Page 88 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

86 Рагуліна М. Є., Орлов О. Л., Дмитрук Р. Я., Борняк У. І.

Висновки

Комплекс абіотично-біотичних факторів, притаманних Львівському Розточчю, є
природним чинником нагромадження травертинів в місцях виходу підземних вод на
поверхню. Підвищена мінералізація підземних вод, специфічна структура річково-
ерозійної мережі, розташування у зоні теплого клімату з надмірним зволоженням та
розвиток колоній кальцієфільних організмів у місцях виходу водотоків обумовили
формування тут потужних відкладів травертину у минулому. Проте, зростаючий
рівень антропопресії призвів до трансформації більшості туфогенних водотоків та
зниження їхньої активності: цілковитої (коли процеси туфогенезу призупиняються)
або часткової (коли процеси туфогенезу помітно сповільнюються або повертаються до
ініціального етапу). Природні травертинові утворення регіону головно мають форму
каскадів, рідко – водоспадів чи гребенів; антропогенні є переважно каптовані
бетонними колодязями. Не зважаючи на штучне походження, останні можуть бути
цінними осередками для оселення кальцієфільних мохоподібних на урбанізованих
територіях. Природні та напівприродні травертинові джерела зі збереженим
біорізноманіттям виступають перспективними потенційними об’єктами Смарагдової
мережі регіону Розточчя.

Бойко М.Ф. 2010. Раритетні види мохоподібних фізико-географічних рівнинних зон та гірських
ландшафтних країн України. Чорномор. ботан. журн. Т. 6 № 3. С. 294–315.
Дідух Я. П., Чорней І. І., Буджак В. В. та ін. 2018. Рідкісний туфогенний біотоп у басейні
Дністра. Укр. ботан. журн. Т. 75 № 2. С. 149–159.
Дмитрук Р., Яцишин А. 2019. Травертини заходу України – цінні пам’ятки неживої природи //
Всеукр. конф. до 20-річчя кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ імені
Івана Франка «Екологічні проблеми надрокористування. Наука, освіта, практика» (19-21
вересня 2019 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 40–42.
Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. 1987. Определитель высших растений
Украины. Киев : Наук. думка. 548 с.
Екологічний атлас Львівщини. 2007. За ред. Б.М. Матолича. Львів. 68 с.
Кагало О.О., Сичак Н.М. 2003. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин Львівської
області (Україна), які потребують охорони. У: Наукові основи збереження біотичної
різноманітності: Зб. наук. праць. Львів : Ліга-Прес. Вип. 4. С. 47–58.
Кагало О.О., Проць Б.Г. 2012. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові
документи Європейського Союзу. Львів: ЗУКЦ. 278 с.
Кагало О.О., Омельчук О.С., Орлов О.Л., Рагуліна М.Є., Сичак Н.М. 2020. Оселищне
різноманіття та його созологічна оцінка території Львівського Музею народної
архітектури як приклад попереднього аналізу демутації антропогенного ландшафту.
Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 36. С. 107–114.
Колодій В., Паньків Р., Манкут О. 2007. До гідрології і геохімії Львова й околиць. Праці
наукового товариства імені Шевченка. Геологічний збірник. Львів. С. 175–181.
Муха Б.П., Яворський Б.І. 2015. Ландшафтна структура. Біосферний резерват «Розточчя».
Львів : ЗУКЦ. С. 68–78.
Про оголошення гідрологічного заказника місцевого значення «Травертинові джерела»:
Рішення Львівської обласної ради № 459 від 30.03.2023.
URL:https://mail.lvivoblrada.gov.ua/public/vendor/adminlte/plugins/ckeditor/plugins/kcfinder-
master/upload/files/Rishenay%20sesiu/8%20sklukanay/16/459.pdf