Page 151 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

148 Мєдвєдєва І. В.,, Козловський М. П., Кагало О. О., Венґжин E.

формуванні. Нематодні угруповання корінних екосистем мають збережену
еволюційно-сформовану структурнo-функціональну організацію та співвідношення
трофічних груп. Це забезпечує цілісність і стійкість біогеоценозів. Тому такі
угруповання мають значну біоіндикаційну роль (Мєдвєдєва, Козловський, 2020).
Показники чисельності ґрунтових безхребетних є вихідними даними для
визначення їх маси на одиницю площі. З цією метою використовують різні методи –
від зважування до обчислень за відповідними формулами, виведеними для різних
таксонів. Узагальнені показники потоку енергії через ґрунтові угруповання
безхребетних можна отримати шляхом підсумування цих показників у межах окремих
функціональних груп (фітофаги, сапротрофи, хижаки) згаданих вище тварин
(фітонематоди, мікроартроподи, мезофауна) з урахуванням розрахункових формул
використання енергії окремими розмірними й систематичними групами. Коефіцієнт
трансформації функціональної організації угруповання ґрунтових безхребетних
потрібно визначити експериментально, оскільки для цього необхідні дані щодо
функціональної організації трофічних груп безхребетних і рівні використання ними
енергії в еталонних (умовно первинних) та вторинних екосистемах різного ступеня
деградації. Як відомо, сапрофаги й фітофаги трофічно безпосередньо чи
опосередковано залежні від рослин. Хижі організми живляться першими двома
групами, від складу яких залежить їхній якісний і кількісний склад. З урахуванням
функціонального значення сапрофагів і фітофагів в екосистемі очевидно, що
збільшення коефіцієнта трансформації в напрямі наближення вектора трофічної
структури до осі сапрофагів і віддалення від осі фітофагів свідчить про стабілізацію
стану екосистеми загалом, тобто збільшення її екологічного потенціалу, а збільшення
коефіцієнта трансформації в напрямі віддалення вектора від осі сапрофагів і
наближення його до осі фітофагів зменшує екологічний потенціал екосистеми,
оскільки не сприяє підтриманню структурно-функціональної організації екосистеми,
зокрема знижує акумуляцію речовин і енергії в автотрофному блоці та його стійкість.
У первинних екосистемах сапрофаги та фітофаги визначають межі стабільного
функціонування екосистеми, і є еталоном для порівняння змін угруповань
безхребетних у вторинних екосистемах. Як кількісну характеристику для визначення
коефіцієнта трансформації угруповань ґрунтових безхребетних тварин доцільно
використати показник потоку енергії через трофічні (функціональні) групи
(Козловський, 2007).

Висновки
Отже, результати дослідження загальних закономірностей змін функціональної
організації всього угруповання ґрунтових безхребетних тварин будуть відповідними
до змін фітонематодних угруповань. Тобто, на підставі змін функціональної
організації фітонематодних угруповань можна робити припущення щодо загальних
змін усього угруповання безхребетних тварин ґрунту. Використання круглих червів як
модельної групи ґрунтових організмів для оцінки загальних змін угруповань
ґрунтових безхребетних тварин створює нові можливості для швидкого й достовірного
оцінювання функціональної організації загального угруповання безхребетних ґрунту.
Такі біоіндикаційні дослідження доцільно проводити як у ґрунті, так і підстилці, яка є
невід’ємним компонентом лісових фітоценозів та слугує незамінним біотопом для
представників мікро-, мезофауни, та ін. Слід зауважити, що для вторинних і первинних