Page 34 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Ховрахи війни: історія зоологічних досліджень та колекцій … 33

повернення з Німеччини і просив, щоб мати поручилася.... [Його] заслугою було
повернення бібліотеки, яку вивіз Шедель. ... Шарлемань виїхав не сам, а з Шеделем і
бібліотекою. ... Шедель був доктором зоології, і точно хотів собі ті книжки (було
багато цінних давніх і недавніх книжок німецькою й англійською мовами)».
Познаньські матеріали

Матеріали Інституту захисту рослин – колекції, книги, документи – підлягали
вивезенню як трофеї на директивному рівні [16]. Проте був і власний інтерес.
Наприклад, Шедль підготував на вивіз значну частину бібліотеки, яку ІЗР успадкував
від Інституту зоології, а той у свою чергу від Зообіну, який у свою чергу від Зоомузею
та УНТ. Тобто, бібліотека була потужною і мала як стародруки, так і чимало сучасної
літератури, зокрема й іноземної. У звіті з підсумками переобліку матеріальних
цінностей АН УРСР та збитків у розділі «інститут зоології» відзначено: «Бібліотека
Інституту вивезена більше як наполовину (вивезено 6600 кн.), причому особливо
пошкоджені комплекти періодичних видань, з яких частину вивезено зовсім» [17: 231].
Ясно, що мова не тільки про інтерес Шедля.
Те саме стосувалося колекцій. Звісно, С. Парамонов не мав наміру залишатися і
підготував значну частину своїх колекцій (фактично все, окрім вивезеного до Уфи при
евакуації ІЗАН) для вивозу. Вони врешті опинилися в Німеччині і там зберігаються
дотепер. Залишається дивом щаслива доля колекцій Шелюжка: разом з іншим майном
восени 1943 р. вони були вивезені до Кенігсбергу (де відтоді працював Шелюжко),
проте після чергового наступу радянських військ готувалися до вивозу в Мюнхен, але
вагони з колекціями потрапили до зони радянської окупації, були відігнані під Москву
і врешті за участі колег-зоологів колекції було повернуто до Києва [20] (М. Шарлемань
подавав факт повернення як власну заслугу: «Из Кенигсберга Л. Шелюжко убежал
далее, в Западную Германию, а коллекции, им самим ранее подаренные, я возвратил,
сберегши их в оккупации, и привез их назад в Киев из Германии в 1946 г.» [32: 687]).
Варто зауважити, що це їх врешті й врятувало, бо Зоологічний музей університету
згорів, як і весь Червоний корпус.
В «Історії НАНУ» за 1941-1945 рр. в аналітичній частині (с. 32) про колекції й ІЗР
є така інформація: «Колекції Музею зоології вивезено до Кракова у Східний інститут.
Інститути, підпорядковані Спеціальній групі сільськогосподарських досліджень, були
перевезені до Познані та Одеси». Про Краків нічого достеменно не відомо [В
оперативному звіті Райхскомісара України Е. Коха від 13.11.1943 вказано, що
«Колекції доісторичних експонатів передано до Східного інституту в Кракові» [21:
587]; напевно мова про зібрання палеонтологічного музею, що нині у складі ННПМ.
Разом із трогонтерієм.]. А от щодо Познані – так, саме туди був евакуйований ІЗР
разом з усіма трофеями й на чолі з Шарлеманем.
Обсяг вивезених зоологічних колекцій описували так: «Німці ... вивезли всі фондові
колекції Зоологічного музею. Взято одних наукових шкірок по птахам до 20 тисяч
екземплярів, тисячі примірників по ссавцям. Ці зазначені наукові матеріали містились
в 128 спеціальних шафах, які були без спеціальної упаковки відправлені на Познань. По-
варварськи були вивезені сотні тисяч екземплярів бабочок в 17 шафах. Понад 100
тисяч примірників мурашок, колекція, зібрана відомим мірмікологом проф. [В. О.]
Караваєвим, вивезена цілком. Всі ватні збори по комахах – 4 шафи, колекція по
[па]укам проф. [О. Г.] Лебедєва – 2 шафи. Взагалі треба сказати, що вивезено