Page 84 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

82 Рагуліна М. Є., Орлов О. Л., Дмитрук Р. Я., Борняк У. І.

згромадження потужністю до 50 см. Рослинність є добре розвиненою та представлена
обростаннями амфібійних мохів (Кагало та ін., 2020).
8. Джерела на витоках п. Кривчицький – місцевість Великі Кривчиці, м. Львів.
Розташовані в помітно трансформованому діяльністю людини яру, до меж якого
прилягає садибна забудова. Потік розпочинається з двох джерел, далі русло приймає в
себе чисельні виклинювання по правому борту (всього 11 джерел) та один короткий
доплив – з яру, що врізається у лівий борт. Всі витоки є розширені та поглиблені;
жодний з них не зберіг природного вигляду. Найнижче джерело знаходиться на
території храму та оформлено у вигляді скульптурної композиції Матері Божої.
Ознаки туфонагромадження присутні лише на 2-ох джерелах. Перше розташоване при
самих витоках та каптоване бетонним циліндром, на стінці якого наросли відклади
травертину під моховою рослинністю потужністю до 10 см. Друге має вигляд
невеликого відкритого резервуару з трубою; травертинові нарости малої потужності
приурочені до обростань мохів на бетонних стінках водозбірника.
9. Джерела на витоках п. Лисиницький – ур. Ляхава, с. Лисиничі.
Потік розпочинається з джерел, розташованих в Кривчицькому лісі. Штучно
розширені витоки лівого допливу, що утворюють «вилку», беруть свій початок з 3-ох
височувань під г. Камінна. Тут, окрім ініціальних травертинових утворень на
рослинних рештках, було знайдено цікаві форми, утворені колоніями ціанобактерій
(строматоліти). Правий рукав живить потужне джерело, на якому облаштовано
купальню під Чесним Хрестом; ще три джерела, що збираються у короткий доплив,
розташовані вище на схилах г. Чортова Скеля. Басейн купальні видлубаний у
травертиновому масиві, якій сформувався до загосподарювання джерела; поруч у
відвалі трапляються уламки травертину. Таким чином, цей масив було штучно
інактивовано. Зараз ознаки первинного туфонагромадження простежуються лише на
витоках допливу та представлені розсипами дрібних ініціальних утворень на
рослинних рештках.
10. Джерела на п. Голда – Замкова Гора, м. Винники.
Розпочинається з джерел, що виклинюються на схилі Замкової гори (Голди), головно в
межах скверу під Львівською тютюновою фабрикою. На сьогодні потік є цілком
трансформованим та тече бетонним жолобом вздовж вулиці І. Франка. Основне джерело
оформлено у вигляді бетонного резервуару, що має вихід до схилу. Тут, на стінці жолоба
у місці спадання джерела, сформувались унікальні травертинові згромадження під
моховою рослинністю потужністю до 15 см. Вище витікає ще одне, менш потужне
джерело, та спостерігаються рясні крапельні височування, які в комплексі формують на
стінках жолоба чисельні травертинові утворення: точкові – біля швів та конструкційних
отворів, крізь які просочується вода та масивніші нарости (до 5 м. довжиною) там, де
струмені перетікають через край жолоба у вигляді невеличких водоспадів. Специфіка цих
утворів полягає у тому, що вони представлені злиттям сферичних (подушкоподібних)
колоній мохів за активної участі теплолюбних туфогенних видів Didymodon
tophaceus (Brid.) Lisa та Gymnostomum aeruginosum Sm., що є регіонально-рідкісними для
неморальної зони України (Бойко, 2010) та новими для регіону Українського Розточчя
(Zubel et al, 2015). Подібні за фізіогномікою угруповання беруть активну участь у
нагромадженні туфів в активній зоні давнього штучного водоспаду в Умбрії (Італія)
(Poponessi et al., 2020). Очевидно, провідну роль у формуванні описаних відкладів ()
відіграє антропогенний чинник. Це, насамперед, розташування джерела на схилі східної