Page 225 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

222 Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В.

Вид Козулька альпійська – Rosalia alpina (Linnaeus, 1758). LAT: лат. alpina – альпійська.
УКР: альпійська – від Альпи, гірська система у Центральній Європі. Інші вернакулярні назви:
козулька скальна, козулька альпійська (Щоголів, Паночіні, 1928); вусач альпійський буковий
(Розалія) (Загайкевич, 1958); Розалія альпійська, вусач альпійський (Червона книга…, 1980,
1994, 2009; Бартенев, 2009); вусач-Розалія альпійська (Заморока, 2012).
Триба Тлустошийцеві* – Trachyderini Dupont, 1836. LAT: гр. τραχύς+δέρις – тлуста (товста)
шия. УКР: тлустошийцеві – від тлуста шия; від гіпертрофованої масивної передньоспинки.
Коментар: типовий рід триби – тлустошийка* (Trachyderes Dalman in Schönherr, 1817)
розповсюджений у неотропіках і у фавні України відсутній.
Рід Червонокрил – Purpuricenus Dejean, 1821. LAT: лат. purpura – пурпур. УКР:
червонокрил – від червоні крила; назва пов’язана із забарвленням надкриль імаґо. Інші
вернакулярні назви: багрушка (Верхратський, 1869; Щоголів, 1919-1920); вусач червононадкрил
(Загайкевич, 1961); вусач-червонокрил, вусач червононадкрилий (Бартенев, 2009). Коментар: у
назві червононадкрил наявний збіг трьох приглосних -дкр-, що ускладнює вимову, тому
пропонуємо до використання спрощену назву – червонокрил.
Червонокрил Келерів – Purpuricenus kaehleri (Linnaeus, 1758). LAT: лат. kaehleri – на честь
пана Келера (Kaehler). УКР: Келерів – від Келер. Інші вернакулярні назви: багрушка Келера
(Верхратський, 1869; Щоголів, 1919-1920); вусач червононадкрил Келера (Загайкевич, 1961);
вусач-червонокрил Келлера, вусач червононадкрилий Келера (Бартенев, 2009); вусач-
червонокрил Келлера (Червона книга…, 1994; 2009). Коментар: у ІІ і ІІІ виданнях ЧКУ (Червона
книга…, 1994; 2009) допущено орфографічну помилку при транслітерації прізвища Kaehler:
подано «Келлера» замість «Келера».
Вид Червонокрил будський* – Purpuricenus budensis (Götz, 1783). LAT: лат. budensis – на
честь західної частини міста Будапешту – Буди. УКР: будський – від Буда.
Вид Червонокрил круглошиїй* – Purpuricenus globulicollis Dejean, 1839. LAT: лат.
globulus+collare – круглий комір. УКР: круглошиїй – від кругла шия.
Рід Червінчик* – Anoplistes Audinet-Serville, 1833. LAT: гр. α+ ὁπλιστὴς – беззбройний. УКР:
червінчик – від червоний; від забарвлення надкриль імаґо.
Вид Червінчик чингиловий* – Anoplistes halodendri (Pallas, 1776). LAT: лат. halodendri –
від назви чагарника чингилу (Halimodendron halodendron Pall.). УКР: чингиловий – від чингил.
Триба Красобарвицеві* – Callichromatini Blanchard, 1845. LAT: гр. κάλλοσ+χρώμα –
красивий колір, гарна барва. УКР: красобарвицеві – від красна барва, гарна барва. Коментар:
типовий рід триби – красобарвиця* (Callichroma Latreille, 1816) у фавні України відсутній.
Рід Пижмиця – Aromia Audinet-Serville, 1833. LAT: гр. ἄρωμα – запах, аромат. УКР:
пижмиця – від пижмо, тут у розумінні красива; традиційна українська назва. Інші вернакулярні
назви: пижмак, табачник, верб'янка, пахущик (Щоголів, 1919-1920; Щоголів, Паночіні, 1928).
Вид Пижмиця пахуча – Aromia moschata (Linnaeus, 1758). LAT: гр. μόσχος – мускус. УКР:
пахуча – від пахнути, мати приємний запах; від пахучих захисних виділень імаґо; традиційна
українська назва. Інші вернакулярні назви: козак пахущик (Верхратський, 1869б); табачник,
пахущик вербовий (Верхратський, 1906); козак пахущик, верб'янка, козулька пижм'ячка,
пахущик вербовий (Щоголів, 1919-1920); пижмак пахущий, козак пахущик, козулька пижм'ячка,
пахущик вербовий (Щоголів, Паночіні, 1928); вусач пижмовий вербовий (Загайкевич, 1958);
вусач мускусний (Червона книга…, 2009; Бартенев, 2009; Кравченко, Кравченко, 2009; Червона
книга…, 2011); вусач-пахучий мускусний (Заморока, 2012). Коментар: вусач мускусний –
росіянізм (Щоголів, 1919-1920): «рос. Мускусникъ, Мускусный усачъ». Заміщення відбулось
через внесення виду до ІІ і ІІІ видань ЧКУ (Червона книга…, 1994; 2009) під назвою «Вусач
мускусний».
Триба Тендітницеві* – Graciliini Mulsant, 1839.
Рід Сокирець* – Axinopalpis Dejean, 1835. LAT: гр. ἀξίνη + лат. palpus – сокира+мацальце.
УКР: сокирець – від сокира; від сокироподібної форми губних і щелепових мацалець у імаґо.
Вид Сокирець стрункий – Axinopalpis gracilis (Krynicki, 1832). LAT: лат. gracilis –
стрункий, витончений, тендітний. УКР: стрункий – від струна; від вузького тіла імаґо. Інші
вернакулярні назви: вусач стрункий (Загайкевич, 1961); вусач стрункий (Бартенев, 2009).