Page 116 - NZDPM 33/2017

Сучасні напрями розвитку зовнішньої наукової комунікації … 115

напрямів (природничих, краєзнавчих, історичних, художніх та ін.) мають можливість
поділитися досвідом та підвищити кваліфікацію у царині музейної справи.
ДПМ має унікальні наукові людські та фондові ресурси для реалізації освітніх
програм. Цей потенціал активно використовується для комунікації із аудиторією
шкільного віку. На базі музею проводяться уроки для усіх класів із природознавства,
біології, географії та, навіть, математики і фізики.
Для дітей та дорослих, які бажають зануритись у глибини природничих знань поза
шкільною програмою діє проект «Наукове горище», у рамках якого читаються
науково-популярні лекції науковцями музею та інших наукових установ, вищих
навчальних закладів.
Для дітей дошкільного та шкільного віку організовуються різноманітні акції в
ігровому форматі. Для залучення аудиторії дошкільного та молодшого шкільного
віку проводяться акції «Пташина писана», «Як творилися скам’яніння», квест
«Молодий науковець».
Музей бере активну участь у «Днях науки». Це, зазвичай, акції для усієї родини.
Зокрема, відвідувачі мають змогу познайомитися із практичними моментами
наукової роботи науковців музею. Наочні демонстрації завжди викликають
непідробний інтерес аудиторії, тим більше школярів, які рідко бачать цікаві
експерименти на уроках. Навіть прості досліди можуть краще стимулювати інтерес
до наук і пізнання, ніж лекція-презентація [2].
Інформацію про події музей анонсує в електронних інформаційних виданнях
Львова, газетах, радіо та телепросторі. Співробітники музею періодично дають
інтерв’ю (переважно у місцевих ЗМІ), висвітлюючи як музеологічну тематику, так і
питання, що стосуються природничих наук.

Висновки

Природничі та наукові музеї зазвичай ставлять собі за мету розвивати екологічну
свідомість людей, бережливе ставлення до природи та її ресурсів. Природничі музеї
мають унікальну особливість – вони володіють матеріальною базою, що розкриває
багато можливостей для виконання своєї місії. Музейна аудиторія охоплює всі вікові
групи населення, адже виховання та розвиток екологічної свідомості – актуальне
завдання для усіх поколінь. Проте для кожного сегменту аудиторії необхідно знайти
свій підхід та методи подачі цієї інформації. Для цього природничі музеї розвивають
різні форми зовнішньої наукової комунікації – через експозиції, виставки, Інтернет
(соцмережі, блоги, сайти), доступ до колекцій та співпрацю зі спеціалізованою
аудиторією (науковці, студенти), акції для дітей та дорослих, семінари, лекції,
тренінги, екскурсії в природу та уроки.

1. Климишин О.С., Дяків Х.І., Позинич І.С. Освітні аспекти природничомузейної
комунікації // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2015. – Вип. 31. – С. 15-22.
2. Справочник популяризатора науки. www.fuw.edu.pl.
3. Яковець І.О. Комунікаційний простір сучасного музею як одна з основних категорій
теорії музейної комунікації // Вісн. ХДАДМ. – Харків, 2014, 4-5. – С. 129-133.
4. Haworth J. Participatory Culture: Museum as a Forum for Dialogue and Collaboration //
Participatory Culture: Museum as a Forum for Dialogue and Collaboration. – 2015. – P. 44-66.
5. http://studopedia.org/11-64796.html