Page 111 - NZDPM 33/2017

110

– відсутність фізичного доступу до колекції;
– загроза безпеці співробітникам та відвідувачам музею;
– наявність попередніх порушень користувачем правил роботи з колекціями;
– використання фондів не відповідає завданням музею;
– використання фондів суперечить чинному законодавству або етичним,
культурним чи науковим нормам.
5. Графік роботи відвідувачів з науковими колекціями узгоджується з
головним зберігачем і зберігачем відповідних колекцій та доводиться до
відома охорони музею.
6. Перед допуском до колекцій музейний зберігач повинен ознайомити
відвідувача з правилами роботи з колекціями та надати інформацію про
небезпечні матеріали та хімічне забруднення.
7. Робота відвідувачів з науковими колекціями відбувається лише у
присутності відповідного музейного зберігача. Виносити музеалії для роботи
за межами музею категорично забороняється.
8. Музейний зберігач відстежує і документує використання колекцій.
Зберігач видає музеалії за списком, який надається користувачем із візою
директора музею. Список залишається в зберігача, який видав матеріал,
підшивається в окремій папці, йому присвоюється порядковий номер і
зазначається дата видавання. Пізніше, за цим списком зберігач приймає
видані матеріали назад, і зазначає дату повернення. На цьому ж списку
зберігач зазначає стан матеріалів на час видавання і після повернення.
Видавання типів видів чи підвидів проводиться під розписку в окремому
журналі з дотриманням вказаного вище порядку видавання. Не визначені
матеріали видаються за окремим списком, в якому зазначається кількість
виданих матеріалів (екземплярів).
9. Про всі випадки порушення користувачем правил роботи з колекціями
музейний зберігач повинен негайно повідомити головного зберігача. Музейний
зберігач також має право призупинити роботу користувача з фондовими
матеріалами, якщо вбачає потенційну загрозу для них з боку користувача.
10. Рішення щодо надання можливості деструктивного використання
(деструктивний або руйнівний аналіз або відбір проб) приймається ФЗК музею
на основі розгляду запиту (офіційного звернення) фізичної чи юридичної
особи на ім’я директора музею. ФЗК музею оцінює потенційну наукову цінність
(значимість) результатів одержаних внаслідок деструктивного аналізу, рівень
компетентності дослідника щодо методик проведення деструктивного аналізу,
визначає перелік зразків, які можуть бути надані для деструктивного аналізу,
оцінює їх стан збереження. Рішення ФЗК музею у вигляді протоколу
затверджується директором та головним зберігачем.
11. Надання типових зразків видів чи підвидів, інших особливо цінних
музеалій для деструктивного аналізу забороняється.

Укладачі: О.С. Климишин, Н.М. Черемних