Page 6 - NZDPM 34/2018

Засади зовнішньої комунікації Державного природознавчого музею … 5

Одна з сильних сторін музею як місця привабливого для роботи, має
характеризуватися не лише холістичним підходом, активною участю працівників,
чітким керівництвом, командним духом, але й ефективною внутрішньою
комунікацією. В деяких музеях проводяться навіть навчальні програми для розвитку
наукової комунікації між дослідницькими групами однієї організації. Комунікаційні
плани розробляються для всіх великих дослідницьких та управлінських проектів [7].
Незалежно від того, на якому етапі розробки є комунікаційна стратегія, зокрема
внутрішня, є речі, які не потребують великих зусиль, – наприклад, регулярна
розсилка відповідальною особою новин про те, що відбувається в організації та
подій, що готуються окремими групами для аудиторій музею. Ефективна внутрішня
комунікація, на рівні з іншими умовами нормального функціонування організації,
уможливлює втілення місії музею та ефективної реалізації загальної стратегії.
Важливим моментом у внутрішній комунікації є єдине позиціонування музею
працівниками для кращого розуміння суті музею назовні.
Музей як організація – це відкрита система, що обмінюється із зовнішнім
оточенням інформаційними, ресурсними та фінансовими елементами.

Система зовнішньої комунікації Державного природознавчого музею

У рамках стратегічного плану збалансованого розвитку Державного
природознавчого музею Національної академії наук України (далі – ДПМ) на 2014-24
рр. [2], складеного у рамках проекту "Динамічний музей", за допомогою
консалтингової компанії pro.mova визначено основні віхи зовнішньої комунікації
музею.
Для музею, який кілька років тому входив у активний період відкритості назовні,
першими кроками до налагодження ефективних зовнішніх комунікацій було:
визначення та сегментація цільової аудиторії Музею, визначення
позиціонування Музею, окреслення стратегічних цілей для зовнішніх комунікацій.
На основі дослідження цільової аудиторії Музею, проведеного у 2013 р.
компанією pro.mova, виділено основні пріоритетні групи відвідувачів та канали
комунікації з ними:
• сім’ї (батьки, діти шкільного та дошкільного віку). Музей – місце сімейного
дозвілля, де можна цікаво та комфортно проводити час і отримувати нові
знання. Канали комунікації з цією категорією відвідувачів: програма місяця
музею, Інфо-центр музею, місцеві ЗМІ та онлайн медіа;
• діти шкільного віку (7-18 років) та їхні викладачі ("Петрик П’яточкін" (6-10
років) та мами, які бачать своїх дітей геніями, учні Малої академії наук,
старшокласники віком 14-18 років). Музей створює можливості для взаємодії
з науками про природу та природою, пропонує побачити на власні очі те, що
вивчали в школі, бачили в Інтернеті. В музеї можна поглибити свої знання та
поспілкуватися на цікаві теми з науковцями, молоді дослідники мають
можливість отримати фахові наукові консультації. Канали комунікації:
вчителі, Мала академія наук, сайт музею, соцмережі;
• молодь у період становлення особистості та активні дорослі. Музей
відкриває близький, але малознаний світ природи. Тут можна знайти
однодумців та опонентів, з якими цікаво дискутувати та пізнавати
різноманітність природи. Канали комунікації: програма місяця музею,
візуальна реклама в місті, місцеві та національні ЗМІ, друковані матеріали,
сайт, соціальні мережі;