Page 85 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 85

Травертинові джерела Львівського Розточчя і прилеглих територій …    83

            експозиції, що добре прогрівається, та специфічний мікроклімат міста з дещо підвищеною
            відносно зональної норми температурою.
               11. Джерела на п. Кривий – ур. Ліс Верхній, Винниківський лісопарк, м. Львів
               Розташований у дебрі, де розпочинається з 3-ох антропогенно трансформованих
            джерел, одне з яких штучно розширене у земляній виїмці, два – виведені в трубу через
            бетонну  підпірну  стінку.  При  витоках,  де  русло  поглиблене  та  спрямлене,  ознаки
            туфонагромадження відсутні; вони спостерігаються нижче за течією, де характер течії
            приймає  природних  характер  та  мають  вигляд  невеликих  дамб,  що  утворились  на
            скупченні рослинних решток. Далі, в розширеній частині заплави, перед зоною дачної
            забудови, поширеними є ініціальні утвори  на дрібних рослинних рештках та окремі
            розрізнені бріоліти під дернинами мохів. У заплаві поширений регіонально-рідкісний
            вид хвощів Equisetum telmatea Ehth., що вважається характерним видом для природних
            травертинових джерел (Farr & Graham, 2017).
               12. Джерела на п. Майорівський – ур. Майорівка, м. Львів
               Витоки  потоку  розташовані  в  лісопарковій  зоні  міста  та  представлені  двома
            рукавами, що утворюють коротку «вилку» перед злиттям. Потік живить кілька джерел
            (два – на витоках лівого рукава та три – правого) та чисельні крапельні височування з
            бортів  глибокої  V-подібної  дебри.    Після  злиття  заплава  потоку  ширшає  та  набуває
            рівнинного характеру. У природньому руслі потоку за всією його довжиною (до виходу
            в  зону  дачної  забудови)  сформувалась  унікальна  система  «прісноводних  рифів»  –
            фітогерм (phytohermа), утворених петрифікованими рештками живих організмів (Geurts
            et al., 2007). Вони утворюють на потоці каскад мікроводойм неправильної форми. Такі
            «рифи» є вкрай важливими для підтримання різноманіття специфічних мохоподібних,
            що беруть безпосередню участь у їхній побудові (Farr & Graham, 2017). Також відомо,
            що  вони  є  унікальними  оселищами  для  ряду  представників  бентосних  безхребетних
            (мейофауни)  (Dražina  et  al.,  2013).  Важливе  середовищеформуюче  значення
            прісноводних «рифів»  як осередків підтримання специфічної біоти, обумовлює  їхній
            пріоритетний  статус  згідно  Директиви  Європейського  Союзу  92/43  ЄЕС  «Про
            збереження  природних  оселищ  та  видів  природної  фауни  і  флори»  (1992)  (Кагало,
            Проць, 2012), а найбільш цінні з них потребують нагальних заходів охорони (Farr &
            Graham, 2017). Проведені на п. Майорівський дослідження дозволили ідентифікувати
            тут мохову рослинність союзу Pellion endiviifoliae Bardat all. prov., що характеризується
            домінуванням таломних маршантіофітів та є діагностичною для раритетного оселища
            «Жорстководні джерела на травертинах з утворенням туфу» (7220) з природоохоронного
            переліку Natura-2000 (Guide de…, 2016). В березні 2023 року нашими стараннями ця
            локація  отримала  статус  гідрологічної  пам’ятки  місцевого  значення  «Травертинові
            джерела» площею 4,4 га (Про оголошення …, 2023).
               13. Джерела на п. Млинський – ур. Клекучко, м. Львів
               Потік формують два рукави, витоки яких розпочинаються у лісопарковій зоні міста,
            практично впритул до забудови. Це вплинуло як на загальний стан водотоку, так і на
            активне загосподарювання  джерел,  які його живлять.  Лівий рукав розпочинають  три
            джерела, правий – п’ять; ще один короткий доплив долучається до потоку у місці злиття.
            Більшість  джерел  помітно  антропізовані:  на  одному  облаштовано  купальню,  три  –
            виведені через труби, ще чотири мають розширені витоки у вапняковій товщі. Лише одне
            джерело правого витоку зберегло природний характер та формує невеличкий каскад з
            ініціальними  травертиновими  утворами.  Основний  травертиновий  масив,  вочевидь,
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90