Page 126 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Оцінка впливу рекреаційного навантаження на ґрунти лісової стежки … 125

Для оцінки впливу рекреаційного навантаження було закладено поперечний
трансект у зоні максимальної ширини стежки, що протягся в обидва боки від центру
стежки (0) та об’єднував відтинки з різним ступенем навантаження: 0-0,8 м – основне
полотно; 0,8-1,6 – узбіччя (маргінальні ділянки), 1,6-2,4 – зона слабкого впливу (ліс).
Ширину бічних відтинків визначали пропорційно до ширини основного полотна з
кроком 0,8 м.
Дослідження температури та вологості повітря, освітленості й швидкості вітру
проводили за допомогою мобільної метеостанції FLUS (ЕT-965). Фізичні та водно-
фізичні параметри ґрунтів визначали ваговими та розрахунковими методами [19].
Біоіндикацію інтенсивності рекреаційного навантаження проводили за
структурними змінами мохового покриву, оскільки саме мохоподібні є надзвичайно
чутливими компонентами фітоценозів, які добре діагностують навіть незначні зміни
фізико-хімічних параметрів середовища [1] та вважаються ефективними маркерами
дигресивних процесів у лісах [28, 29, 32]. Життєві форми бріофітів (екобіоморфи)
визначали за системою Гаймінгайма-Робертсона у модифікації М.Ф. Бойка [3],
екологічні преференції – за роботами E. Бірс в модифікації Дж. Глайм [30].
Назви таксонів судинних рослин наведені за "Определителем …" [17],
мохоподібних – за "Другим чеклістом мохоподібних України" [27].

Результати досліджень

Дослідження лінійного впливу рекреаційного навантаження показало, що існуюча
стежка практично не впливає на мікрокліматичні параметри повітря на всій ширині
трансекта. Так, температура є практично стабільною: діапазон коливань не перевищує
0,1°С (рис. 1а). Так само майже не змінюється і показник вологості повітря (рис. 1б),
величина якого дещо зростає на трансекті у пн.-зах. напрямку, що корелює з
інтенсивністю спадання освітлення, обумовленого експозицією макросхилу. Сила
вітру поступово знижується від середини стежки до крайових ділянок. Освітленість
поверхні ґрунту найбільш виразно демонструє відмінності між стежкою та
прилеглими територіями. Так, якщо на поверхні стежки освітленість становить
близько 3000 Lux, то вже на відстані 2,4 м від її середини, значення цього показника у
5-10 разів нижче.
Вплив рекреаційної діяльності на мікрокліматичні параметри гумусово-
акумулятивного горизонту ґрунту на стежці є істотнішим у порівнянні з показниками,
встановленими для атмосферного повітря. Так, вже на узбіччі стежки температура на
0,4-1,6°С вища, ніж на її середині, і поступово підвищується в напрямку від стежки до
лісу (рис. 2а). На нашу думку, спадання температури на центральному відтинку
пов’язане з поганим прогріванням сильно ущільненого ґрунту. Температура крайових
ділянок зростає не однаково: з одного боку стежки розташовані зарості ожини, які
знижують до мінімуму рекреаційне навантаження на ґрунт, з іншого – інтенсивність
витоптування більша. Загалом, температура ґрунту на 1-1,5°С менша за температуру
повітря, що пов’язано з його повільнішим прогріванням. Зміни температури ґрунту
чітко корелюють з його польовою вологістю та щільністю будови. Так польова
вологість поступово збільшується від 18% (на середині стежки) до 40,9% – на
маргінальній ділянці. Зростання показників польової вологості від центру стежки до її
крайових ділянок більш як вдвічі (рис. 2в) обумовлено накопиченням змитих опаду і
підстилки, та зростанням щільності трав’яно-чагарникового ярусу. Щільність будови