Page 115 - NZDPM 33/2017

114 Дяків Х.І., Данилюк К.М.

низка виставок: «Мандрівка в минуле», «Нічого не вирішено» Клауса Штека,
«Переосмислення: вчимося у природи», «Культури культивовані», «Мистецтво
виживання». Остання виставка побудована таким чином, що, за бажанням, відвідувач
без зовнішньої допомоги може почерпнути знання про пристосування тварин та рослин
до різних умов середовища. Ця мета досягнута за допомогою коротких питань та
відповідей і додаткових відеоматеріалів, розміщених біля відповідних експонатів.
Сучасний музей виходить за межі своїх стін за допомогою Інтернету. «Соціальні
медіа дають змогу широкому загалу долучитись до культурного процесу: дізнатися
нове і поділитися із великою онлайн-спільнотою власним досвідом та знаннями.
Музеї в усьому світі використовують соціальні медіа (блоги, соцмережі), щоб
залучити учасників до нового інтерактивного досвіду. Це відкриває нові шляхи
реалізації місії музеїв: створення культурної онлайн-мережі; поширення знань
громади; перегляд ролі музеїв як зберігачів культурних цінностей» [7].
Найбільші музеї світу почали використовувати у своїй роботі Інтернет-ресурси на
початку 90-х років [7]. ДПМ розпочав активно працювати із соціальними інтернет
медіа-ресурсами після закінчення реконструкції, з 2013 року, щоб після тривалої
перерви у виставковій діяльності заново відшукати свого відвідувача. Особливого
значення шлях онлайн комунікації набуває для музею поки не відкрита постійна
експозиція. Із 2015 року діє сучасний веб-сайт музею (http://www.smnh.org/ua/). На
сторінках сайту аудиторія має можливість дізнаватись про події, що відбуваються,
графік роботи виставок, історію музею, освітні можливості установи. Ще один шлях
онлайн-комунікації, що використовує музей – соцмережі. На Facebook музей має
сторінку (https://www.facebook.com/LvivMuseum), де спілкується з аудиторією за
допомогою постійних рубрик: «Кіт Василько», «Роззирнись довкола», онлайн-акцій
«Музей за лаштунками», «Рослини в об’єктиві» та ін., повідомляє про події, що
відбуваються, ділиться фотографіями із проведених акцій, відповідає на актуальні
запитання, пов’язані з природою, що виникають у повсякденному житті у його
підписників. Одним з основних принципів ведення просвітницької діяльності через
Інтернет-ресурси є доступність, простота, ілюстративність і водночас науковість
викладення матеріалу, що популяризує природничу науку [1].
На каналі YouTube (googl/v4rf9U) переважно викладаються матеріали семінарів та
інших заходів, що стосуються музеології та лекцій, що відбуваються на Науковому
горищі музею.
ДПМ має не тільки культурно-освітній, а й потужний науковий потенціал: тут
проводять зоологічні, ботанічні, екологічні, палеонтологічні дослідження доктори,
кандидати наук та аспіранти. Цінні наукові природничі колекції визнані
національним надбанням, є велика, багата стародруками бібліотека з літературою на
природничу тематику. Тому музей розвиває також шляхи комунікації із аудиторією,
яку цікавлять виключно ґрунтовні наукові знання, – українськими та зарубіжними
науковцями, викладачами, студентами. Вони використовують фондові матеріали для
виконання наукових та кваліфікаційних робіт, а також поповнюють колекції музею
новими зразками. У музеї створені каталоги фондів на паперових носіях, ведеться
активна робота над наповненням електронних баз даних та їх викладенням на сайті
музею.
Ще один шлях наукової комунікації музею – проведення семінарів, конференцій,
тренінгів музеологічного спрямування. На таких заходах працівники музеїв усіх