Page 147 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

144 Мєдвєдєва І. В.,, Козловський М. П., Кагало О. О., Венґжин E.

значення. Оскільки на основі порівняння первинних нематодних комплексів з
угрупованнями похідних екосистем можна встановити причини їх змін під впливом
різноманітних антропогенних чинників. Також це відкриває перспективи у з’ясуванні
механізмів підтримання стійкості екосистем, встановлення допустимих меж
антропогенного навантаження на природні екосистеми (Риклефс, 1979).
Згідно з результатами наших досліджень, проведених у Карпатському регіоні у 2014-
2015 рр., для угруповання нематод у штучно створених на місці мішаних лісів
монодомінантних насадженнях характерне значно менше видове різноманіття, ніж у
корінних природних лісах. У вторинних лісах зі зміною породного складу деревостанів
домінантною групою виступили рослиноїдні та грибоїдні групи нематод, а найменша
частка належала бактероїдним і хижим, на відміну від умовно первинних лісів, де
домінантними є бактероїдні та хижі. Такі зміни у співвідношенні чисельності різних
трофічних груп вказують на подальші проблеми стійкості штучно створених монокультур
смереки та деградації цих екосистем загалом (Козловський, Мєдвєдєва, 2017).
У вторинних екосистемах також спостерігається зменшення рівня
полідомінантності окремих таксономічних і трофічних груп зі значним збільшенням
споживання енергії рослиноїдними видами. Перерозподіл використання енергії в
угрупованнях ґрунтових нематод на користь фітофагів указує на принципову зміну
використання енергії в екосистемах загалом (Козловський, 2009).
Отже, зі зміною едифікаторної породи спостерігаються зміни видового складу
нематод та співвідношення їх трофічних груп. Загалом відбуваються істотні зміни всіх
параметрів первинних нематодних комплексів. Переважно фітофаги тут представлені
більш патогенними для деревних порід видами. Вони можуть споживати понад
половину енергії, використаної цілим нематодним угрупованням. Таким чином, у
похідних екосистемах формуються фітопатогенні комплекси, що свідчить про
порушення природних механізмів регуляції чисельності фітогельмінтів.
Основні відмінності виявляються у тому, що в мішаному буковому лісі у декілька
разів більша частка хижих видів нематод, а у формуванні угруповання домінантну
роль відіграє трофічна група бактеріоїдних видів, тоді як у ялинниках домінують
рослиноїдні та грибоїдні групи нематод. У заселенні ґрунту досліджених екосистем
також існують спільні закономірності та відмінності. В усіх лісових екосистемах
найбільш заселений нематодами верхній шар ґрунту, а з глибиною їх чисельність
зменшується. У штучно створених ялинниках спостерігалося домінування
рослиноїдних видів у всіх шарах ґрунту. Меншу частину нематодного угруповання
становили грибоїдні, а найменші частки відповідали бактероїдним та хижим
представникам. Такі співвідношення між трофічними групами у вторинних лісах
свідчать про деградаційний стан цих екосистем. Отже, угруповання ґрунтових нематод
у ялинниках є, фактично, ендогенними чинниками руйнування цих екосистем
(Мєдвєдєва, Козловський, 2022).
Біоіндикація санітарного стану лісових екосистем за функціональною організацією
нематодних угруповань передбачає такі методики. Для визначення видової
приналежності окремих представників нематофауни використовують індекси Де Мана
(De Man, 1884), вимірюючи співвідношення частин тіла ми отримуємо показники для
формули, що дозволяє визначити особину до виду:
L – загальна довжина тіла;
а – відношення довжини до максимальної ширини;