Page 11 - NZDPM 34/2018
P. 11

10                            Чернобай Ю.М.

                                      Прощальний автограф М.І. Вавилова

                                      Запис  зроблено  синім  чорнилом,  авторучкою  (рис.  1).  Записів  осіб,  що
                                   супроводжували академіка, немає, хоча скоріше за все він був не один. Усі попередні
                                   та наступні записи інших відвідувачів музею зроблені чорним чорнилом звичайною
                                   ручкою  з  пером.  Напевно,  Вавилов  зупинився  на  короткий  час  у  Львові  і  можна
                                   сміливо припустити, що візит до музею академік зробив за порадою свого колеги по
                                   ВАСГНІЛ, академіка Ю.Ф. Лискуна.



















                                      Рис. 1. Автограф академіка М.І. Вавилова.

                                      Тут  окремої  згадки  заслуговує  короткий  запис  1901  р.,  помітний  через  те,  що
                                   зроблений  кирилицею  –  Евфимий  Лискун  [5].  Безперечно,  це  Юхим  Федотович
                                   Лискун   (1873–1958),   на   той   час   28-річний   випускник   Московського
                                   сільськогосподарського  інституту.  Його  батьківщиною  було  с.  Отач  (Атаки)
                                   неподалік  Хотина.  У  Львові  молодого  зоотехніка  цікавили  Природничий  музей
                                   Дідушицьких та університетський Зоологічний музей проф. Б. Дибовського, оскільки
                                   для нього, як спеціаліста з тваринництва, важливим було побачити фондові колекції
                                   цих  музеїв.  Показово,  що  у  1918  р.  він  став  професором  Лісового  інституту  в
                                   Петрограді, а у 1934 р. був обраний академіком ВАСГНІЛ і належав до найближчих
                                   соратників  академіка  Вавилова.  Він  проходив  по  слідчий  справі  Вавилова,  як  член
                                   антирадянської  організації.  На  відміну  від  М.І.  Вавилова,  Лискуна  не  було
                                   репресовано,  напевно  через  його  суто  селянське  походження  та  й  спеціалізація  з
                                   тваринництва  не  була  ареною  гострих  дискусій,  на  відміну  від  рослинництва.
                                   Тривалий  період  (1923-41  рр.)  професор  Ю.Ф.  Лискун  був  проректором
                                   Тімірязєвської  с-г  академії,  започаткував  багато  напрямів  у  дослідженнях  великої
                                   рогатої  худоби.  Його  зібрання  черепів  і  скелетів  свійських  тварин  стало  основою
                                   колекції Державного музею тваринництва у Москві, якому надано ім’я вченого. Про
                                   характер  стосунків  Ю.Ф.  Лискуна  з  владою  свідчать  високі  державні  нагороди,
                                   зокрема,  4  ордени  Леніна,  2  –  Трудового  Червоного  прапора  та  Сталінська  премія
                                   1943 року, до якої існують такі виразні документи:
                                      1) "Москва, Кремль, Иосифу Виссарионовичу Сталину
                                      Дорогой Иосиф Виссарионович!
                                      Сердечно  благодарю  Правительство,  удостоившее  меня  Сталинской  премии.
                                   Прошу  зачислить  мою  премию  100  000  рублей  в  фонд  постройки  авиаэскадрильи
                                   имени Лауреатов Сталинской премии.
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16