Page 12 - NZDPM 34/2018
P. 12

Академік М.І. Вавилов у хронотопі гостьової книги …       11

               Заслуженный  деятель  науки  и  техники,  академик,  лауреат  Сталинской  премии
            ЛИСКУН Ефим Федотович".
               2)  "Заслуженному  деятелю  науки  и  техники,  академику,  товарищу  Лискуну
            Ефиму Федотовичу
               Примите  мой  привет  и  благодарность  Красной  Армии,  Ефим  Федотович,  за
            Вашу заботу о воздушных силах Красной Армии. И. Сталин"
               Газета "Известия", 1 апреля 1943 года" [1].
               Один  з  найвидатнішіх  біологів  ХХ  ст.,  академік  Микола  Іванович  Вавилов
            народився (13) 25 листопада 1887 р. (рис. 2).





























               Рис. 2. Академік М.І. Вавилов.

               Невтомний  вчений-натураліст,  ботанік,  генетик,  географ,  засновник  вчення  про
            імунітет  рослин,  він  розвинув  рослинництво  як  комплексну  науку  прикладного
            значення  з  фундаментальними  основами  загальнобіологічних  знань  про  культурні
            рослини. Його можна назвати одним з останніх великих енциклопедистів. Недарма
            міжнародний журнал "Heredity" ("Спадковість") помістив його портрет на обкладинці
            поруч  з  Ліннеєм,  Дарвіном,  Морганом  й  іншими  світовими  корифеями  біології.
            Великою  є  також  роль  Вавилова  як  організатора  науки,  одного  з  засновників  і
            першого  президента  союзної  Академії  сільськогосподарських  наук  (ВАСГНІЛ),
            творця Всесоюзного інституту рослинництва (ВІР) та Інституту генетики (ІГен), ряду
            інших наукових установ. Є також чимало цікавих друкованих спогадів про нього, як
            про  людину,  у  всіх  відносинах  чудову  особистість.  Його  вчитель,  академік  Д.М.
            Прянишников казав: "Микола Іванович – геній, і якщо ми цього ще не усвідомлюємо,
            то тільки тому, що ми його сучасники".
               Перебування  академіка  на  заході  України  відбувалося  за  досить  складних
            обставин. Після закінчення "фінських подій", коли СРСР приєднав до себе частину
            території  тодішньої  Фінляндії,  для  оцінки  ботаніко-географічного  стану  земель  і
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17