Page 125 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

124 Орлов О. Л., Рагуліна М. Є., Леневич О. І.

Парк, маючи всі передумови для рекреаційного розвитку своєї території з огляду
на локалізацію поблизу м. Львова та санаторно-курортної зони Моршин-Східниця-
Трускавець, характеризується її інтенсивним рекреаційним використанням.
Можливість проведення рекреаційної діяльності в Парку протягом усього року
призводить до інтенсивного використання та значного навантаження на екосистеми
[10]. Для території Парку проведено дослідження впливу рекреаційного навантаження
на фізичні, фізико-хімічні та біотичні властивості ґрунтів в межах основних лінійних
маршрутів та стежок [13, 14], проте інші аспекти впливу на лісові екосистеми цієї
території на сьогоднішній день залишаються не розкритими і потребують подальших
досліджень.
Метою роботи було вивчення впливу рекреаційного навантаження на ґрунти
лісових екосистем Парку на прикладі еколого-пізнавальної стежки "Бучина" через
оцінку мікрокліматичних параметрів повітря та ґрунту, а також структурних змін
наземного мохового покриву.

Характеристика території та методика досліджень

Еколого-пізнавальна стежка "Бучина" протяжністю 1,4 км проходить на території
Сколівського лісництва Парку на схилі північно-східної експозиції крутизною 9-15° у
межах висот 475-500 м. Стежка бере свій початок в урочищі Павлів потік біля
туристичної бази "Пролісок" (м. Сколе). Вигідне транспортне сполучення, наявність
туристичної інфраструктури, а також відведених місць для розбиття наметів сприяють
частому відвідуванню стежки туристами-рекреантами та місцевим населенням [7].
Деревний покрив обабіч стежки формують Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst.,
Fagus sylvatica L. та Acer pseudoplatanus L. Середній вік деревостанів становить 60 р.,
трапляються поодинокі екземпляри A. alba віком понад 160 р. Підріст представлений
лісотвірними породами віком 5-12 р. з проективним вкриттям (надалі ПВ) до 10-20%.
Підлісок здебільшого формує Corylus avellana L. Чагарникове вкриття зосереджене
довкола стежки і сформоване заростями Rubus hirtus Waldst. et Ness та R. idaeus L.
Трав’яний покрив розвинутий слабко (5-7% ПВ) та представлений головно Athyrium
filix-femina (L.) Roth ex Mert., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Oxalis acetosella L.),
Galeobdolon luteum Huds., Geranium robertianum L., Carex digitata L., Luzula pilosa (L.)
Willd., Aposeris foetida (L.) Less., Salvia glutinosa L. Моховий покрив пообіч стежки
розвинений слабко (ПВ до 1%) та представлений типовими лісовими видами: Atrichum
undulatum (Hedw.) P. Beauv., Polytrichum formosum Hedw., Plagiomnium undulatum
(Hedw.) T. Kop., Eurhynchium angustirete (Broth.) T. Kop. та Eurhynchium striatum
(Hedw.) Schimp. Лісова підстилка наявна на 98% маршруту і тільки на окремих його
ділянках з крутизною понад 25° фрагментарно відсутня. На ділянках стежки з
увігнутою поверхнею потужність підстилки становить 1,3-2,5 см. В основному її
формують підгоризонти L та F+H, причому потужність останнього горизонту може
становити 50-70% від загальної потужності підстилки. Тривале та часте втоптування
лісової підстилки у верхній гумусово-акумулятивний горизонт призводить до
перезволоження Н горизонту, а відповідно і виникнення процесів оглеєння. Загалом
візуально поверхня стежки не пошкоджена. Ґрунтовий покрив сформований бурими
гірсько-лісовими, легкосуглинковими ґрунтами на елювіально-делювіальних
відкладах карпатського флішу з домінуванням пісковиків.