Page 26 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Ховрахи війни: історія зоологічних досліджень та колекцій … 25

Задачі і діяльність ІЗР

Реконструкцію поточних задач, як не раз проводив подібне й автор та мої колеги,
найлегше і найефективніше проводити на основі аналізу наукової продукції, надто
наукових публікацій (напр.: [5, 6, 14]). Особливостями життя й роботи науковців в
умовах Райхскомісаріату Україна були виключно прикладна значимість досліджень і
відсутність будь-яких часописів і задач звітуватися публікаціями. Були лише окремі
публікації в регіональній пресі, зокрема в газетах «Нове Українське слово» та «Нова
доба» (напр. [10, 23]). Проте інколи випливають цінні документи й факти.
У монографії О. Корзуб [12] зазначено, що «уривчаста, але надзвичайно важлива
інформація про діяльність Українського (крайового) інституту захисту рослин та
боротьби зі шкідниками, утвореного на базі Інституту зоології АН УРСР в 1941 р.,
знайдена у документах фонду Р-421 «Сільськогосподарська Українська допоміжна
управа Поділля» ДАХмО». (с. 32). І далі по тексту подано цінні відомості щодо
поточної діяльності інституту [12: 228-232]. Зокрема, відмічено, що ключовими
задачами були (формулювання авторські на підставі наведених матеріалів):
1) підготовка і поширення інформаційних матеріалів про шкідників, 2) підготовки і
трансляція радіолекцій; 3) підготовка методичних посібників і протоколів обстеження
сільськогосподарських угідь на предмет зараженості шкідниками, 4) проведення
експериментів із застосуванням отрут для комах і для ховрахів, 5) аналіз біометоду
(включно з недовірою до попередніх доробок з трихограмою).
Визначною подією стала Всеукраїнську зоологічна конференція восени 1942 р.: її
проведено 17-23 жовтня за участі всіх співробітників ІЗР та низки регіональних
фахівців, разом зроблено 40 доповідей від українських науковців та три доповіді від
німецьких зоологів (О. Зоммер, К. Шедль) ([24]; цит. за: [12]). Як зазначає О. Корзуб,
«фактично українські вчені на цій конференції звітували перед німецькими
спеціалістами про масштаби науково-дослідної роботи у довоєнний час та
окреслювали перспективи подальших досліджень в питанні захисту
сільськогосподарських рослин».
Вибірково теми: «Історичний розвиток організації науково-дослідної та
оперативної роботи щодо захисту рослин» (Б. Більський), «Зоогеографічне
районування України» (С. Парамонов), «Результати використання біометоду в
боротьбі зі шкідниками» (Г. Цитович), «Листовійки України, їх систематика,
географічне розповсюдження та значення для сільського господарства»
(М. Образцов), «Розповсюдження та господарське значення шкідників лісу в Україні»
(З. Голов’янко); «Фауна полезахисних лісосмуг» (М. Грезе); «Корисні тварини в
Україні та їх охорона» (М. Шарлемань); «Сови України і їх значення в сільському та
лісовому господарстві» (В. Зубарева).
Серед важливих доробків ІЗР була й діяльність М. Теленги (відділ біометоду) з
підтримання діяльності обласних біолабораторій щодо трихограми (Дніпропетровськ,
Вінниця, Біла Церква, Умань) та подальший розвиток цієї теми (Доповідна Теленги від
24.12.1943 у кн.: [21: 608]). Задачею відділу хімметоду було випробовування низки
німецьких препаратів для боротьби з ховрахами, деякими шкідливими комахами та
хворобами рослин. Відділ прогнозування вивчав чисельність шкідників з метою
розробки прогнозу, і восени 1942 р. здійснив широкомасштабне обстеження,
відповідно до розробленої у відділі «Інструкції з осіннього обслідування ґрунтів на
зараженість шкідниками в сільському господарстві».