Page 83 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Травертинові джерела Львівського Розточчя і прилеглих територій … 81

горою Велика Осова, на межі крейди та неогенових вапняків «…майже в кожній дебрі
б’ють потужні джерела, інколи викидаючи значні обсяги травертину». В 2011 р. цей
об’єкт був запропонований під охорону як геолого-гідрологічна пам’ятка природи
«Плакучий Камінь» у складі планованого РЛП «Львівський» (Шушняк, Савка, 2014).
В минулому, очевидно, активна зона тут була значно більшою, оскільки маргінальні
ділянки травертинових відкладів є сухими, а ліворуч розташована ще одна печерка.
Домінуючою групою біоти в межах каскаду є мохоподібні, а на карнизі у потоці
переважають водоростеві обростання. Нижче за течією розташоване ще одне джерело,
каптоване бетонним резервуаром, що не має ознак туфонагромадження.
4. Джерело на допливі р. Брюхівчанки – ур. Дохторівка, смт. Брюховичі.
Розташоване у залісненому ярі при підніжжі г. Круків Горб. Доплив має 2 витоки;
1-ий – виведений в пластикову трубу, 2-ий – витікає з печерки у вапняковому масиві,
вихід з якої був штучно розширений. Русло є спрямленим та поглибленим, нижче
викопано невеликий ставок. Благоустрій джерел було проведено у 2020 р. в зв’язку з
облаштуванням тут рекреаційної зони з альтанкою. Ознаки сучасного
туфонагромадження відсутні; проте, окремі уламки поблизу джерела, натічні форми в
гроті та характерна мохова рослинність вдовж русла потоку вказує на ймовірне
існування травертинових утворень тут у минулому.
5. Джерела на витоках п. Голоско – місцевість Велике Голоско, м. Львів.
Розташовані на околицях міста, перше – поблизу рекреаційної зони «став Стосика»,
друге – біля ТЦ «Спартак». Обидва витоки цілковито трансформовані. Перший виведений
у невеликий бетонний резервуар, облаштований у 2021 р., на стінках якого простежуються
первинні ознаки туфогенезу під обростаннями нитчастих водоростей. До реконструкції
джерело мало вигляд каптажу з трубою під накриттям; де на стінках бетонного резервуару
спостерігались травертинові нарости під моховою рослинністю. Джерело на 2-му витоку
до 2018 р. мало каптаж у вигляді бетонного колодязя та витікало з труби, нижче якої під
обростаннями мохів відкладався туф. Під час реконструкції було облаштовано систему
труб, вода з яких спадає у резервуар, викладений гранітними плитами. Ознаки
туфонагромадження на теперішній час відсутні.
6. Джерело на витоках п. Глибокий – РЛП «Знесіння», м. Львів.
Лівий доплив потоку Кривчицького, розташований у залісненому ярі. Джерело на
витоку здавна загосподарьовано та за часів Австро-Угорщини наприкінці XIX ст. було
оформлено у вигляді підпірної мурованої стінки з внутрішнім резервуаром. Зараз
споруда є практично зруйнована. При виході до житлової забудови на потоці
облаштовано 2 невеличкі стави. Слабкі ознаки туфогромадження присутні у руслі
потоку на 15-30 м. нижче джерела у вигляді слабкосцементованих порогів, утворених
на місцях нагромадження рослинних решток.
7. Джерела на витоках п. Хомець – Львів-Скансен, м. Львів.
Лівий доплив Кривчицького потоку. Розташований у невеличкій дебрі на території музею
народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. Потік має три витоки, один
з яких штучно розширений, 2-ий – оформлений у криницю з дерев’яним накриттям, і лише
3-ій зберігся у природному стані. На двох загосподарьованих джерелах, безпосередньо у
місцях виходу на поверхню, ознаки туфонагромадження відсутні; вони спостерігаються
дещо нижче за течією та представлені розсипами дрібних ініціальних утворів. Природний
каскад довжиною біля 3 м сформувався на правому борті яру, та має ступінчасті туфові