Page 124 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.123-130

УДК 502.507

2
1
1
Орлов О.Л. , Рагуліна М.Є. , Леневич О.І.

ОЦІНКА ВПЛИВУ РЕКРЕАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ҐРУНТИ
ЛІСОВОЇ СТЕЖКИ "БУЧИНА" НПП "СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ"

Проведено комплексні дослідження впливу рекреаційного навантаження на ґрунти
лісової стежки "Бучина" в НПП "Сколівські Бескиди". Встановлено, що мікрокліматичні
параметри на всій ширині трансекта в межах стежки змінюються у вузькому діапазоні
величин. Показники водно-фізичних властивостей ґрунтів дають підстави
ідентифікувати початкові стадії дигресії на лісовій стежці. Встановлено, що мохи,
виявлені на маргінальних ділянках лісової стежки, є маркерами початкових стадій
рекреаційної дигресії (I-II) і належать до групи чутливих лісових видів. За показником
щільності будови в гумусово-акумулятивному горизонті ґрунту, найбільше навантаження
припадає на "основне полотно" стежки. Проведені дослідження дають підставу
стверджувати, що організація рекреаційної діяльності на сучасному етапі рекреаційного
використання не завдає помітної шкоди екосистемам Парку, у т.ч. не створює надмірного
навантаження на ґрунти стежки та обабіч неї.
Ключові слова: рекреаційне навантаження, гори, лісові стежки, мікроклімат,
ґрунти, мохоподібні, бріоіндикація, Сколівські Бескиди.

Вплив рекреаційного навантаження на лісові екосистеми є одним із деструктивних
чинників, що неминуче призводить до істотних, а часом і до незворотних змін у них
[5, 6]. Негативним наслідком надмірного рекреаційного навантаження на природні
екосистеми є погіршення екологічних функцій лісу [8, 18, 26], розвиток ерозійних
процесів [12, 25], дегуміфікація ґрунтів [13-15], зменшення біоти [11, 21, 22, 24].
Внаслідок витоптування порушується функціонування едафотопу, змінюється
мікроклімат, відбуваються кількісні та якісні зміни рослинного покриву [2, 4, 16, 25].
Першими очевидними ознаками початку дигресивних змін є ушкодження ґрунтово-
рослинного покриву. Оскільки всі компоненти взаємопов’язані, то окремі індикатори
дають змогу оцінити вплив, якого зазнає природний комплекс загалом [23]. Надмірне
рекреаційне навантаження має більш виражений характер в межах стежок та
туристичних маршрутів [8, 16, 31, 33]. Незважаючи на достатньо тривалий період
дослідження рекреаційного впливу на природні компоненти, починаючи з другої
половини ХХ ст., ця тематика недостатньо вивчена в Українських Карпатах і є однією
із актуальних проблем в діяльності національних природних парків досліджуваного
регіону.
Національний природний парк "Сколівські Бескиди" (надалі Парк), який є науково-
дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природо-
заповідного фонду України, був створений в 1999 р. на території Сколівського,
Дрогобицького та Турківського р-нів Львівської обл. з метою збереження, відтворення
та раціонального використання територіальних комплексів регіону, що мають важливе
природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.
Загальна площа Парку становить 35684 га, у т.ч. – 24702 га надані у постійне
користування і 10982 га включені до його складу без вилучення у постійного
землекористувача (Сколівський військовий лісгосп).