Page 128 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 128

Оцінка впливу рекреаційного навантаження на ґрунти лісової стежки …  127

            покриву  (менше  1%  проективного  вкриття),  який  зосереджується  на  природних
            відслоненнях  ґрунту,  головно  –  при  окоренках  дерев.  Тут  відмічено  5  видів
            мохоподібних: A. undulatum, P. formosum, P. undulatum, E. angustirete та E. striatum –
            типових лісових видів, що відзначаються відсутністю чіткої субстратної спеціалізації.
            Зазначені види  представлені високодернинною,  дендроїдною та шорсткокилимковою
            бріоекобіоморфами  (рис.  3),  що  виступають  індикаторами  eвтрофних  мезофітних
            місцевиростань [30], характерних для широколистих та мішаних лісів помірної зони.
            Зауважимо,  що  слабкий  розвиток  наземного  мохового  покриву  є  важливою
            діагностичною ознакою непорушеного лісу, у якому за нормальних умов поширення
            епігейних видів лімітовано потужними шаром підстилки [20].



                 контроль
                                                                     Висока дернина
                                                                     Дендроїд
                                                                     Шорсткий килим
                  узбіччя
                                                                     Плетиво

                    0%   10%  20%  30%  40%  50%  60%  70%  80%  90%  100%


               Рис. 3. Зміни спектра екобіоморф (%) наземних мохів під впливом рекреаційного
            навантаження.

               Інтенсивність  розвитку  наземного  мохового  покриву  зон  регульованої  рекреації
            визначається  наявністю  вільних  від  підстилки  відслонень  субстрату.  Такі  ділянки,
            особливо у крайових ділянках стежок, швидко колонізують мохи: проективне вкриття
            мохового килиму збільшується пропорційно до збільшення площі відслонень проте
            рідко коли перевищує 5% площі узбіччя. Видове різноманіття зростає вдвічі. Так, на
            узбіччі  стежок  було  зафіксовано  10  видів  мохів:  A.  undulatum,  P.  formosum,
            Plagiomnium cuspidatum (Hedw.) T. Kop., P. ellipticum (Brid.) T. Kop., P. undulatum, E.
            angustirete, Pseudoscleropodium purum (Hedw.) Fleisch., Thuidium delicatulum (Hedw.)
            Schimp., T. tamariscinum (Hedw.) Schimp., Calliergonella cuspidata (Hedw.) Loeske., які
            представлені  високодернинною,  дендроїдною,  шорсткокилимковою  та  плетивною
            бріоекобіоморфами (рис. 3). Збільшення видового багатства та розширення спектра
            життєвих форм, з одного боку, є наслідком появи вільних оселищ, з іншого – змінами
            мікрокліматичних  умов.  Зокрема,  присутність  плетивних  форм,  що  тяжіють  до
            місцевиростань помірного зволоження [30], може вказувати на деяку ксерофітизацію
            досліджених  ділянок,  головним  чином  через  збільшення  інтенсивності  інсоляції
            унаслідок розрідження намету верхніх ярусів рослинності. Відомо, що знайдені нами
            види є стійкими лише до збою середньої інтенсивності, але уникають ділянок з надто
            ущільненим  субстратом  [34].  Зафіксовані  на  маргінальних  ділянках  стежки  мохи  є
            маркерами початкових стадій рекреаційної дигресії (I-II) і належать до групи чутливих
            лісових видів [20]. На основному полотні стежки в зоні інтенсивного витоптування
            моховий покрив цілковито відсутній.
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133