Page 114 - NZDPM 33/2017

Сучасні напрями розвитку зовнішньої наукової комунікації … 113

Для реалізації поставлених цілей музейники ДПМ разом із працівниками інших
музеїв України за підтримки проекту «Динамічний музей» фонду Ріната Ахметова
«Розвиток України» здійснили низку навчальних поїздок для переймання досвіду,
зокрема в питаннях зовнішньої наукової комунікації, у природничі і наукові музеї
Європи.
Незважаючи на локальні відмінності, можна виокремити загальні принципи,
якими керуються музеї при комунікації з різними аудиторіями. Зокрема, для Музею
природи у Вінтертурі та Природничого музею м. Цюріх (Швейцарія) в комунікації з
відвідувачами є важливим принцип взаємодії та інтерактивності. Більшість подій, що
відбуваються (акції, майстер-класи, заняття, організація днів народжень) побудовані
на діалозі, щоб при цьому отримати також інформацію про потреби відвідувачів.
Для того, щоб охопити і залучити нову аудиторію, музеї періодично роблять
виїзди з програмами в різні райони міст. При цьому до подій залучають студентів як
волонтерів, що сприяє комунікації зі студентами та формування їх як потенційних
музейних працівників або «друзів музеїв» у майбутньому. Стосовно контекстів
музейники відзначають важливість формування зв’язків між різними аспектами
життя відвідувачів та темами, які мають намір розкрити через музейні засоби.
Пробудити емоції відвідувачів, задіюючи максимум органів чуття, – один з основних
аспектів ефективної взаємодії з аудиторіями, на якому наголошують в різних музеях.
Лондонський природничий музей є чудовим прикладом розвиненої комунікації
відвідувачів з науковцями. Окрім найпростішого способу – використання відео- та
аудіозаписів на експозиції, для відвідувачів проводять екскурсії фондосховищами, з
вікон експозиційних залів можна на віддалі бачити науковців, спостерігати за
роботою у кабінетах. Окрім того, на самій експозиції облаштовані спеціальні
лабораторії, куди в певний час приходять науковці. Так можна ближче подивитися,
як проводяться справжні дослідження та поспілкуватися з науковцем. Також дуже
розвинена комунікація між самими музейними спеціалістами, для яких регулярно
проводять тренінги.
Природничий музей університету Оксфорду, окрім згаданих методів комунікації
між науковцями та відвідувачами (робота науковців з об’єктами на експозиції, де
відвідувачі можуть безпосередньо поспілкуватися з науковцем та спеціальні дні, коли
науковці розповідають про свої дослідження), має відмінно налагоджену
комунікацію з волонтерами. Для кількох музеїв Оксфорда існує одна база волонтерів,
яких запрошують на різноманітні події, перед тим провівши відповідні тренінги. Така
система полегшує роботу музеїв, які ніколи не мають проблеми з кількістю
волонтерів та урізноманітнює участь волонтерів у дуже широкому спектрі подій
різних сфер.
Так чи інакше природа є невід’ємною частиною життя кожного, тому природничі
музеї, зокрема ДПМ, викликають інтерес у людей різного віку, рівня освіти та
професій. Щоб охопити усю зацікавлену аудиторію, Музей розвиває відповідні
комунікаційні напрями, що у майбутньому слугуватимуть основою для узагальнення
зовнішньої наукової комунікаційної стратегії ДПМ.
Традиційний шлях зовнішньої наукової комунікації – постійні та тимчасові
експозиції. Виставковий продукт будується таким чином, щоб охопити усю потенційну
аудиторію. Оскільки ДПМ перебував тривалий час на капітальному ремонті (1995-2012
роки), стаціонарна експозиція не діяла. Після завершення реконструкції працювала