Page 224 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури … 221

Вид Кізка золотиста* – Stromatium auratum (Böber, 1793). LAT: лат. auratum –
позолочений. УКР: золотиста – від золото. Інші вернакулярні назви: Вусач рудий домовий
(Бартенев, 2009). Коментар: видовий епітет домовий є росіянізмом, утвореним від домовой.
Триба Козакцеві* – Cerambycini Latreille, 1804. Етимологія: див. Cerambyx. Інші
вернакулярні назви: Скрипуни, Козаки (Щоголів, Паночіні, 1928).
Рід Козак – Cerambyx Linnaeus, 1758. LAT: гр. κεράμϐυξ – довгоріг. УКР: козак; традиційна
українська назва. Інші вернакулярні назви: козака, козачок, деревач (Верхратський, 1864); козак
(Верхратський, 1869); козака, гудак, гудачок (Верхратський, 1909); гудак, деревач, скрипун,
козачок, козуля (Словарь…, 1907-1909); скрипун, козак, козака, козачок, деревач, гудак,
гудачок, козуля (Щоголів, 1919-1920; Щоголів, Паночіні, 1928); жук-вусач (Маркевич, Татарко,
1983); вусач дубовий (Заморока, 2010).
Вид Козак велетенський – Cerambyx cerdo Linnaeus, 1758. LAT: гр. κέρδων – ремісник,
заробіток. УКР: велетенський – від велетень, величезного зросту і сили людина; тут асоціація із
розмірами імаґо. Інші вернакулярні назви: коровиця рогата (Верхратський, 1964); козак
велетень, козулька велика, коровиця рогата (Щоголів, 1919-1920); скрипун велетень, козак
велетень, козулька велика (Щоголів, Паночіні, 1928); великий дубовий скрипун (Руднєв, 1935);
вусач дубовий великий (Загайкевич, 1958; Заморока, 2012; Червона книга…, 2009; Заморока та
ін., 2017); вусач великий дубовий західний (Червона книга…, 1994); вусач великий дубовий
(Бартенев, 2009). Коментар: козак велетень – традиційна назва (Щоголів, 1919-1920; Щоголів,
Паночіні, 1928). Руднєв (1935) запропонував назву великий дубовий скрипун. Загайкевич (1959)
трансформував цю назву у вусач великий дубовий шляхом уподібнення до російського «усач».
Подальше закріплення відбулось завдяки включенню C. cerdo до Червоної книги України (1994,
2009) під зросійщеною назвою вусач великий дубовий (усач большой дубовый) з перенесенням
безпосередньо із Червоної книги СРСР (1984: 255), де вид був вказаним лише для території
України. Повернення до національної назви Козак велетенський є достатньо вмотивованим із
погляду тяглості традиції творення української наукової номенклатури.
Вид Козак Веленсів* – Cerambyx welensii Kuester, 1846. LAT: лат. welensii – на честь пана
Веленса (Welens). УКР: Веленсів – від Веленс.
Вид Козак гетьманський* – Cerambyx dux (Faldermann, 1837). LAT: лат. dux – лідер, князь,
полководець. УКР: гетьманський – від гетьман, тут адаптований переклад латинського dux
відповідно до української традиції означення лідера і полководця у середньовіччі.
Вид Козак крутивусий* – Cerambyx nodulosus Germar, 1817. LAT: лат. nodulosus –
вузлуватий, закручений вузлом. УКР: крутивусий – від закручені вуса; для виду притаманні
сильно вузлуваті, роздуті 1, 3, 4 та 5-й членики антен.
Вид Козак сердюків* – Cerambyx miles Bonelli, 1823. LAT: лат. miles – солдат, піхотинець.
УКР: сердюків – від сердюк, тут адаптований переклад латинського miles відповідно до
української традиції означення піхотинця козацького війська.
Вид Козак малий – Cerambyx scopolii Fuesslins, 1775. LAT: лат. scopolii – на честь
натураліста Джованні Антоніо Скополі (Giovanni Antonio Scopoli). УКР: малий – найменший із
видів роду, традиційна назва. Інші вернакулярні назви: вусач дубовий малий (Загайкевич, 1958;
Заморока, 2010); вусач малий дубовий (Бартенев, 2009); вусач-дубовий малий (Заморока, 2012).
Триба Бунчужницеві* – Compsocerini Thomson, 1864. LAT: гр. κομψὸς+κέρας – вишукані
роги. УКР: бунчужницеві, Бунчужниця – від бунчук – булава із китицею кінського волосся;
більшість видів триби мають на одному чи декількох члениках антен густі довгі волосяні китиці,
які нагадують бунчук. Коментар: типовий рід триби – бунчужниця* (Compsocerus Lacordaire,
1830) розповсюджений у неотропіках і у фавні України відсутній.
Рід Козулька – Rosalia Audinet-Serville, 1833. LAT: лат. Rosalia – жіноче ім'я Розалія. УКР:
козулька – зменшувальне від козуля, гірська коза, сарна; збереження традиційної української
назви. Інші вернакулярні назви: козулька (Щоголів, Паночіні, 1928). Коментар: Щоголів і
Паночіні (1928) вжили назву козулька до означення 5-ти родів у підродині Козакових: Cerambyx,
Rosalia, Aromia, Plagionotus та Clytus. Пропонується закріпити родову назву козулька лише за
Rosalia.