Page 86 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

84 Рагуліна М. Є., Орлов О. Л., Дмитрук Р. Я., Борняк У. І.

сформувався ще до трансформації витоків, та зосереджений у руслі лівого рукава.
Сучасна природна заплава тут розділена на два фрагменти, що перериваються штучним
ставком, спрямленим відтинком русла та старою земляною дамбою. Нижній фрагмент
зберіг природний характер та має складну розгалужену руслову систему з меандрами та
старицями в межах галерейного вільхового лісу (Alnetea glutinosae Br.-Bl. Et Tx. Ex
Westhoff et al.). Зазначимо, що виявлений біотоп відповідає критеріям рідкісного
оселищем європейського значення «91E0 Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus
excelsior» (Кагало, Проць, 2012). У наземному покриві домінує регіонально-рідкісний
вид хвощів Equisetum hyemale L., що є характерним видом для травертинових джерел
(Farr & Graham, 2017). Верхній фрагмент заплави є помітно трансформованим внаслідок
спрямлення русла, що призвело до осушення заплави: тут зберіглись зарості E. hyemale,
проте більша частина травертинового масиву на сьогодні є інактивована.
14. Джерела на п. Чишківський (Марущак) – ур. Пирогівка, м. Львів
Розташовані у глибоких дебрах в межах ЛЗ «Львіський». Потік має два рукави,
правий з яких є значно трансформованим: тут місцевими мешканцями самовільно
облаштовано систему ставків та облаштовано витоки джерел (три, що впадають у потік
з правого борту яру, та два – з лівого). Ознаки туфонагромадження на правому рукаві
відсутні. Лівий рукав розпочинає штучно розширене джерело, що виклинюється з
вапнякового масиву; нижче на бортах яру височуються чисельні крапельні мікропотоки,
що формують невеличкі туфові каскади під моховою рослинністю. Практично над
самим злиттям потоків до лівого рукава впадає джерело (теж штучно розширене), що у
2
минулому сформувало потужний травертиновий каскад площею біля 150 м . На жаль,
внаслідок загосподарювання допливу та спрямлення його русла, на сьогодні більша
частина каскаду є інактивована, а туфогенна мохова рослинність Pellion endiviifoliae
збереглась лише на невеликому його фрагменті.
15. Джерела на п. Сихівський – місцевість Вулецький ліс, м. Львів.
Верхів’я потоку представлене двома рукавами та одним коротким допливом. Лівий
рукав розпочинає штучно розширене джерело без ознак туфонагромадження у глибокій
вузькій дебрі неподалік Сихівського байк-парку (мото- та велотраси). Нижче за течією
зберіглась природна ділянка заплави, де розташовані три джерела, що беруть свій
початок на лівому борті U-подібного яру. Вони формують ступінчасті травертинові
2
каскади під моховою рослинністю Pellion endiviifoliaе, загальною площею 100 м та
потужністю до 40 см. Правий рукав починається загосподарьованим джерелом,
виведеним в трубу через бетонну підпірну стінку, на якій утворився травертиновий
наріст під дерниною мохів. Русло потоку є поглиблене та спрямлене та нижче за течією
наповнює став рекреаційної зони. Правий доплив Сихівського потоку розпочинають два
джерела зі штучно розширеними витоками, без ознак туфонагромадження, що
виклинюються з правого боку широкого трапецієподібного яру. Поодинокі травертинові
дамби формуються нижче за течією, де русло набуває природного звивистого характеру.
Вони представлені слабко зцементованими відкладами травертину на рослинних
рештках (гілках) за незначної участі мохоподібних. До збереженого фрагменту заплави
приурочені зарості регіонально-рідкісного виду Equisetum telmatea Ehth., характерного
для жорстководних джерел.
16. Джерела на п. Чепін – ур. Львівська Швейцарія, с. Давидів
Потік Чепін складається з двох рукавів, лівий з яких витікає з озерця обабіч траси Е40
та тече у спрямленому руслі до озера «Львівська Швейцарія»; ознаки туфонагромадження