Page 16 - NZDPM 34/2018

Академік М.І. Вавилов у хронотопі гостьової книги … 15

України, організацією сільськогосподарської освіти та працевлаштування молодих
спеціалістів у Радянському Союзі. Про це йшлося у короткому повідомленні в
обласній газеті "Вільна Україна" від 2 серпня 1940 р. [11].
Відповідно до розробленої Вавиловим теорії про центри розповсюдження
культурних рослин, одним з таких центрів була Карпатська гірська система.
Академік мав намір дістатись гірських районів Буковини, де за його припущеннями
можна було знайти фрагменти популяції дикої пшениці – полби Triticum dicoccum
(Schuebl.) та інших диких предків рослинних культур. В Україні найдавніша знахідка
насіння полби була виявлена у Чернівецькій обл. (ΙV тис. до нашої ери), а у
Тернопільській обл. знахідка відноситься до часів бронзової доби.
Перебіг подій був приблизно такий [2]: робоча група на двох машинах прямувала в
гірський район Путили на Буковині. Одна з машин була змушена два рази міняти
колесо через прокол шини. Академік не став чекати і поїхав далі один. Але несподівано
примчала шикарна чорна "емка" з незнайомими людьми, вбраними у модні костюми.
Вавилова, як вони пояснили, терміново зажадали у Москві. Помічники академіка В.С.
Лехновіч і Ф.Х. Бахтеєв спершу не зрозуміли, що це за машина і що це за люди. Хіба
мало за якою потребою Вавилова раптом зажадали у Москві. Люди на "емці" погнали
далі, а помічники пізно увечері повернулися до Чернівців. Там черговий
університетського гуртожитку повідомив, що їх керівник приходив, залишив свій
рюкзак і пішов десь дзвонити. Вже пізно уночі знову з’явилися люди в цивільному, які
привезли Лехновичу записку від Вавилова, власноруч їм написану: "Дорогий Вадиме
Степановичу. З причини мого термінового виклику до Москви віддайте всі мої речі
подавцеві цього. 6/8/40, 23 години 15 хвилин, М. Вавилов". Привертає увагу, що
академік у записці вказав навіть час написання – близько опівночі. Прочитавши
записку і побачивши, як розмовляють і як поводяться приїжджі, Лехнович і Бахтеєв
зрозуміли, з ким вони мають справу і куди відвезли їхнього вчителя.
Але в метушні агенти НКВС якимось дивом не відібрали рюкзак з взірцями
рослин і вони були доставлені до колекції ВІРу. У рюкзаку була в’язанка полби,
напівдикої місцевої пшениці, знайденої Вавиловим на приватних ділянках під
Путилою. Співробітники ВІРу згодом визначили, що це був раніше невідомий для
ботаніки вид полби – останнє ботаніко-географічне відкриття Вавилова.
З документів слідчої справи (мовою оригіналу):
Справка
Дана Львовской гостиницей "Народная", в том, что гр-не Вавилов Николай
Иванович и Лихневич Вадим Степанович – проживали в указанной гостинице в
номере № 4, первый с 31/ѴІІ, второй с 23/ѴІІ – и оба выбыли 1/ѴІІІ-40 года.
Из вещей, оставленных на хранение в гостинице, имеются – чемодан закрытый и
фруктовая корзинка (открытая) с мешочками из материи и бумаги.
Указанные выше вещи, были сданы на хранение на имя Лихневича.
Директор гостиницы "Народная" Цисик.
7/ѴІІІ-40 г.
У протоколі обшуку від 7 серпня 1940 р., зареєстровано речі, які Вавилов та
Лехнович залишили у львівському готелі "Народний". Список містить 47 пунктів, де
крім суто особистих речей та канцелярських дрібниць, різних військово-топографічних
та географічних карт, є план м. Львова, бланки ВІРу, понад два десятка телеграм на
ім’я Лехновича, російсько-французький та англо-російський словники, газети
"Известия" від 24 червня та "Правда" від 22 липня 1940 р., брошури, збірник статей по
фосфатних добривах, фотоапарат "Фаулендер" [5, 12]. Згодом кожну річ слідчі
розглядали з точки зору речового доказу шпигунської діяльності Вавилова.