Page 87 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Травертинові джерела Львівського Розточчя і прилеглих територій … 85

тут відсутні. Правий рукав розпочинає загосподарьоване джерело «Полковникова
криниця», каптоване бетонним колодязем. Основні поклади травертину зосереджені на
короткому допливі правого рукава, що бере початок на стрімких схилах V-подібної
розгалуженої дебри, яка врізається у потік з лівого боку. Тут сформувався потужний
2
мальовничий ступінчастий каскад площею понад 100 м . Перші згадки про цю локацію
зустрічаємо у праці «Геологія Львова та околиць»: «з одного джерела витікає потік сильно
вапняної води, який відкладає велику кількість травертинів». Автор згадує науковий
курйоз про знахідку тут ніби то вулканічних порід, наведену Г. Ступніцьким у своїй
краєзнавчо-географічній праці «Королівство Галичини і Лодомерії» (1853):
«…навколишні гори сповнені розкиданих брил пемзи (pumex), що дає підстав для
припущення, що колись тут могла бути вогнедишна гора» (Łomnicki, 1897). В наш час
доплив живлять 7 джерел, 3 з яких мають розширені витоки. Природний характер
зберегли 4 джерела, розташованих у самих верхів’ях дебри, де вони, в комплексі з
чисельними крапельними височуваннями, формують невеличкі каскади під моховою
рослинністю на правому борті яру. Основний масив на сьогодні є інактивованим через
порушення природного гідрологічного режиму. У його мезорельєфі виразно
проглядаються обриси згладжених фітогермальних порогів без активної (живої)
рослинності, що свідчить про відсутність сучасного активного туфонагромадження.
17. Джерела на витоках р. Кабанівки – ур. Махнота, с. Виннички
Річка розпочинається з двох антропогенно розширених джерел, що виклинюються зі
схилів г. Махнота та нижче за течією наповнюють став у с. Виннички. Ось як описував цю
локацію М. Ломницький: «На початку долини, на лівому її схилі, знову натрапляємо на
відкладення травертину при самому березі лісу» (Łomnicki, 1897). На жаль, ці поклади
було знищено під час розробки піщаного кар’єру. На сьогодні слабкі ознаки
туфонагромадження на рослинних рештках присутні лише при витоках одного з джерел.
18. Джерело на витоках п. Гончарі – ур. Давидів, с. Гончарі.
Потік розпочинається з джерела, каптованого металевою трубою. Очевидно, що
«благоустрій» джерела було проведено для покращення наповнення кількох ставків,
розташованих нижче. У середній течії сформувався мальовничий водоспад та каскад,
представлений системою активних фітогерм під моховою рослинністю, довжиною ~ 10
м. На жаль, загосподарювання джерела, та як наслідок – збільшення потужності та
швидкості водотоку негативно вплинули на функціонування туфогенної біоти: на
окремих ділянках біогенні відклади заміщені примітивними неструктурованими
відкладами у вигляді кірочок, що осаджуються переважно хемогенним шляхом.
Як показали проведені дослідження, з усіх обстежених джерел лише 11 (13,1%)
зберегли природний характер, 20 (23,8%) зазнали незначних змін та є
напівприродними, 53 (63,1%) є цілком антропізовані через каптування та
облаштування резервуарів. З чотирьох травертинових нагромаджень, згадуваних
наприкінці XIX ст. (Łomnicki, 1897), збереглись лише два (п. Чепін, п. Гамулець), тоді
як ще два – цілковито знищені (п. Берекавиця, витоки р. Кабанівки). Щодо сучасного
стану, відмітимо, що на 5-ти потоках, що живляться джерелами природного або
напівприродного характеру, активна зона туфонагромадження помітно зменшилась
(каскад на п. Гамулець, каскад на п. Грибовицький, лівий доплив п. Чишківського,
каскад на п. Чепін, травертинове тіло на місці купальні на п. Лисиницький). Процеси
туфонагромадження на 21 джерелі (25,0%) штучно повернуті на ініціальний етап
формування через знищення раніше сформованих тут утворів.