Page 146 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.143-150

УДК 574.34

1
2
1
Мєдвєдєва І.В. , Козловський М. П.¹ , Кагало О.О. , Венґжин E.

БІОІНДИКАЦІЙНА РОЛЬ ФІТОНЕМАТОДНИХ УГРУПОВАНЬ В ОЦІНЦІ
СТАНУ ТРАНСФОРМОВАНОСТІ ВТОРИННИХ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ

Методика оцінки стану наземних екосистем з використанням діагностичних властивостей
ґрунтової мікрофауни залишається недооціненою у сучасній українській науці. Ми опрацювали
велику кількість іноземної та вітчизняної літератури щоб показати в цій оглядовій статті
значення цього аспекту моніторингу природних екосистем. На підставі результатів власних
досліджень показано яких результатів можна досягнути, використовуючи біоіндикаційні
властивості такої групи організмів, як фітонематоди. Також описано основні принципи та
методики якими необхідно користуватися, зокрема використовуючи функціональні
характеристики фітонематодних комплексів. Для оцінки стану екосистем найціннішою є
інформація про організми для яких характерне поширення на значній території, а також
мають велику щільність популяцій та відіграють значну роль у функціонуванні екосистем і
здатні швидко реагувати на зміни середовища. Власне такі організми й можуть вважатися
біоіндикаторами. Ця група організмів є чутливою до природної чи антропогенної
трансформації довкілля і здатна відповідати на неї зміною власної чисельності, поширення чи
співвідношення певних характеристик. Тому використання ґрунтових тварин із окремих
таксономічних груп в якості біоіндикаторів має давні традиції. Угруповання ґрунтових
безхребетних є невід’ємним структурним компонентом природних екосистем, який разом з
іншими забезпечує їм стабільний розвиток і стійкість. Оцінка функціональної ролі ґрунтової
фауни в екосистемі передбачає встановлення структурно-функціональної організації різних
груп ґрунтових безхребетних, які відрізняються одні від одних як морфологією, так і
функціональним значенням в екосистемі й впливом на ґрунтотворні процеси. Використання
ґрунтових нематод як біоіндикаторів перспективне для оцінювання санітарного стану лісової
екосистеми за показником використання енергії трофічними групами нематод, а також для
біоіндикації якості ґрунту за показником відносного співвідношення перзистентів і
колонізаторів. Зоологічний метод діагностики ґрунтів постав як окремий науковий напрямок
завдяки працям М.С. Гілярова. Цей метод базується на наявності певних видів безхребетних
тварин у ґрунті і на аналізі структури їхніх угруповань. Пізніше він знайшов практичне
застосування і в дослідженнях лісових екосистем. Отже, нематоди є ефективною модельною
групою для опосередкованої оцінки стану зооценозу.
Ключові слова: фітонематодний комплекс, вторинні ліси, умовно первинна екосистема,
біоіндикаційні властивості, трофічні групи, антропогенне навантаження.

Про перевагу ґрунтових нематод, як модельної групи біоіндикаторів цілого
ґрунтового угруповання безхребетних тварин, свідчить те, що вони належать до
первинноводяних організмів і заселяють не всю товщу ґрунту, а концентруються в
ділянках плівкової та капілярної води. Це дає їм змогу співіснувати з іншими
ґрунтовими безхребетними, проте використовувати доступні тільки їм топічні й
трофічні екологічні ніші. Крім цього, на відміну від інших, таксономічно споріднених
груп, вони представлені різними трофічними групами, а саме: сапрофагами,
фітофагами й хижаками.
Детальне вивчення структурно-функціональної організації нематодних угруповань
ґрунту та підстилки у первинних біогеоценозах має велике пізнавальне й прикладне