Page 223 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 223

220                 Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В.

                                   українських назв, викладені у першій частині нашого дослідження (Заморока, 2022),
                                   тут подані у скороченому вигляді.
                                      1.1. Назва родини – присвійний прикметник, утворений додавання суфіксу -ов-.
                                      1.2.  Назви  підродин  –  присвійні  прикметники,  утворені  від  назв  типових  родів
                                   додаванням суфіксів -ов- / -ев-.
                                      1.3.  Назви  триб,  надтриб  і  підтриб  –  присвійні  прикметники,  утворені  від  назв
                                   типових родів шляхом додавання до кореня слова суфіксу -цев- та закінчення -і.
                                      1.4.  Назви  родів  –  це  іменники  у  називному  відмінку  відповідного  роду,
                                   представлені у формі простого або складного слова без дефісу.
                                      1.5. Назви видів – біномени: іменник + прикметник.
                                      1.6. Видові / підвидові епітети від прізвищ / імен людей – присвійні прикметники:
                                   1) для твердої групи – додаванням суфіксів -ів- / -ов-; 2) для м'якої та мішаної груп – -
                                   ів-  /  -ев-;  3)  при  закінченні  твірної  основи  на  -й  –  -їв-  /  -єв-;  4)  родовий  відмінок
                                   використовували при закінченнях -ов, - ев, -єв, -ий.
                                      1.7. Прикметники від топонімів утворювали додаванням суфіксу -ськ-.
                                      1.8. Подвоєння літер – лише у похідних від імен людей; від топонімів – ні.
                                      1.9. Транслітерація назв із латини була виключена цілковито.
                                      1.10. Використовували адаптований переклад з латини або асоціативні назви при
                                   створенні  нових.  Доцільність  таких  пропозицій  обґрунтована  у  кожному  окремому
                                   випадку.
                                      1.11. Традиційна, найдавніша або найпоширеніша українська назви – пріоритетні.
                                      1.12.  Непридатними  визначені  назви:  російсько-,  польсько-,  латинського
                                   походжень.
                                      Назви, що запропоновані вперше, позначені зірочкою (*).

                                      Результати досліджень

                                      Підродина  Козакові*  –  Cerambycinae  Latreille,  1802.  Етимологія:  див.  Cerambyx.  Інші
                                   вернакулярні назви: скрипунні (Щоголів, Паночіні, 1928).
                                      Триба Вечірницеві* – Hesperophanini Mulsant, 1839. Етимологія: див. Hesperophanes.
                                      Рід Вечірниця* – Hesperophanes Dejean, 1835. LAT: гр. έσπερα+ φανός – вечірня поява. УКР:
                                   вечірниця – від вечір; жуки вилітають у присмерку.
                                      Вид Вечірниця шовкова* – Hesperophanes sericeus (Fabricius, 1787). LAT: лат. sericeus –
                                   шовковий. УКР: шовкова – від шовк; тіло із шовковистим волосяним вкриттям.
                                      Рід Волосяник* – Trichoferus Wollaston, 1854. LAT: гр. τριχός + лат. ferus – волосоносний.
                                   УКР: Волосяник – від волосся. Інші вернакулярні назви: трихофер (Маркевич, Татарко, 1983).
                                      Вид Волосяник оксамитовий* – Trichoferus holosericeus Rossi, 1790. LAT: лат. holoserica
                                   – оксамит. УКР: оксамитовий – від оксамит; тіло із шовковистим волосяним вкриттям. Інші
                                   вернакулярні назви: трихоферус оксамитовий (Заморока, 2009).
                                      Вид  Волосяник  оперезаний*  –  Trichoferus  fasciculatus  (Faldermann,  1837).  LAT:  лат.
                                   fasciculatus – оперезаний. УКР: оперезаний – від оперізувати, обв'язувати поясом.
                                      Вид Волосяник сірий* – Trichoferus griseus (Fabricius, 1792). LAT: лат. griseo – сірий. УКР:
                                   сірий. Інші вернакулярні назви: трихофер волосатий (Маркевич, Татарко, 1983).
                                      Вид Волосяник світлий – Trichoferus pallidus (Olivier, 1790). LAT: лат. pallidus – блідий,
                                   світлуватий. УКР: світлий. Інші вернакулярні назви: трихофер світлий (Заморока, 2010).
                                      Вид Волосяник польовий* – Trichoferus campestris (Faldermann, 1835). LAT: лат. campestris
                                   –  рівнинний,  польовий.  УКР:  польовий  –  від  поле.  Інші  вернакулярні  назви:  трихоферус
                                   польовий (Заморока, 2009); трихофер польовий (Заморока, 2010).
                                      Рід Кізка* – Stromatium Audinet-Serville, 1834. LAT: гр. στρωμάτιον – килимок. УКР: кізка –
                                   зменшувальне від коза; від форми вусиків, що нагадують роги кози.
   218   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228