Page 154 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 154

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

                                                                          Зоологія


            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.151-160

            УДК 599(81-13+83'373.6)

            ССАВЦІ (MAMMALIA): ІСТОРІЯ ТЕРМІНА, ЯКОМУ ПОНАД 100 РОКІВ

            Загороднюк І.В.

                  Розглянуто вживання українського слова «ссавці» (молокосисні) і його синоніма
               «звірі» на позначення класу Mammalia. Показано, що традиційним є слово «звірі»,
               проте в часі частка видань з терміном «ссавці» наростає, загалом таких удвічі
               більше.  Тотожність понять  умовна,  автор  дотримується  вжитку  «ссавці»  для
               класу Mammalia, а «звірі» — для його підкласу Theria (плацентарні). Аналіз давніх
               джерел показав, що термін «ссавці» з’явився в науковому обігу лише 1910 року, у
               підручнику «Зоологія» І. Верхратського, і саме у форматі іменника в множині та з
               йотованим «і» («Ссавцї»). Останнє автор пояснює підкресленням наголошеності
               складу,  на  відміну  від  термінів-попередників–дієприкметників.  Такий  формат
               згодом  був  змінений  на  безйотоване  «і»,  з  появою  написання  номена  в  однині
               («ссавець»). У передісторії появи терміна «ссавці» — низка слів на основі дієслова
               «ссати», зокрема «ссущі», «ссачі», «ссавчі». Останній варіант в українськомовних
               джерелах  не  виявлено,  проте  в  польській  мові  він  сформувався  завдяки  працям
               М. Новицького, галичанина й подолянина, який після захисту дисертації (у Львові
               1863 р.) став професором Ягеллонського університету і видав серію підручників, де
               змінив означення «ssące» («zwierzęta ssące») та іменник «ssąwce» (сучасна форма —
               «ssaki»). Аналогічний термін був у чеській мові (ssawci, осучаснено як «savci»), з якої
               перекладали  підручники  активісти  русинських  рухів.  Завдяки  просвітницькій
               діяльності УНТ (Українського наукового товариства) це увійшло до підручників і
               довідників  (І. Раковського,  М.  Шарлеманя  та  І. Верхратського  1919–1922  рр.).
               Одним із перших його популяризаторів став В. Гнатюк, упорядник етнографічного
               збірника «Звіриний епос» (1916 р.), який навів твори за систематикою і вжив для
               назви розділу номен «Ссавцї». Подальше поширення можна пояснити і тим, що в
               усіх  суміжних  мовах  закріпилася  однокоренева  форма:  чеське  «savci»,  польське
               «ssaki», словацьке «cicavce» та ін. До певної міри це було й відповіддю на латинську
               композитну назву Mammalia (mamma – молочна залоза, -alia – той, що, у якого), і
               суфікс «-ець» в українській – цілком відповідний формат.
                  Ключові слова: ссавці, зооніміка, таксономічні назви, наукова термінологія.

               Історія появи й етимологія багатьох зоонімів почасти залишаються загадковими,
            що пояснюється як неувагою до історії, так і забуттям таких знань та їх зникнення з
            сучасних довідників. Приклади етимологічних розвідок, до яких долучився й автор, –
            назви ссавців «ховрах» (Загороднюк, Харчук, 2020) та «ласка» (Загороднюк, Харчук,
            2022). Серед загадкових назв є й назва «ссавці», що, очевидно, сформувалася недавно
            і  функціонує  паралельно  з  давньою  назвою  «звірі».  За  останніми  розвідками,  цей
            номен має вік лише трохи більше 100 років (Загороднюк, Харчук, 2017), проте саме
            він закріпився як титульна назва для класу Mammalia, замістивши собою номен «звір»,
   149   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159