Page 132 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.131-142

УДК 582.32(477)

Рагуліна М. Є., Орлов О. Л.

МОХОВА РОСЛИННІСТЬ СКЕЛЬНИХ ВИХОДІВ ЛЗ "ЧОРТОВА СКЕЛЯ"
ТА ЇЇ АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА

Проведено дослідження мохового покриву скельних виходів ЛЗ «Чортова Скеля».
Встановлено, що значне різноманіття природних умов досліджуваного об’єкту є
чинником структурно-функціональної диференціації бріоугруповань. Моховий покрив
представлений 6 еко-флористичними групами, які в різній мірі залежать від
фанерогамної рослинності, мікроклімату та підстилаючих субстратів. Складено
продромус мохової рослинності, що охоплює 4 класи, 7 союзів, 20 асоціацій (3 з яких
вважаємо зниклими) та 6 безрангових угруповань. Пануючою у моховому покриві на
досліджуваних скельних виходах є неморальна рослинність класу Neckeretea
complanatae, що представлений 4 союзами, 10 асоціаціями та 3 безранговими
угрупованнями. Встановлено, що антропогенна трансформація скельних виходів
призводить до помітних перебудов у структурі мохового покриву. Особливо значні зміни
викликає порушення щільності лісового намету над скельними виходами внаслідок
вирубування та безпосередня трансформація скель з руйнуванням гумусового прошарку.
Комплекс відслонень ЛЗ "Чортова Скеля" та пов’язана з ними низка мікрооселищ
потребують посилених комплексних заходів охорони, що мають бути спрямовані як на
збереження букового лісу, що забезпечує середовище існування для неморальної мохової
рослинності, так і скельних виходів, які підтримують регіональне різноманіття
літофільної бріобіоти.
Ключові слова: мохова рослинність, скельні виходи, антропогенна трансформація,
продромус, мікрооселища.

Лісовий заказник місцевого значення "Чортова Скеля" (49°49'44''N, 24°07'02''E)
заснований у 1984 р. на території однойменного урочища загальною площею 353 га.
Він розташований в межах Давидівського ландшафту фізико-географічного району
Розточчя (на його північному краї) [8]; адміністративно – у Личаківському р-ні
м. Львова, а саме – у його лісопарковій зоні. Заказник було створено з метою
збереження цінних букових та буково-соснових лісів. Визначальним елементом
урочища є ерозійний останець у вигляді окремих скельних відслонень на вершині
залісненого пагорба (414 м н.р.м.) та його північних стрімких схилах. Він складений
верхньотортонськими пісковиками, під якими залягають два шари літотамнієвих
вапняків, відокремлених піщаними відкладами [3].
Скелі оточені буковим лісом союзу Fagion sylvaticae класу Carpino-Fagetea
sylvaticae. Природний ландшафт урочища значно трансформовано внаслідок
видобутку будівельного каменю наприкінці XVIII – початку ХХ ст. У рельєфі скель
виразно проглядаються сліди від витісування брил, які надають стінкам каменярні
"ступінчастості". Ділянки, прилеглі до розробки каменю, вочевидь, було очищено від
дерев для покращення доступу людей та техніки. Тут збереглися лише поодинокі
екземпляри буків віком понад 100 років, решта площі зайнято трав’яною,
чагарниковою рослинністю та молодим лісом (близько 70 років). Сучасне