване планування має
починатися з вивчення ресурсів природного, географічного довкілля, та з дослідження
того, як люди використовують ці ресурси, формуючи культурний ландшафт. Світогляд
автора склався під потужним впливом еволюційних ідей Ч. Дарвина, коли він, молодий
ботанік, працював у лабораторії великого вченого. З роками він тільки утвердився у
своїх поглядах, розробивши безліч проектів реконструкцій міст. У 20-ті роки ХХ ст.,
вже як досвідчений проектант, П. Геддес став керівником генеральних планів Бомбея,
Тель-Авіва та Єрусалима – знакових міст тодішніх британських колоній. Вчений, який
називав себе не інакше як ботаніком, розглядав урбаністичні регіони як цілісну
природничо-соціальну систему, функціонування якої спричинене впливом міста-
метрополії, подібно до рослинного угруповання в оточенні похідних від нього
фрагментів.
Зрозуміло, що велетенська за змістом сентенція П. Геддеса – "Мислити глобально,
діяти локально" могла з’явитися лише на засадах потужного нового філософського
мислення, яке поступово визрівало скрізь світоглядні парадигми вченого. Ці зміни
мали тренд від ієрархічної вертикалі у напрямку до встановлення взаємовигідного
партнерства, будучи проекцією мережі суспільної комунікації та взаємної конкуренції
на простір динамічного устрою природних угруповань з їх довкіллям, внутрішніми та
зовнішніми чинниками.
На рубежі ХІХ – ХХ ст. розгляд цих глобальних процесів призвів до появи
холістичних концепцій біосфери Е. Зюсса та В.І. Вернадського, а також до
революційних відкриттів у галузі політекономії [4]. Інтегрування наук переконливо
узгоджувалося з холістичною теорією єдності світу. На цей аспект свого часу звернув
увагу невтомний критик теорії марксизму професор М. Туган-Барановський. Він брав