Page 132 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 132

Морфологічна мінливість та фотосинтетична активність епігейних мохів ...  131

            вирубки  були  меншими,  а  щільність  дернин  більшою  порівняно  з  іншими
            локалітетами. Визначено, шо зменшення висоти пагонів, розмірів листків, збільшення
            облистненості та щільності пагонів сприяло збереженню водного балансу всередині
            дернин мохів і верхньому шарі субстрату. Морфологічна структура дернин мохів є
            важливою для збереження вологи і залежить від їх життєвої форми.
               Встановлено  пряму  залежність  інтенсивності  фотосинтезу  мохів  від  рівня
            оводненості їх дернин. Показано, що діапазон мінливості фотосинтетичної активності
            домінантних  мохів  лісових  екосистем  залежав  від  їх  видових  особливостей  та
            мікрокліматичних  умов  місцевиростань  і  свідчить  про  високу  пластичність  мохів.
            Найнижчу інтенсивність асиміляції СО 2 визначено у гаметофіті мохів на ділянках з
            рекреаційним навантаженням. Ймовірно, вища інтенсивність освітлення призводила
            до порушення водного й температурного режиму рослин, а відтак і до зниження їхньої
            фотосинтетичної активності.

              Іващенко  О.О.,  Іващенко  О.О.  2019.  Проблеми  стресів  у  рослин  і  способи  їх
                 розв’язання   //   Вісн.   аграрн.   науки.   №   7.   С.   27−35.   DOI:
                 https:/doi.org/10.31073/agrovisnyk201907-04
              Ніколайчук В.І., Белчгазі В.Й., Білик П.П. 2000. Спецпрактикум з фізіології і біохімії
                 рослин. Ужгород. 210 с.
              Польчина С. М. 1991. Методичні рекомендації до лабораторних і практичних робіт з
                 ґрунтознавства. Чернівці. 60 с.
              Щербаченко  О.І.,  Рабик  І.В.,  Лобачевська  О.В.  2015.  Участь  мохоподібних  у
                 ренатуралізації  девастованих  територій  Немирівського  родовища  сірки
                 (Львівська область) // Український ботанічний журнал. Т 72 № 6. С.  596–602.
              Bates, J. W. 1998. Is 'life-form' a useful concept in bryophyte ecology? Oikos, 82, 223–
                 237. https://doi.org/10.2307/3546962
              Glime J. M. 2007. Bryophyte Ecology. Vol. 1. Physiological Ecology. Ebook sponsored by
                 Michigan Technological University and the International Association of Bryologists.
                 Accessed on: 03.11.2019 at: http://www.bryoecol.mtu.edu
              Glime, J. M. (2019). Bryophyte ecology. Vol. 1. Physiological ecology. Ebook sponsored
                 by Michigan Technological University and the International Association of Bryologists.
                 Website:  http://digitalcommons.mtu.edu/bryop  hyte-ecology1/  [accessed  7  January
                 2019]
              Kyyak, N.Y., Lobachevska, O.V., Rabyk, I.V., Kyyak, V.H. 2020. Role of the bryophytes
                 in substrate revitalization on a posttechnogenic salinized territory // Biosyst. Divers.
                 Vol. 28 N 4. Р. 419–425.
              Müller, S. J., Gütle, D. D., Jacquot, J.-P., & Reski, R. 2016. Can mosses serve as model
                 organisms for forest research? Annals of Forest Science. 73. 135–146.
              Oishi,  Y.  (2018).  Evaluation  of  the  water-Storage  Capacity  of  Bryophytes  along  an
                 Altitudinal  gradient  from  Temperature  Forests  to  the  Alpine  Zone.  Forests.  9(7)
                 433. https://doi.org/10.3390/f9070433
              Pressel S., Ligrone R., Duckett J. 2006. Effects of de- and rehydration on food-conducting
                 cells in the moss Polytrichum formosum: a cytological study. Annals of Botany. Vol.
                 98. P. 67–76. https://doi.org/10.1093/aob/mcl092
   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137