Page 81 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Травертинові джерела Львівського Розточчя і прилеглих територій … 79

Результати та обговорення

На теренах Львівського Розточчя травертинові джерела приурочені до витоків
малих річок, пов’язаних з водно-ерозійними ландшафтними комплексами. Складні
процеси туфогенезу тут обумовлюються комплексом специфічних факторів:
геологічних, геоморфологічних, гідрологічних, кліматичних та біотичних. Зважаючи
на тривалий період загосподарювання регіону, на сучасному етапі до комплексу
природних чинників нерідко долучається і антропогенний вплив, який так чи інакше
впливає на природні процеси туфонагромадження.
Геоло-гідрологічні чинники. Передумови формування травертинів на
досліджуваній території, насамперед, пов’язані з заляганням утворень баденського
ярусу міоцену: вапняків, вапнистих кварцових пісків та пісковиків з вапнистим
цементом. Загальна потужність карбонатовмісних утворень на Розточчі подекуди
сягає 120 м. Згадані породи підстеляються водотривом верхньокрейдових відкладів
маастрихтського яруса, складеними здебільшого мергелями (Колодій та ін., 2007).
Природні джерела досліджуваної території пов‘язані з баденським водоносним
горизонтом. Живлення підземних вод здійснюється головно через природну
інфільтрацію атмосферних опадів крізь верстви карбонатних порід, під час
проходження через які води насичуються розчинними солями, головно карбонатами.
Таким чином, для підземних вод Львова та околиць характерна підвищена
мінералізація (0,7-1,2 г/дм3) з високим вмістом гідрокарбонатів (Колодій та ін., 2007).
Оскільки туфи, в наших умовах, відкладаються з холодної води, вони належать до
метеогенних (на противагу термогенним, що формуються в гарячих джерелах)
(Pentecost, H. Viles).
Геоморфологічні чинники. У природному ландшафті Львівського Розточчя
домінують місцевості крутосхилих, розчленованих глибокими ярами горбогірних
межирічь, які мають характерну структурно-рівневу будову та значне поширення крутих
схилів різних експозицій (Муха, Яворський, 2015). Поклади травертину у регіоні
здебільшого приурочені до виходів підземних вод в бортах глибоких, розгалужених V-
або U-подібних, зазвичай заліснених ярів, що мають місцеву назву «дебри». Тут, у
місцях контактів неогенових вапняків з водотривом (крейдовими мергелями),
з’являються джерела, що формують верхів’я малих річок регіону та нерідко продукують
потужні поклади травертину (Савка, 2014). Зазначимо, що типовими ознаками малих
річок на досліджуваних теренах є значна кам’янистість русел, їхній значний ухил, і як
наслідок – висока турбулентність потоку та швидкість течії. Вони мають історичну
місцеву назву, традиційну для гірських водотоків – «потік».
Кліматичні чинники. Клімат Львівщини є помірно-континентальний, з м’якою
зимою та теплим дощовим літом (Екологічний атлас…, 2007). Відомо, що для
формування травертинів небхідною є температура > +14 °С та достатня кількість
опадів (Дідух та ін., 2018). Такий температурний режим притаманний досліджуваному
регіону в період з травня по вересень. За режимом опадів Львівщина належить до зони
надмірного зволоження (Екологічний атлас…, 2007).
Біотичні чинники. Середовищеформуюча біота травертинових джерел складається
з ціанобактерій (Cyanobacteria) (Perri et al., 2012), водоростей (Algae) (Beraldi-Campesi
et al., 2016; Stanković., 2023) та мохоподібних (Bryobionta) (Farr & Graham, 2017). Під
час проходження води через колонії живих організмів утворюються мікропотоки
підвищеної турбулентності, що сприяють осадженню карбонатів. Вивільнений