Page 128 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Морфологічна мінливість та фотосинтетична активність епігейних мохів ... 127

У роботі використовували свіжозібрані зразки мохів та субстрат під ними, які
відбирали із дослідних ділянок на території природного заповідника «Розточчя» та
Яворівського національного природного парку, що відрізнялися за водним,
температурним режимами та інтенсивністю освітлення місцевиростань: 1) – зона
повного заповідання старовікових букових лісів Верещицького природоохоронного
науково-дослідного відділення (показники з цієї ділянки використовували як
о
контроль) (t повітря над моховою дерниною – +24,0–+26,3 С, t у дернині – +20,0–+23,0
о С, вологість повітря – 32%, інтенсивність світла – 30–50 тис. лк); 2) на території
вирубки 40-річного віку Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату (t
о
о
повітря над моховою дернинкою – +31,0–+33,0 С, t у дернині – +25,0–+26,0 С,
вологість повітря – 22%, інтенсивність світла – 80–100 тис. лк) ;
3) зони стаціонарної рекреації «Верещиця» Яворівського національного природного
о
парку (t повітря – +23–+27 С, t у дернині – +19–+22,5 С, вологість повітря – 28%,
о
інтенсивність світла – 90–100 тис. лк).
Морфометричний аналіз рослин (вимірювання довжини пагонів, розмірів листків
та їх кількості на стеблі) виконували на моторизованому мікроскопі Axio Imager M1
(Сarl Zeiss) з використанням програмного забезпечення Сarl Zeiss AxioVision 4.6 та
UTHSCSA Image Tool 3.0, стереобінокулярі Stemi 2000-C (Сarl Zeiss) з фотонасадкою
та цифровою камерою «Nikon».
Температуру повітря та температуру у моховій дернині, а також верхнього шару 0–
3 см субстрату визначали ртутними термометрами. Інтенсивність освітлення на
дослідних ділянках вимірювали люксметром Ю–116. Визначення оводненості
гаметофіту мохів та ґрунту під ними здійснювали за загальноприйнятими методиками
(Польчина, 1991).
Інтенсивність фотосинтезу визначали безкамерним способом за методикою В.І.
Ніколайчука (Ніколайчук та ін., 2000). Для цього наважку свіжозібраного рослинного
матеріалу (50 мг) занурювали у пробірки з 0,4 н хромовою сумішшю і кип’ятили на
водяній бані протягом 20 хв., поки проби не розчинилися (згоріли). Через 2 год. дослід
повторювали. Після охолодження пробірок вміст спектрофотометрично аналізували за
λ=590 нм. Інтенсивність фотосинтезу виражали в мг СО 2/мг маси сухої речовини/год.
Отримані дані опрацьовували методами статистичного аналізу з використанням
пакету програмного забезпечення Microsoft Excel.

Результати дослідження та їх обговорення

Встановлено, що у дернинах досліджуваних видів залежно від екологічних умов,
насамперед від вологості та інтенсивності освітлення, змінювалася кількість і розміри
листків, висота пагонів і їх щільність у дернині. На затінених ділянках старовікових
букових лісів середні значення довжини зелених пагонів Polytrichastrum formosum і
Atrichum undulatum сягали 5,12±0,18 і 3,35±0,14 см, а індекс листкової поверхні –
97,4±12,5 мм /см , що свідчить про сприятливі мікрокліматичні та едафічні умови
2
2
(табл. 1).
На відкритих дослідних ділянках букових і соснових насаджень (вирубка) та у зоні
стаціонарної рекреації, які відрізнялися за водним, температурним режимами та
інтенсивністю освітлення місце виростань, висота зелених пагонів P. formosum і
A. undulatum зменшувалася, порівняно з ділянками старовікових букових лісів.
Відзначено зменшення розмірів листків, збільшення кількості листків і щільності