Page 31 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 31

30                            Загороднюк І.В.

                                   знайти, попри численні запити на розшук протягом 1947-1956 рр. (справа № 06121 в
                                   КДБ).
                                      З важливих фрагментів, показаних на рис. 8, зазначу три: • «Три зображення були
                                   знищені наслідками війни.» (с. 138), • «виправдано створити для цього спеціальний
                                   підвид, який отримує назву Citellus suslica volhynensis subsp. nov. Тип для цього нового
                                   підвиду  –  самець  №  3493,  який  зберігається  разом  з  ще  23  екземплярами  з  Олики
                                   (Волинь)  у  колекції  шкірок  Інституту  захисту  рослин  та  шкодочинних  тварин  у
                                   Познані.» (с. 139), • «Ця робота виконана в Інституті хвороб рослин і шкодочинних
                                   тварин в Познані, який очолював професор Д. Янке.» (с. 140).
                                      Тут, у Познані М. Шарлемань (як і в Києві, «Е. Шарлеман», на німецький манер) був
                                   вже  не  директором,  а  керівником  групи  (рис.  4).  Він  вів  тут  активну  наукову  та
                                   просвітницьку роботу (напр.: [23]), публікував і свої давні доробки, зокрема про бобрів
                                   в Україні – це друге велика стаття, підготовлена Шарлеманем під час війни [36].

                                      Порівняння типів

                                      Стаття М. Шарлеманя про ховрахів залишилася поза увагою систематиків, попри
                                   те, що містить опис нового таксону. Що виправляється тут. Порівняння двох записів у
                                   стандартному форматі їх наведення таке:

                                      1946. Citellus suslica volhynensis Reshetnik [25: 25]. Типове знаходище: смт Олики
                                   Волинської  області.  Типовий  зразок:  № 2246  (3510),  0.09.1940.  Типова  серія:
                                   14 паратипів.  Місце  збереження:  Національний  науково-природничий  музей  НАН
                                   України (Київ) [4: 118].

                                      1952.  Citellus  suslica  volhynensis  Scharlemann  [35:  139].  Типове  знаходище:  смт
                                   Олики  Волинської  області.  Типовий  зразок:  № 3493;  Типова  серія:  23  екз.;  Місце
                                   збереження:  Колекція  шкірок  в  Інституті  захисту  рослин  та  шкідників  тварин  у
                                   Познані  (нині  загибла).  Зразок  «№  2207/132  (3493),  ♂,  шкурка,  череп.  Олика
                                   Волинської обл., 9.09.1940, leg. Решетник» записаний в типовій серії Citellus suslica
                                   volhynensis Reshetnik 1946 як один з 14 паратипів [4: 119].

                                      (Щодо  зразків  №  2207  та  № 3493.  У  базі  даних  теріологічної  колекції  відділу
                                   зоології  ННПМ  під  № 2207,  окрім  ховраха  з  Олик,  зберігається  також  спиртовий
                                   зразок Crocidura leucodon з Молдови (с. Злоти, leg. Браунер, 18.06.1913), а під № 3493
                                   зберігається тушка Sylvaemus flavicollis з Чернівецької обл. (с. Черновка, leg. Горбик,
                                   13.08.1947). Очевидно, що в описах обох дослідників використано іншу нумерацію,
                                   нині втрачену (такі записи збереглися на етикетках).)

                                      Порівняння цих описів свідчить, що автори мали в розпорядженні одні й ті самі
                                   матеріали, для яких вжили одні й ті самі назви. Назва, запропонована Шарлеманем, є
                                   синонімом (ще й омонімом) до назви Решетник. Понад те, очевидно, що фактично це
                                   був передрук матеріалів. Якщо порівнювати виявлені збіги з фактами, наведеними у
                                   спогадах М. Шарлеманя та показах Є. Решетник (на допитах в КДБ), то стає ясно, що
                                   це все ті самі матеріали.
                                      З  протоколів  допиту  Решетник  (напр.  27.04.1951)  слідує,  що  тему  «Екологія
                                   ховрахів» доручено їй директором ІЗР М. Шарлеманем, виходячи з її досвіду та теми
                                   її  довоєнних  досліджень  –  «Ховрахи  України».  Він  був  куратором  і  загальним
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36