Page 223 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

220 Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В.

українських назв, викладені у першій частині нашого дослідження (Заморока, 2022),
тут подані у скороченому вигляді.
1.1. Назва родини – присвійний прикметник, утворений додавання суфіксу -ов-.
1.2. Назви підродин – присвійні прикметники, утворені від назв типових родів
додаванням суфіксів -ов- / -ев-.
1.3. Назви триб, надтриб і підтриб – присвійні прикметники, утворені від назв
типових родів шляхом додавання до кореня слова суфіксу -цев- та закінчення -і.
1.4. Назви родів – це іменники у називному відмінку відповідного роду,
представлені у формі простого або складного слова без дефісу.
1.5. Назви видів – біномени: іменник + прикметник.
1.6. Видові / підвидові епітети від прізвищ / імен людей – присвійні прикметники:
1) для твердої групи – додаванням суфіксів -ів- / -ов-; 2) для м'якої та мішаної груп – -
ів- / -ев-; 3) при закінченні твірної основи на -й – -їв- / -єв-; 4) родовий відмінок
використовували при закінченнях -ов, - ев, -єв, -ий.
1.7. Прикметники від топонімів утворювали додаванням суфіксу -ськ-.
1.8. Подвоєння літер – лише у похідних від імен людей; від топонімів – ні.
1.9. Транслітерація назв із латини була виключена цілковито.
1.10. Використовували адаптований переклад з латини або асоціативні назви при
створенні нових. Доцільність таких пропозицій обґрунтована у кожному окремому
випадку.
1.11. Традиційна, найдавніша або найпоширеніша українська назви – пріоритетні.
1.12. Непридатними визначені назви: російсько-, польсько-, латинського
походжень.
Назви, що запропоновані вперше, позначені зірочкою (*).

Результати досліджень

Підродина Козакові* – Cerambycinae Latreille, 1802. Етимологія: див. Cerambyx. Інші
вернакулярні назви: скрипунні (Щоголів, Паночіні, 1928).
Триба Вечірницеві* – Hesperophanini Mulsant, 1839. Етимологія: див. Hesperophanes.
Рід Вечірниця* – Hesperophanes Dejean, 1835. LAT: гр. έσπερα+ φανός – вечірня поява. УКР:
вечірниця – від вечір; жуки вилітають у присмерку.
Вид Вечірниця шовкова* – Hesperophanes sericeus (Fabricius, 1787). LAT: лат. sericeus –
шовковий. УКР: шовкова – від шовк; тіло із шовковистим волосяним вкриттям.
Рід Волосяник* – Trichoferus Wollaston, 1854. LAT: гр. τριχός + лат. ferus – волосоносний.
УКР: Волосяник – від волосся. Інші вернакулярні назви: трихофер (Маркевич, Татарко, 1983).
Вид Волосяник оксамитовий* – Trichoferus holosericeus Rossi, 1790. LAT: лат. holoserica
– оксамит. УКР: оксамитовий – від оксамит; тіло із шовковистим волосяним вкриттям. Інші
вернакулярні назви: трихоферус оксамитовий (Заморока, 2009).
Вид Волосяник оперезаний* – Trichoferus fasciculatus (Faldermann, 1837). LAT: лат.
fasciculatus – оперезаний. УКР: оперезаний – від оперізувати, обв'язувати поясом.
Вид Волосяник сірий* – Trichoferus griseus (Fabricius, 1792). LAT: лат. griseo – сірий. УКР:
сірий. Інші вернакулярні назви: трихофер волосатий (Маркевич, Татарко, 1983).
Вид Волосяник світлий – Trichoferus pallidus (Olivier, 1790). LAT: лат. pallidus – блідий,
світлуватий. УКР: світлий. Інші вернакулярні назви: трихофер світлий (Заморока, 2010).
Вид Волосяник польовий* – Trichoferus campestris (Faldermann, 1835). LAT: лат. campestris
– рівнинний, польовий. УКР: польовий – від поле. Інші вернакулярні назви: трихоферус
польовий (Заморока, 2009); трихофер польовий (Заморока, 2010).
Рід Кізка* – Stromatium Audinet-Serville, 1834. LAT: гр. στρωμάτιον – килимок. УКР: кізка –
зменшувальне від коза; від форми вусиків, що нагадують роги кози.