Page 152 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Біоіндикаційна роль фітонематодних угруповань … 149

лісів характерна однакова закономірність вертикального поширення нематод у товщі
ґрунту та підстилки. Що й підтвердилося в наших дослідженнях. Проте
співвідношення трофічних груп нематодних комплексів було визначальною
характеристикою для встановлення змін і початку деградаційних процесів в
екосистемі. Також важливим аспектом забезпечення порівнюваності контрольної та
дослідної ділянок має бути передбачення їх розташування в межах одного типу
біогеоценозу (Голубець, 2000) для кращого розуміння еталонних структурно-
функціональних характеристик досліджуваного первинного нематокомплексу та,
відповідно, їх змін у вторинному. Такі дослідження є необхідними для моніторингу
антропогенного навантаження на середовище, оцінки його наслідків та розробки
потенційних заходів регулювання в перспективі забезпечення сталості екосистем.

Голубець М.А. 2000. Екосистемологія. 316с.
Козловський М.П. 2007. Біоіндикаційні властивості фітонематодних угруповань наземних
екосистем Карпатського регіону. Дисертація доктора наук, Національна академія наук
України Інститут екології Карпат. Львів. 395 с.
Козловський М.П. 2009. Фітонематоди наземних екосистем Карпатського регіону. 48 с.
Козловський М.П., Мєдвєдєва І.В. 2017. Структурно-функціональна організація
фітонематодних угруповань ялини європейської у мішаних букових лісах Сколівських
бескидів та її насадженнях. Наукові основи збереження біотичної різноманітності.
Вип. 8. (15) C. 31-44.
Мєдвєдєва І.В., Козловський М.П. 2020. Функціональна організація угруповань ґрунтових
нематод ялини у первинних екосистемах. Вісник Сумського національного аграрного
університету. “Агрономія і біологія”. Вип. 2 (40). C. 30-37.
Мєдвєдєва І.В., Козловський М.П. 2022. Зміни фітонематодних угруповань ялини у вторинних
екосистемах Сколівських Бескидів. Науково-практичний журнал. «Екологічні науки».
Вип. 42. C. 168-174. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.3-42.28
Парамонов А. 1952. Опыт экологической классификации фитонематод. С. 338-369.
Риклефс Р. Основы общей экологии. М. : Мир, 1979. 424 с.
Andrássy I. 1976. Evolution as a basis for the systematization of nematodes. Budapest : Akadémiai
Kiadó. S. 288.
Banage W.B. 1963. The ecological importance of free-living soil nematodes with special reference
to those of moorland soil. J. Amin. Ecol. Vol. 32. P. 133–140.
De Man J.G. 1884. Die Frei in der reinen Erde und im süssen Wasser Lebenden Nematoden der
Niederlandischen Fauna. S. 206.
Phillipson J., Abel R., Steel J., Woodell S. R. J. 1978. Earthworm numbers, biomass and respiratory
metabolism in a beech woodland. Oecologia. Oxford : Wytham Woods.
V. 33. S. 291–309.
Yeates G.W. 1971. Feeding types and feeding groups in plant and soil nematodes. Pedobiologia. Vol.
11. Р. 173–179.
Yeates G.W., Bongers T., DeGoede R.G.M., Freckman D.W., Georgieva S.S. 1993. Feeding habits
in soil nematode families and genera – an outline for soil ecologists.
J. Nematology. Vol. 25. Р. 315– 31.

1 Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів
e-mail: medvedeva.iruna@gmail.com, kagaloalexander@gmail.com
2 Biology Institute, University of Rzeszów, Poland
e-mail: songbird.ewa@gmail.com